Випадкова невипадковість

]]>]]>Автор: yurko Переглядів: 4425

Як ото воно буває...

Прочитав новину про те, що "у Мостищі виникла пожежа  господарського комплексу" і вкотре мене заїло питання неправильного відмінювання назв населених пунктів Калущини. То ж як правильно, у Мостищі чи у Мостищах?

Ну то мабуть залежить від того, чи Мостищі чи Мостише правильна назва села. І виявилося, що подібно до Добрівлян, які саме так історично називалися, але зараз по всіх документах, картах і дороговказах проходять як Добровляни, Мостищі теж спіткала лиха доля недолугої новації. Історично назва виникла саме через широкі, добротні мости, що були зведені місцевими жителями через два потоки Кропивник і Фурнилів, щоб мати змогу возити крам на ринок до Калуша. Ну але що вже тепер вдієш з тими назвами...

Отак випадково, шукаючи інформацію про Мостищі, натрапив я на статтю у Вікіпедії, у якій досить побіжно згадувалося про те, що саме у Мостищах було знайдено певний рукопис, на основі якого І.Я. Франко потім видав власний твір «Збурення в пеклі».

То ж подаю цитатою знайдений уривок, бо вважаю, що калушанам варто знати такі цікаві факти і пам'ятати про них.

"Не випадково у Мостищах знайдено рукопис драми невідомого автора «Слово про збурення пекла» - культурна пам'ятка першої половини ХVІІ століття. Іван Франко зазначав, що п'єса ця «... замітна своєю мовою і своїм віршовим розміром, подібним до розміру козацьких дум». А ще зауважував, що « ... літом 1894 року мені пощастило віднайти отую драму. Від молодого тоді слухача духовної семінарії, а пізніше - визначного збирача етнографічних матеріалів д.Осипа Роздольського - я одержав невеличкий рукописний зошитець,писаний ... скорописною ручкою Томи Кішка, селянина з Мостищ Калуського повіту ... я перечитав той зошитець і зацікавився ним дуже, бо від першої сторінки побачив, що тексти, переписані Т.Кішком, не власного складання, а ... пам'ятки нашого старшого письменства». У скорому часі оцей рукопис став основою для написання твору «Збурення в пеклі», яке вийшло з-під пера Великого Каменяра."

 

І ще одна цитата про те, як Франко досліджував знайдені рукописи  з статті Ярослава Мельника у журналі Українське літературознавство. (2011. Випуск 74. С. 3–11)

"На “Слово о збуреню пекла” І. Франко натрапив улітку 1894 р. у рукописній книжечці селянина з Мостищ Калуського повіту в Галичині Томи Кишка (передав її Франкові фольклорист О. Роздольський, тоді студент духовної семінарії) серед інших текстів, “писаних сучасною скорописсю” [26, т. 37, с. 460]. Свою знахідку дослідник оприлюднив двічі. Уперше в статті “Южнорусская пасхальная драма” (1896) зі згада-ного щойно рукопису Томи Кишка, “не змінюючи ні в чому тексту, але згладжуючи дещо правопис та інтерпункцію, зазначуючи рядки і вказуючи крапками місця, де [...] в тексті є прогалини” [26, т. 30, с. 266]. Удруге – 1908 року у розвідці “Слово про збу-ренє пекла. Українська пасійна драма”, де зробив цікаву реконструкцію пам’ятки на основі прототипу тексту Томи Кишка – старшої копії селянина Яковини з тих самих Мостищ, “значну поправнішої від копії Кишкової” [26, т. 37, с. 462], яку отримав за посередництвом І. Куровця, а також трьох неповних копій драми з бібліотеки Народ-ного дому у Львові. “Порівнюючи і комбінуючи чотири тексти, Франко реконструював майже повністю цікавий і колоритний текст, ще раз показавши себе прекрасним тек-стологом і майстром реконструкції."

 

То ж якщо вас зацікавив згаданий рукопис і якщо вам цікаво якою мовою розмовляли наші предки на початку XVII століття, ви можете ознайомитися з текстом  тут. А я з вами прощаюся до наступних "випадкових невипадковостей".


Залиште свій коментар!

Використовуйте нормальні імена. Ваш коментар буде додано після перевірки.

Усмішка Підморгую Добре blush2 shok crazy cenzore Ganba nono sad unknw

(обов’язково)


Щоб не вводити щоразу цифровий код, зареєстутесь або залогіньтесь на нашому Форумі.
Адміністрація сайту "Калуш інфо"не завжди поділяє думки авторських матеріалів та коментарів. Усі коментарі проходять попередню модерацію. Якщо у Вас є зауваження стосовно інформації в матеріалах чи коментарях, просимо звернутись до нас через Форму зворотнього зв'язку.