Місце в Калуші, яке дуже знайоме усім його мешканцям, проте із цього ракурсу мало хто може зрозуміти про яку будівлю йде мова. Калушани досить активно обговорювали світлину. Хтось пригадував як купляв перший кольоровий телевізор чи синю коляску, бо інших моделей просто не було, а дехто вказує на бідні вітрини. Чи впізнаєте ви цю будівлю на одній із вулиць Калуша?

Ділиться Інформатор.

На фото, яке виклав на своїй сторінці у Facebook мешканець Калуша Володимир Халупа зображено сучасну будівлю, на Майдані Шептицького, у якій розміщується один із супермаркетів. Фото датується травнем 1984 року. Сам автор дає наступний опис світлини 40-річної давності:

Читати далі...

Днями у краєзнавчому музеї Калущини відбулося вже четверте засідання, яке розпочалося з інформацією про поетапні пошукові дослідження експедиції «Локаціями Струкової Гори».

Уперше презентували художню реконструкцію Мирослава Гаталевича про Струкове городище, що ґрунтується на археологічних дослідженнях Богдана Януша та Бориса Василенка (початок і 70-ті роки XX ст.), екскурсіях вчителя географії Михайла Покиданця (1963 р.), спогадах про давні легенди Михайла Фільчинського та на описах в книзі «Височанка, що в околиці Калуша: погляд крізь століття» (автори М. Когут, І. Пришляк, Н. Кучер, О. Максим'як), йдеться на Фейсбук-сторінці комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради».

Читати далі...

Нам вдалося віднайти відверті спогади Василя Романюка із Небилова, який разом із батьками та першими людьми із Небилова емігрували до Канади. Саме вони стали осердям формування української етнічної діаспори у Канаді, що зараз є чи не найбільшою у світі. Це буде дуже відверта історія подорожі перших галичан за океан у пошуках кращої долі. Картання, жаль та сум за рідною землею, спогади про “щебетання пташок, де пишна Лімниця своїми филями розвеселювала молоде серце до безміри” та  освоєння нових земель, за які платили по 10 доларів, а по факту вони отримували їх безкоштовно – усе це і не тільки у нашому історичному матеріалі

Читати далі...

Наукова співробітниця музею-оселі родини Івана Франка у Підгірках Дарія Ониськів представила доповідь про роль Івана Франка у творчому становленні жінок-письменниць.

Музейники запевнили, що час для заходу обрали не випадково: учора 85 років могла би відсвяткувати достойна представниця родини Франків, уродженка Підгірок, відома українська науковця, світлої пам’яті Оксана Франко. 

Читати далі...

Маршрут пролягав вулицями Дмитра Січинського, Івана Франка, Павла Ковжуна, мікрорайоном Височанкою, Копальняною та вулицею В'ячеслава Чорновола. Видобуток солі на Калущині могли започаткувати фракійські племена голіградської культури у Х-IX ст. до нашої ери. А на перехресті вулиць Ковжуна і Височанки була в ХVІІІ ст. перша в Калуші піч для випалювання кераміки, а, можливо, й цегли.

Маршрут пролягав вулицями Дмитра Січинського, Івана Франка, Павла Ковжуна, мікрорайоном Височанкою, Копальняною та вулицею В'ячеслава Чорновола. Видобуток солі на Калущині могли започаткувати фракійські племена голіградської культури у Х-IX ст. до нашої ери. А на перехресті вулиць Ковжуна і Височанки була в ХVІІІ ст. перша в Калуші піч для випалювання кераміки, а, можливо, й цегли.

Читати далі...