Недавно на турнірі у Фінляндії калуський борець вільним стилем Василь Федоришин здобув путівку на цьогорічні Олімпійські ігри в Лондоні. Вихованець заслуженого тренера України Ігоря Барни вже роками є одним з лідерів збірної України.

«Репортер» зустрівся з наставником нашого олімпійця в Калуші, у тренувальному залі спортивного клубу «Галичанин». Зал свого часу для батька винай­няв та облаштував син тренера — успішний бізнесмен Сергій Барна. Того суботнього ранку на заняття прийшли троє дітей. Попри те, що нині боротьба не може похвалитися масовістю, Ігор Барна продовжує готувати спортсменів високого класу.

Читати далі...

Користуючись можливістю, яку так люб’язно запропонувала мені газета «Дзвони Підгір’я», вирішив внести деяку ясність в розкручену в засобах масової інформації істерію щодо неіснуючої проблеми адміністративно-територіальної реформи та надати повну і об’єктивну відповідь новоспеченим спеціалістам-байкарям по реформі в особі пана Миколи Шинкаря, якого, до речі, в місті Калуші знають достеменно як людину, що була ідеологом всіх виступів газети «Західний Вісник» проти Ігоря Насалика. А зараз кардинально поміняла свої погляди і вже покірно служить людині, якій попсувала багато нервів та здоров’я. На жаль, саме такі люди стараються сьогодні маніпулювати думкою людей, тому що думають, що ми все «проковтнемо» і як покірна маса будемо іти за «месією».

Психологічно кожне українське село хоче мати власну сільську раду. У народі навіки вкоренився вислів, який вживається для того, щоб підкреслити обмеженість особи в усьому та звучить приблизно так: «ох ти ж і село без сільради». Суть цього феномену не в тім, щоб сільська рада облаштовувала комфортне життя своїм громадянам, розв’язувала проблеми їх працевлаштування, будувала та ремонтувала сільські дороги, розвивала сільський побут, а у самому бажанні мати свою місцеву владу, щоб потім її можна було лаяти на чім світ стоїть. Сільський голова, який не має реального бюджету, комунальних підприємств, часто навіть бюджетних установ, завжди на будь-які запити односельців має можливість дати їм повну і вичерпну відповідь, що зробити нічого не може, бо не має коштів. Тобто, отримана внаслідок виборів влада не покладає на сільське керівництво ніяких реальних обов’язків та відповідальності за розвиток села. Тому, по великому рахунку, чи є у селі сільська рада, чи її немає — сільське життя від того легшим і комфортнішим не стає.

Читати далі...

Як зазначив під час звіту на сесії райради голова Калуської РДА Василь Петрів, із часу приходу на посаду керівника району, він ставив за пріоритет промисловий розвиток району. Проте, виконати таке завдання виявилося нелегко.

Район недовиконав програму створення робочих місць. Загалом, із запланований 780 робочих місць минулого року створили тільки 600, тобто, виконали програму на 80%. Негативно позначиться на економічному становищі Калущини перереєстрація у місті комбінату хлібопродуктів. Перереєстрували завод ще минулого року, однак, район добився, щоб у 2011-му податки сплачувати до скарбниці Калущини. Тому, якщо минулого року у район реалізовано промислової продукції на 90 млн. гривень, то цього року показник упаде катастрофічно, прогнозовано, до 17 млн. гривень. Разом із тим, район покладає надії на інвесторів, які мають намір переробляти розсоли Домбровського кар’єру, а також — на відкриття біогазового заводу на фермі ТзОВ «Даноша». Наступного року має розпочатися будівництво потужного м’ясопереробного комплексу. У Павликівці інвестор має намір будувати цегельний завод, потужністю 50 млн. цегли у рік. Район також шукає інвестора для відгодівлі великої рогатої худоби. Для цього уже готовий комплекс у Завадці.

Читати далі...

На початку наступного року товариство «Даноша» розпочне на Калущині будівництво потужного м’ясопереробного заводу. За словами очільника району Василя Петріва, виробництво працюватиме з потужністю 200-240 свиней в годину, а це, зі свого боку, дозволить створити 700 нових робочих місць. Наразі керівництво «Даноші» розробляє відповідний проект.

Як повідомлялося раніше, будувати м’ясопереробний завод планують в селі Студінка.  Інвестиції у його будівництво складуть від сімдесяти до ста мільйонів гривень.

Читати далі...