У середу, 13 липня, голова РДА Василь Петрів скликав прес-конференцію, щоб підвести підсумки 100 днів свого перебування при владі. Коли Василь Іванович вступив на посаду голови РДА, він намітив шлях роботи та розвитку району. Так яких же ж результатів вдалося досягти за ці перші сто днів?

Промисловість

Загальновідомо, що промисловість району є надзвичайно погано розвинутою. Це всього лише 10 промислових підприємств, два з яких вже є банкрутами, та 278 працівників. Це і вся промисловість. Єдиний шлях вирішення – це затягнути промислового інвестора. За 100 днів нова влада обстежила багато об’єктів на території району, зокрема боднарівський льонозавод, та обдумує програму їх відновлення.

Плюсом своєї роботи Василь Петрів назвав те, що нещодавно була проведена колегія ОДА щодо підсумків роботи у першому півріччі 2011 року і вперше за довгий час Калуський район не був згаданий у негативному світлі. Щоправда схвалення також ще не отримали, однак це вже перший крок вперед.

Якщо судити про роботу, то виконано всі показники соціально-економічного розвитку. Промислове виробництво – 100,6 %, доходи бюджету – 109,9 %, іноземні інвестиції – 35 млн. доларів. За словами голови РДА, результати говорять про те, що район розвивається. Однак, що ж насправді стоїть за цими цифрами? Те, що показники промисловості зростають, це добре. Але реального результату насправді немає, бо немає промисловості як такої.

Та основні результати перших ста днів, за словами Василя Івановича, вже є. Адже незабаром на Калущині може відновитися калійне виробництво.

Так де ж бути Калійному заводу?

Нагадаємо, що минулого тижня на своїй прес-конференції міський голова Ігор Насалик повідомив, що зустрічався з китайськими інвесторами і вони запевнили його, що нове виробництво буде базуватися на основі старого калійного заводу ВАТ «Оріана». Хоча раніше Василь Петрів повідомляв, що новий завод буде на його території. Так хто ж правий? Про це ми і запитали Василя Івановича. На що він зазначив:

– Мені неважливо, де саме буде знаходитись завод. Ми знаємо, що на території району є шахти. І запаси знаходяться саме в калуському районі. Все одно орендну плату за шахти, за транспортну лінію будуть платити у районний бюджет.

Хоча подумавши логічно, новий завод мав би розташовуватись на території району і на це впливає кілька факторів.

Перший. Якщо відновиться робота рудника «Пійло», який розміщений між селами Голинь та Кропивник, а нове підприємство буде знаходитися на місці теперішнього калійного заводу, то потрібно буде пустити дорогами вереницю БелАЗів. А ні Кропивник, ні Сівка-Калуська, маючи проблеми з просіданням землі, не зможуть цього дозволити. Тоді доведеться від рудника будувати галерею довжиною у 5-6 км., якою буде транспортуватися руда. А це надзвичайні витрати.

Другий. Можливо легше було б відновлювати виробництво на теперішньому заводі, бо там нібито є інженерні мережі. Але сьогодні ніхто не знає яким є стан тих мереж. Насправді всі колектори та труби вже давно викопані. А те, що залишилося, вже непридатне до використання і його необхідно повністю замінювати.

Третій. Сьогодні ВАТ «Оріана» знаходиться в стані санації. І рада кредиторів повинна дати згоду на демонтаж цього заводу. А окрім того, на демонтаж будуть потрібні великі кошти. Зрозуміло, що набагато легше просто збудувати новий завод замість того, щоб демонтувати старий, і аж тоді приступати до будівництва. Вже не говорячи про те, що майно «Оріани» знаходиться під заставою банку.

Не залежно від того, де збудують завод, буде створено дві тисячі нових робочих місць для жителів Калущини.

Однак найважливішим плюсом відновлення виробництва на Калущині, за словами Василя Петріва, буде те, що за домовленістю, переробляючи розсоли з шахти, її пустоти будуть заповнюватися сумішшю попелу з Бурштинської ТЕС та гіпсоглини з відходів калійного виробництва. А таким чином можна буде уникнути загрози просідання землі та відселення жителів Кропивника та Сівки-Калуської.

Звичайно нас, простих жителів Калущини, не будуть запитувати де бути заводу; вирішувати, напевно, буде сам інвестор. Але, вислухавши обидві сторони (Ігоря Насалика та Василя Петріва), все-таки варто розуміти, що мова логічних фактів, це вам не пустопорожні обіцянки.

Сільське господарство

На своїй першій прес-конфе­ренції в якості голови РДА ­Василь Іванович зазначав, що на ­його думку, недопустимим є те, що зараз обробляється лише 50% сільсько­господарських територій. Та чи вдалося щось змінити?

Василь Петрів говорить, що так, бо вдалося досягти того, що зараз обробляється на 1040 га землі більше. Це, звісно, добре. Але ще понад 5 тисяч гектарів так і пустує. І над цим треба серйозно працювати.

Є ще 150 га землі індивідуальних селянських господарств, які теж не обробляються. Районна влада знайшла досить цікаве вирішення цієї проблеми. Зараз проводиться інвентаризація і вже найближчим часом землі, які не обробляють, будуть просто забирати у орендаря чи то навіть власника, який має державний акт на цю землю. Сесіями сільських рад будуть приймати рішення про конфіскацію землі і віддаватимуть тим людям, які оброблятимуть її.

З однієї сторони, начебто правильно – земля є для того, щоб приносити урожай, але якщо ця земельна ділянка є приватизованою, то чи має право районна влада нею розпоряджатися? Мабуть, ні. Логічніше було б надати людям допомогу в обробітку землі, зацікавити їх. Адже тепер сільські мешканці в цьому просто незацікавлені, бо для того, щоб отримати хороший урожай, слід витратити багато коштів, сил та часу, а прибутку практично нуль.

Але основним напрямом сільсь­кого господарства, на думку районної влади, є відгодівля великої рогатої худоби. Тому вони «затягнули» сюди інвестора і передають йому в оренду 800 га землі у Завадці. Будемо сподіватися, що новий інвестор не завдасть нашій землі такої шкоди, як наш інвестор «основний», тобто «Даноша».

Соціальна сфера

З тим, що у соціальній сфері ра­йону є дуже багато проблем погодиться, мабуть, кожен. І для того, щоб їх вирішити, потрібно працювати не покладаючи рук. Однією з основних проблем є нестача дошкільних навчальних закладів. Бо навіть у тих селах, де садочки працюють, все одно не вистачає місць для всіх бажаючих. Василь Петрів повідомив, що влада активно працює над вирішенням цієї проблеми. Зараз вирішується питання про відновлення дитсадків у Підмихайлі, Зборі, Сівці-Войнилівській та ряді інших сіл.

Щодо освіти, то її рівень у Калуському районі є достатньо високим, цьогоріч Калуський район – четвертий в області. Основною проблемою є лише матеріально-технічна база. Зараз ведуться роботи у Пійлівській школі, закінчено ремонт школи у Старому Угринові.

Щодо сфери культури, то основним здобутком є відкриття клубу в Підмихайлі, яке відбудеться 19 липня. Нагадаємо, що клуб у Підмихайлі «будували» близько двадцяти років усі попередні очільники району. І ось нарешті роботи практично завершені. За словами районної влади, це не єдине, що робиться у культурній сфері. Багато клубів, як наприклад, у Мостищах, та бібліотек уже відремонтовано, але чимало ще потрібно втілити у життя. Такі ж роботи проводяться і в медичних закладах.

Про відносини з містом

Протистояння у району з містом немає, але, як очільник району, Василь Петрів відстоює його інтереси. Щодо минулотижневої заяви Ігоря Степановича про те, що місто виділяє 700 тисяч на район і зокрема 100 тисяч гривень на освітлення Підмихайля, Василь Петрів зазначив:

– Поки що це тільки розмови. А в нас завжди розмови залишаються розмовами. Це питання досі не реалізовано. Мало того, сьогодні не втілено в життя багато питань, про які ми вели мову і які були заявлені в пресі. Коли з районного бюджету було виділено понад 300 тисяч на реконструкцію лікарні на Каракая, місто повинно було отримати більше мільйона. Поки що не отримали жодної копійки.

Василь Іванович також сказав, що попри дружбу району з містом та його власну з Ігорем Насаликом, він буде відстоювати інтереси району.

Ну що ж, додати тут нічого. Факти говорять самі за себе. Будемо сподіватися, що так і буде. Результати роботи нової районної влади начебто є, хоча не надзвичайно великі, але у порівнянні з попередніми роками у Калуському районі щось та й робиться, принаймні, робляться спроби. Що з цього вийде побачимо і вам розповімо.

Ірина БІЛИК

Західний вісник ⁰