Цього тижня Калуська міська рада відхилила протест прокурора м. Калуша на рішення щодо продажу земельної ділянки на площі Героїв ТзОВ «Відродження 2011».

Рішення про продаж земельної ділянки площею 0,3448 га на пл. Героїв власникам будівлі кінотеатру було прийняте міськрадою 29 березня. Категорично проти виступила фракція Народного Руху України, депутати якої звернулися до прокуратури міста щодо незаконності (на їхнє переконання) приватизації землі на центральному майдані міста. Прокуратура після проведеної перевірки також розцінила це рішення як таке, що порушує законодавство, і внесла свій протест.

Перед пленарним засіданням сесії, на якому цей протест мали розглянути, депутатів міської ради зустрічав пікет. Нечисленна група людей стояла з плакатами з гаслами такого змісту: «Ні свавіллю влади, земля — громаді», «Депутати, не стійте в позі, проявіть позицію», «Сьогодні площа — завтра Україна. Досить!» тощо. Один з учасників цієї акції, активіст «Молодого Руху» Олег Савка зазначив, що пікетування міської ради проводиться у зв’язку з побоюваннями, що протест прокурора не буде підтримано. У такий спосіб активісти хочуть нагадати міським депутатам, що вони мають відстоювати інтереси громади міста і не дозволити приватизацію головної площі. Малочисельність акції Олег Савка пояснив загальною апатією у суспільстві. Мовляв, і на загальнодержавному рівні, і на рівні міста, люди зневірені, громадянське суспільство не працює. Загалом до акцій протесту готові небагато громадян, але це не означає, що вони згідні з рішеннями влади.

Міський голова Ігор Насалик у спілкуванні з пікетувальниками був лаконічним і поставив їм три питання: чи можна будувати без землі, чи потрібен місту кінотеатр і наскільки прибутковим є цей проект. Для отримання відповідей він запросив учасників акції до сесійної зали.

І міський голова, і більша частина депутатів міськради вважають протест прокурора необгрунтованим. Основний аргумент полягає в тому, що статус цієї земельної ділянки було визначено ще у 70-х роках, коли будувався кінотеатр і відтоді не було жодних рішень щодо його зміни. Депутат фракції «Громадянська позиція» Анатолій Собчук (він є начальником відділу Держкомзему у м. Калуші) заявив, що це питання він розглядає як піар-кампанію групи депутатів. А прокуратура міста і засоби масової інформації, словами депутата, просто введені в оману. Були продемонстровані документи за 1965 рік про виділення земельної ділянки площею 3724 кв. м для будівництва кінотеатру. Така площа є обгрунтованою, зважаючи, що кінотеатр є громадською спорудою, для безпеки тут мають бути передбачені шляхи евакуації. «Це на 280 кв. м більше, ніж виділили ми. Статус земельної ділянки визначено давно — для будівництва і обслуговування кінотеатру», — заявив Анатолій Собчук.

Те, що земельна ділянка не є сквером стверджує і колега пана Собчука по фракції, заступник начальника УЖКГ з благоустрою Микола Найда. За його словами, усі площі і сквери у Калуші визначені і закріплені за комунальними службами, які тут прибирають. Скверу на площі Героїв у цьому переліку немає, земля тут закріплена за кінотеатром і готелем.

Виступив на сесії і прокурор міста Василь Федорович. Він зокрема зазначив, що звернення депутатів до прокуратури жодного значення не має, оскільки до її обов’язків і так належить перевірка усіх рішень сесій міської ради, виконавчого комітету, розпоряджень міського голови. Виявляти порушення законодавства і реагувати на них — обов’язок прокуратури.

Незважаючи на нові обставини, заявив Василь Федорович, свій протест прокуратура підтримує у повному обсязі, оскільки земельна ділянка знаходиться в центрі міста і фактично вона є сквером, де проводяться громадські заходи. Також прокурор вказав міській владі на відсутність Генплану та чіткого плану земельного устрою, що утруднює визначення статусу земельної ділянки.

Висловлені міським головою претензії щодо вибіркового реагування на земельні рішення міської ради (Ігор Насалик зазначив, що протесту прокурора не було, коли аналогічно викуповували земельну ділянку під готелем «Асторія») прокурор міста відкинув: за все що відбувалося раніше він не відповідає.

Депутат Роман Бігун (фракція НРУ) нагадав міському голові його ж слова, що місто землю загального користування більше продавати не буде (Ігор Насалик тоді публічно доручив вивчити можливість скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки для обслуговування «Асторії»). Голова фракції НРУ Олег Нижник зауважив: юридичні аспекти це одне, а те, що продана земля — саме сквер чи площа, де традиційно збираються люди, — сумніву немає. Василь Питлик («Наша Україна») також вважає, що калушани сприймають площу Героїв за сквер.

Олег Савка, якому дали можливість виступити на сесії зазначив: міська рада має зважати не лише на цінність площі перед «Відродженням» для громади, враховувати думку жителів міста, але й зважати, на ризик, що після викупу землі кінотеатру тут може і не бути (прецеденти, за його, словами вже є).

Ігор Насалик зазначив: в європейський кінотеатр треба вкласти 4,5 млн. доларів США, окупність його становитиме 18 років. І, зважаючи на обставини, брат міського голови Сергій Насалик, який є співвласником ТзОВ «Відродження 2011» виходить із засновників. Свою частку в кінотеатрі він готовий продати міським рухівцям, а 400 тис. грн. вже вкладені у проект — подарувати їм.

Депутат Ольга Тихан з «Громадянської позиції» запропонувала компроміс: щоб від продажу землі не постраждала громада, передбачити у договорі купівлі-продажу зобов’язання власника землі дозволити проводити тут громадські заходи і акції.

Рухівці пропонували поставити протест прокурора на поіменне голосування, однак більшість цю пропозицію не підтримала. Результати голосування виявилися прогнозованими: всього вісім обранців проголосували «за», відтак протест прокурора залишився без депутатської підтримки, а рішення про продаж землі — у силі.

Як зазначив у коментарі «ДП» Василь Федорович, прокуратура збирається оскаржити рішення міської ради щодо продажу земельної ділянки на пл. Героїв у суді.

У своє чергу, Ігор Насалик щодо можливих ризиків залишити місто зовсім без кінотеатру зауважив, що такий сценарій виключений: є цільове призначення земельної ділянки і його неможливо змінити. Кінотеатр, повідомив міський голова, буде завершено через 9-12 місяців. Однак головною передумовою для продовження тут робіт є приватизація землі, оскільки без цього ніхто нічого будувати не буде.

Богдана Коршинська

Офіційно

Одним з найрезонансніших питань останньої сесії міської ради став розгляд протесту прокурора міста Калуша на рішення сесії міської ради від 29.03.2012 року №1191 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТзОВ «Відродження».

Гострі дебати, у яких учасники обговорення протесту прагнули довести свою точку зору опонентам, закінчилися тим, що протест прокурора не було підтримано.

Хто із учасників правий? І чи дійсно, приймаючи рішення про продаж даної земельної ділянки, міська рада перевищила свої повноваження і таким способом допомогла чиїмось приватним інтересам на шкоду громадським?

Щоб внести ясність та спробувати донести до читачів розуміння ситуації почнемо з того, що сесія ради не має жодного права приймати рішення, як їй це заманеться. Міська рада та її посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, першим законодавчим обмеженням при продажу землі є вимога частини 3 статті 83 Земельного кодексу України, відповідно до якої не можна передавати у приватну власність землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, парки, сквери, бульвари, кладовища тощо).

Спочатку група депутатів міської ради, а потім і прокуратура підставою для визнання рішення міської ради таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства визнали те, що вказана земельна ділянка фактично являє собою сквер, де проводилися заходи політичного та культурного призначення.

Що таке сквер? Відповідь на це питання дає Закон України «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва» (ст.1) №2739-VІ та наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №105 від 10.04.2006 року «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», відповідно до яких сквер – це упорядкована ділянка зелених насаджень площею від 0,02 до 2,0 гектара, яка є елементом архітектурно-художнього оформлення населених місць, призначена для короткочасного відпочинку населення.

Чи відповідає спірна ділянка цим вимогам та яке вона має архітектурно-художнє оформлення? Відповідь однозначна — не відповідає, бо ніякого архітектурного оформлення та зелених насаджень немає і для короткочасного відпочинку населення вона не призначена. Можна було б знехтувати даними вимогами та послатися на містобудівну документацію. Але належної містобудівної документації не має жодне місто України, включаючи і нашу столицю — Київ.

Тому єдиним джерелом для встановлення статусу цієї території залишаються будівельні, санітарні та інші державні стандарти і норми, документи Калуської міської ради, її виконавчого комітету стосовно забудови цієї території.

Отже, будівництво кінотеатру на 600 місць розпочалося з виділення земельної ділянки у 1965 році рішенням Калуського міськвиконкому №143 розміром 3748 квадратних метрів. Зараз сесія вирішила продати 3448 квадратних метрів. Як бачимо, цифри коливаються у межах більше і менше трьох з половиною тисяч квадратних метрів. Тож, звідкіля вони взялися?

Жодне будівництво громадської споруди неможливо розпочати без погодженого та затвердженого після проведення відповідних експертиз проекту. Проектні роботи розпочинаються після видачі замовником завдання на проектування. Відповідно до статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» завдання на проектування – це документ, у якому містяться вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об’єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до архітектурно-планувального завдання, технічних умов.

Тобто, уся проектна документація повинна відповідати Державним будівельним Нормам України, бо інакше вона не пройде відповідних експертиз, що унеможливить саме будівництво.

Поскільки кінотеатр є будівлею громадського призначення, то по відношенню до нього потрібно керуватися Державними будівельними Нормами ДБН В.2.2-9-2009 «ГРОМАДСЬКІ БУДИНКИ ТА СПОРУДИ». Дані норми введено в дію Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №705 від 17.12.2009, вони є чинними з 01.07.2010 та прийняті на заміну ДБН В.2.2-9-99 . Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків, споруд та комплексів громадського призначення. Їх вимоги є обов’язковими для юридичних та фізичних осіб-суб’єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності. Зауважимо, що поряд з положеннями цих Норм слід також керуватися положеннями будівельних норм за видами будинків та споруд.

Розміщення, розмір та склад земельних ділянок кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля визначаються згідно з вимогами ДБН 360; ДБН Б.2.4-1; ДБН В.2.2-9 з урахуванням ДержСанПіН 173, СанПиН 2605, НРБУ і вимог ДБН В.2.2-16-2005 «КУЛЬТУРНО-ВИДОВИЩНІ ТА ДОЗВІЛЛЄВІ ЗАКЛАДИ».

Отже, використовуючи дані Норми, можна провести наступні розрахунки:

- для кінотеатрів і відеокомплексів — 5 м2 землі на одне місце у залі для глядачів помножене на 600 місць отримаємо 3000 квадратних метрів земельної ділянки;- на земельній ділянці кінотеатру слід також передбачити майданчик перед входом і виходом з розрахунку на одне місце в залі — 0,3 м2. Це ще 180 квадратних метрів.

На цій же ділянці повинні також бути місце для реклами та малі архітектурні форми, майданчики для стоянок автомобілів, господарське подвір’я згідно з вимогами ДБН 360, мусять бути передбачені індивідуальні автостоянки для інвалідів за розрахунком, але не менше одного машино-місця і спеціальні пристрої (пандуси, підйомники, поручні) для використання інвалідами всієї території і будинку згідно з вимогами ВСН 62. На це все залишилося (3448-3180) 268 квадратних метрів.

Очевидно, що даних фактів достатньо для того, щоб визнати, що земельна ділянка, яка стала предметом таких гострих дискусій, має чітко визначений статус та цільове призначення обслуговувати кінотеатр і ніяк не може мати іншого чи не визначеного статусу та підпадати під обмеження, встановлені частиною 3 статті 83 Земельного Кодексу України.

І наостанок. Ми вдячні усім, кого схвилювала дана проблема. Це ще одне свідчення того, що калушани пильно слідкують за законністю в роботі міської ради та її органів, що їм не байдуже, що робиться у місті.

Тому, підсумовуючи, хочемо заспокоїти ініціаторів підняття цієї проблеми та однозначно стверджуємо: власник кінотеатру несе однакову відповідальність як за перебування в залі глядачів, так і за безперешкодний доступ відвідувачів до самого приміщення, відсутність будь-яких перешкод для евакуації людей з цього приміщення, вільне пересування по території перед кінотеатром, виключення тисняви та інших факторів, які б могли навіть теоретично загрожувати безпеці, життю чи здоров’ю глядачів. Тому ніхто і ні при яких обставинах не вправі обмежувати доступ до даної громадської споруди людей, щось на цій території будувати, споруджувати, обгороджувати і т.п. Новий власник матиме єдине завдання: утримувати її в належному стані, а міська рада, ніяким чином не ущемивши інтереси городян — отримати до своєї казни додаткові кошти. Тим більше, жодним нормативним документом не заборонено масові зібрання людей перед громадськими будівлями, незважаючи на те, у чиїй вони власності.

Відділ внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю міської ради

Дзвони підгір'я ⁰