Практично без обговорення і заперечень минулої п’ятниці Калуська міська рада прийняла рішення про створення комунального підприємства «Хімпром- Калуш» та дала згоду на його участь у ТзОВ «Хімпром- Оріана». Частка міста у товаристві — 50%, інші 50% — у «ЛУКОРу» і «Карпатнафтохіму». У статутний фонд комунального підприємства внесли 10 тис. грн. 

Міський голова Ігор Насалик логіку створення товариства з обмеженою відповідальністю пояснив так: «Оріана» вже 10 років знаходиться у стані банкрутства, боргує місту 85 млн. грн. і, як свідчать висновки юридичної компанії «Моріс груп» (аналіз можливих механізмів розвитку ситуації під час процедури банкрутства «Оріани» замовив «Карпатнафтохім»), шансів отримати ці борги найближчим часом практично немає. Метою новоствореного ТзОВ є виступити на засіданні комітету кредиторів 28 лютого з проектом мирової угоди. Якщо вона буде підтримана, то у такому разі, зазначив Ігор Насалик, «Оріана» буде розблокована. З одного боку місто може розраховувати на повернення боргів. З іншого — сподіватися на залучення інвестицій. На сесії міський голова зазначив, що шанси на те, що мирова угода пройде, 30-40%, але спробувати треба (шансів на оголошення Калуша зоною надзвичайної екологічної ситуації, за його словами, було ще менше, але тоді вони спрацювали). Якщо не вийде, то місто нічого не втрачає, ризикує всього 10-ма тис. грн., які були внесені до статутного фонду комунального підприємства.

Зацікавленість «ЛУКОРУ» у цій схемі Ігор Насалик пояснив просто: в них 48% корпоративних прав «Оріани» і при мировій угоді «ЛУКОР» цю частку зможе викупити. Така аргументація є досить дивною, адже так само цю частку «ЛУКОР» зможе викупити і якщо відбудеться ліквідація «Оріани», або ж буде затверджено план санації, який передбачатиме часткову або повну реалізацію активів.

Місто не найбільший кредитор «Оріани», в комітеті кредиторів головує і має більшість голосів державна податкова адміністрація, якою заявлено вимоги до «Оріани» на суму понад 1,1 млрд. гривень. Також серед тих, кому боргує «Оріана» — Пенсійний фонд (65 млн. грн.), «Промінвестбанк» (40 млн. грн.) і так далі. «Оріана» з 2003 року знаходиться в процесі банкрутства, у 2010 році судом було введено процедуру санації. Активів «Оріани» недостатньо для того, щоб розрахуватися з усіма кредиторами (реалізувавши їх, можна погасити 70-80% боргів). За ідеєю, санація мала б оздоровити підприємство, однак досі немає чіткого, затвердженого комітетом кредиторів і господарським судом плану санації (його виносили на засідання комітету кредиторів цього вівторка, але документ не був підтриманий). Якщо прийнятного для кредиторів плану санації немає, то це може мати наслідком визнання «Оріани» банкрутом і відкриття процедури ліквідації. Ліквідація передбачає продаж усіх цінних активів, виручені кошти мають йти кредиторам, але за їх черговістю, тому вистачить не усім. До того ж, на сьогодні законодавство забороняє реалізацію майна підприємств, у статутному фонді яких частка держави більше 25%. Це унеможливлює ліквідацію «Оріани» на даному етапі, а значить розраховувати на повернення, принаймні, частини своїх боргів кредитори за такого сценарію не можуть.

Одним з варіантів судової процедури банкрутства є укладання мирової угоди. Її суть полягає у тому, що сторони — боржник і кредитори, домовляються про відстрочку або прощення кредиторами боргів боржника. Але у тому, що створене міською радою ТзОВ «Хімпром-Оріана» ініціює укладання мирової угоди з тим, щоб списати частину боргів «Оріани» перед містом, при цьому не розраховуючи на інші вигоди, логіки мало. Проекту цієї угоди ми не бачили. Але можна припустити, що «Хімпром-Оріана» виступає як посередник, тобто має намір стати третьою стороною, яка бере на себе зобов’язання боржника (а така можливість законодавством передбачена). Тоді, якщо угода проходить, то ТзОВ «Хімпром-Оріана» з часткою міста 50% практично стає на місце «Оріани» з усіма наслідками. Але при цьому провадження у справі про банкрутство припиняється, а з кредиторами мають бути підписані угоди про повернення боргів на прийнятних для них умовах. Вони можуть погодитися на відстрочку оплати на декілька років (наприклад, Пенсійний фонд) або ж простити частину боргу (а для того, щоб нарешті розблокувати ситуацію і отримати бодай щось, кредитори на це підуть і напевне погодяться на 50%, а можливо навіть меншу частку). Таким чином, і очевидно саме на це робиться розрахунок, після того, як усі вимоги кредиторів будуть задоволені, від «Оріани» ще залишаться більш-менш серйозні активи, якими зможе розпорядитися «Хімпром-Оріана». Зокрема, корпоративні права у статутних фондах підприємств чи інше майно. Одним словом, є шанс без особливо ризику спробувати отримати виграш, не виключено, що чималий. Причому для обох партнерів — міста і «ЛУКОРу»-«Карпатнафтохіму» (не виключено, що останньому навіть не доведеться повністю викуповувати частку «Оріани»).

Укладання мирової угоди вигідне для міста і з точки зору залучення інвестицій. На підприємство-банкрута інвестор не прийде, припинення справи про банкрутство відкриє нові перспективи, в тому числі шлях для участі китайців чи італійців у переробці розсолів Домбровського кар’єру. До слова, у цьому зацікавлене не лише місто, а й держава.

Засідання комітету кредиторів «Оріани», яке відбулося у вівторок, сподівань міського голови на укладання мирової угоди не перекреслило. Загалом, за словами І. Насалика, ідею було підтримано і комітет кредиторів дав згоду ТзОВ «Хімпром-Оріана» готувати пакет документів і збирати підписи в Мін’юсті, Фонді держмайна і ДПА. За умови погодження проекту мирової угоди, його має підтримати комітет кредиторів і господарський суд.

Б.К.

Дзвони підгір'я ⁵⁵