Богослужебні книги кількасотрічної давності й старі ікони із канцелярії церкви святого Архистратига Михаїла виставлені у краєзнавчому музеї Калущини. Виставка відкриває цикл заходів, присвячених 100-річчю церкви. У листопаді 1913 року новозбудований кам’яний храм був освячений, і розпочав сторічну службу калушанам.

На виставці, що вихідним відкрилася у краєзнавчому музеї, виставлені речі із канцелярії церкви.

Читати далі...

Одна з центральних вулиць Калуша носить ім’я видатного сина Калуського краю — Степана Бандери (1909 — 1959) — українського політичного діяча, ідеолога, у повоєнні роки — голови проводу ОУН та проводу закордонних частин ОУН. Автора праць з питань політики та ідеології українського націоналізму. Це є одна з найдавніших вулиць міста, яка збереглася до сьогодні. Згадується вона вже у XVI столітті. Сформувалася вулиця у період середньовіччя і носила назву Галицький шлях, згодом — Галицька вулиця. За часів Австро-Угорщини вона була перейменована на Станиславівську (Станіславську).

Читати далі...

                                             (1863-1931 рр.)

        З Калушем повязане імя відомого лікаря Івана Куровця — громадського діяча, заслуженого організатора українських національних товариств, посла до галицького сейму, активного діяча Української Національної Демократичної партії, співзасновника УНДО (Української Національної Демократичної Організації) .

        Авторові було передано історичну довідку мешканця Калуша Миколи Когута про життя, громадську та лікарську ді­яльність Івана Куровця, з якої ми використали матеріали.

        Іван Куровець народився 17 січня 1863 року в с. Батятичах на Львівщині у родині греко-католицького священика. Початкову освіту здобув у рідному селі, закінчив Львівську класичну гімназію, студіював медицину у Віденському університеті, співпрацював у знаменитій столичній "Січі".

        Після медичних студій 1. Куровець переїхав до Калуша, де понад чверть століття мав лікарську практику. У Калуші, крім лікарської праці, він розгорнув активну політичну, просвітницьку та економічну діяльність. Як згадують сучасники, його дім по вул. Санітарній був завжди відкритий як для калушан, так і для селян Калуського повіту.         Доктор Іван Куровець став фундатором "Народного Дому" та засновником Народного (хлопського) банку в Калуші. Він підтримував фінансово будівництво греко-католицької церкви Архистратига Михаїла (1904—1911), а пізніше залишався почесним членом церковного комітету.

        Зусиллями Івана Куровця були засновані чисельні "Просвіти" у багатьох селах Калуського повіту, зокрема у селі Підгірках. Двічі І. Куровець обирався до Галицького краєвого сейму від Калущини. Він видавав "Калуський листок".

        У 1918 році І. Куровець переїхав до Львова, де відновив зруйновану воєнними діями "Народну лічницю", фундатором якої був митрополит Андрей Шептицький. Під час утворення Західно-Української Народної Республіки його було обрано Державним секретарем здоровя, про що він пізніше написав у спогадах. І. Куровець був довголітнім директором "Народної лічниці" у Львові, згодом (1921—1931) головою спілки "Діло". Він автор наукових і популярних медичних розвідок, опублікував "Лікарський порадник". Щирий патріот, Іван Куровець свою багату книгозбірку подарував бібліотеці Наукового Товариства імені Т„ Шевченка. Помер І. Куровець у Львові 17 травня 1931 року, похований на Личаківському кладовищі. У некролозі вдячні львівяни писали: "Доктор Іван Куровець, один з найвизначніших українських громадян сучасности, директор "Народної лічниці", бувший сеймовий посол, помер 13 травня сего року о 5,30 рано в своїм помешканні по вул. Вірменській, 3, у 69-му році життя. Найбільшу працю свого свободолюбивого життя присвятив покійник Калуському повіту. Там чесно доробився слави першорозрядного лікаря й організатора та значного маєтку. Покійник визначався чесністю і совісністю. Був се тип наскрізь правдолюби вого чоловіка. Оставив по собі загальний і дійсно щирий жаль".