Ми всі живемо сьогоденням, але інколи приходить час, коли замислюємося над майбутнім. Думаємо, а що про нас будуть памятати нащадки, що ми залишимо після себе, таке, аби воно всім про нас нагадувало?..

         Якось один старший чоловік, у приватній розмові, на моє запитання які цікаві факти він може пригадати з історії нашого міста, так між іншим сказав, що у Калуші ще є один будинок з часів "Княжої доби". Мене така заява страшенно зацікавила, адже я про таке ніколи не чув і будинка такого ніби і не знав. Але коли він почав розповідати, котрий саме то будинок, я одразу пригадав його, бо ж вчився у першій школі, а будинок теж там недалеко стоїть. Але пройшли місяці, а я все ніяк не міг зібратися піти сфотографувати той будинок. Аж раптом нещодавно дізнався, що його вже починають зносити, бо хтось планує на його місці будову. Отож сьогодні я все ж таки виліз з хати в "наукову експедицію", благо йти туди від дому всього кілька хвилин.

         Зараз, коли ви глянете на фото, то одразу впізнаєте той будинок. Він знаходиться на розі вулиць Гагаріна і Бандери.

           Перше враження від побаченого доволі гнітюче. Будинок дійсно валився сам собою. Пригнічувала також погода, було сиро, накрапав дощ. Про старовинність будинку, як на мене говорить лише камяний фундамент, бетонні підпорки були зроблені значно пізніше, старезна цегла, що кришиться сама собою, зовсім не так як австрійська чи польська, муровані арки над вікнами і дверима ну і ще вікові сосни, що ростуть позаду будинку.

         Я зробив лише дві фотографії інтерєру, про що тепер шкодую, але жінка дуже переживала і просила мене не заходити в середину. Будинок збудований у формі літери "Г", коридори вузенькі, кімнатки маленькі, стелі високі. Склалося враження, що будинок будувався, як приміщення для якоїсь установи, не як житловий. Він мав чомусь аж 3 входи. Досить дивно виглядає його форма зараз, бо до вул Бандери ще купа місця. Одним словом, як для житлового будинку аж надто дивна форма. Як я зрозумів, до каналізації будинок не був підєднаний, як і той, що стоїть між ним і першою школою у якій (хоч вона вже теж має понад 100 років) є туалети підключені до каналізації. Ще в око впала підлога, яка біла з дощок, гарно підігнаних, рівненьких. Добротно зроблена. На підлогу капав дощ, бо дах уже був поламаний. Сам дах теж трохи дивний. Він бляшаний. Кожен лист має виємки по обох боках. Я вже бачив раніше такі бляшані листи, але вперше бачу щоб ними крили дах будинку. Можна припустити, що дах раніше був черепичним. Про це також свідчить ось це фото.

        Одним словом висновки я зробив наступні. Чи мав той будинок 200 років, чи більше я не знаю, але що він бачив "Княжу добу" я особисто сумніваюся. Бракує мені знань про архітектуру і методи будівництва часів ХVІ-ХVІІІ ст. Але будинок без сумнівів був цікавим у плані історії міста. Кажуть десь під ним ховалися бандерівці під час і після війни. Було б добре комусь із місцевих краєзнавців побувати там зараз, поки ще щось можна побачити і після повного його руйнування, щоб оглянути підвали на предмет наявності ознак схрону чи входу у підземний хід чи щось подібне.

        Цінуймо те, що маємо і вчімо того наших дітей, бо інакше коли нас з вами не стане, ніхто про нас навіть не згадає, навіть побачивши розвалини збудованого нами дому.

20.01.2008

Юрко.

Інші статті по темі: