ГРИГОРІЙ ЦЕГЛИНСЬКИЙ

Переглядів: 14091

                                                                        (1853-1912 рр.)

       У Калуші 9 березня 1853 року народився український письменник і громадський діяч Григорій Цеглинський. Початкову освіту він здобув у рідному місті, класичну гімназію закінчив у Львові, а далі студіював у Віденському університеті. Працював педагогом у гімназіях Львова, Перемишля, обирався послом до Віденської Державної Ради. Вихований у сімї міського службовця, він був дуже працелюбним.

        Як пише літературознавець В. Качкан, Григорій Цеглинський, обійнявши посаду управителя рівнорядних українських від­ділів при польській гімназії (1888), докладає максимум зусиль до організації самостійної української гімназії. Він став директором цього закладу, відкритого 1895 р. До речі, це була друга після Львова, за часом відкриття, самостійна українська гімназія в Галичині. Г. Цсглинський мав прекрасні знання з класичної філології, української, польської, німецької літератури, філософії, викладав грецьку, латинську мови.

        Педагогічну працю Г. Цсглинський розпочав у Перемишлі, де почав і літературну діяльність, написавши драматичні твори "Ворожбит", "Торговля жемчугами", "Кара совісті". Прекрасний педагог, він мав свої погляди на навчання і виховання дітей.

        Тут, у Перемишлі, Г. Цеглинський став відомим громадським діячем, заснував студентські бурси, працював у товаристві "Український дівочий інститут", у "Братстві ім. Св. Миколая", "Просвіті", брав участь у заснуванні кооперативно-економічних установ "Віра" (1894), "Українські щадниці" (1906), "Народний Дім". Г. Цеглинський був засновником Української національно-демократичної партії. Як відомого громадського діяча його двічі обирали послом до австрійського парламенту (1907 і 1911 рр.). Саме з парламентської трибуни посол Г. Цеглинський на основі неспро-стованих і достовірних фактів розкрив страшну картину життя галицького українця в австрійські часи. "Ся нужда,— говорив промовець,— мої панове, така велика, така незмірима, що вона словами не дасться представити. Вона мусить бути представлена живими образами, типовими примірами ... з се-го новітнього Дантового пекла".

          Педагогічно-письменницьку та громадсько-політичну діяльність Григорія Цеглинського можна поділити на два періоди: перемишльський і львівський. У перемишльському періоді він зарекомендував себе особливо активним, а у львівському більше проявився його талант як письменника, педагога і громадського діяча. За словами В. Качкана, Г. Цеглинський увійшов до історії української культури як блискучий публіцист-популяризатор, критик, прозаїк, драматург. Він був редактором часопису "Зоря" (1887— 1888 рр.). В журналах "Правда", "Діло", "Зеркало", "Нове Зеркало", "Перемишльський вісник", "Літературно-науковий вісник" друкувалися його новели й оповідання ("Дві пари", "Сини", "На білки", "Різдвяні образки"), розвідки та есеї. Г. Цеглинський досліджував творчість Т. Шевченка, писав і друкував науково-публіцистичні статті, виголошував доповіді та промови. Іван Франко позитивно відгукнувся на його статтю "Шевченко та його сучасна критика".

          Найплідніше на письменницькій ниві Григорій Цеглинський працював у Львові. Тут він написав комедії "На добродійні ціли" (1883), "Соколики" (1884), "Тато на заручинах" (1884), "Лихий день" (1885), "Шляхта ходачкова" (1887), які ставилися на багатьох сценах Галичини і навіть у Канаді.

          Талановитий літературознавець і дописувач, він зробив цікавий аналіз стану галицького театру у статті-огляді "Наш театр" (1892). За драми "Кара совісті", "Ворожбит" і комедію "Торговля жемчугами" Г. Цеглинському було присуджено премію на драматичному конкурсі 1911 року у Львові. Комедії талановитого драматурга ставив галицький аматорський гурток. Неодноразово під час вакацій Григорій Цеглинський приїжджав до Калуша на відпочинок.

          Як активний громадський діяч і організатор українського життя у Львові Г. Цеглинський провадив відомий театр "Львівська Бесіда", активно співробітничав із львівськими часописами, куди подавав свої твори і дописи. Від 1907 року Г. Цеглинський жив у Відні, де був послом. Тут він і помер — 23 жовтня 1912 р. Вдячні прихильники таланту письменника перевезли його тіло до Перемишля і перепоховали на місцевому українському цвинтарі.

Інші статті по темі:

Маєте зауваження чи знайшли неточність? Повідомте нам, будь ласка!

Залиште свій коментар!

Використовуйте нормальні імена. Ваш коментар буде додано після перевірки.

Усмішка Підморгую Добре blush2 shok crazy cenzore Ganba nono sad unknw

(обов’язково)


Щоб не вводити щоразу цифровий код, зареєстутесь або залогіньтесь на нашому Форумі.
Адміністрація сайту "Калуш інфо"не завжди поділяє думки авторських матеріалів та коментарів. Усі коментарі проходять попередню модерацію. Якщо у Вас є зауваження стосовно інформації в матеріалах чи коментарях, просимо звернутись до нас через Форму зворотнього зв'язку.