Епізодично, але із завидною регулярністю деякі місцеві політичні та громадські діячі громаді міста подають інформацію, яку можна звести у три тези.

1. Міський голова містом керує безсистемно, тому Калуш не має стратегії свого розвитку.

2. Фінансові ресурси міста як основа добробуту громади формуються тільки за рахунок додатково «вибитих» коштів з Києва, системи власних фінансів немає, міська влада загнала місто у такі фінансові борги, що їх прийдеться віддавати онукам.

3. Адміністративно-територіальна реформа — це спроба втягнути громади міста і району у якусь нездійсненну авантюру.

Давайте спробуємо розібратися. Для аналізу та порівняння візьмімо 2005 рік, бо діяльність новообраного міського голови розпочалася з квітня 2006 року. Принагідно зауважуємо, що поскільки визначальними сферами життєдіяльності громади є освіта, охорона здоров’я, житлово-комунальне господарство, то їх і найдоцільніше аналізувати.

Освіта

Розвиток галузі забезпечено відповідно до Програми розвитку освіти міста Калуша на 2007-2010 рр., яку було прийнято сесією міської ради за ініціативою міського голови. Відправним показником рівня цього процесу візьмемо 2005 рік, у якому на капітальні ремонти освітніх закладів витрачено 70 тисяч 389 гривень.

Наведені графічні дані підтверджують, що перелом в освіті забезпечили капітальні вкладення в освіту протягом 2007-2008 років. За останні п’ять років у порівнянні з періодом 2000-2005 років вони зросли в сотні разів. Це дозволило радикально змінити обличчя наших шкіл, вони стали набагато комфортнішими. В загальному фінансове забезпечення освітньої галузі з 2,6 мільйона гривень у 2006 році кожен рік динамічно піднімалося і з початку цього року вже зросло до більше ніж 76 мільйонів гривень. Це стратегія розвитку галузі? Безперечно. Скажіть, чи можна було при бюджеті міста у 32,2 мільйона гривень (це показник усіх доходів загального і спеціального фондів) у 2002 році чи 49,4 мільйона гривень у 2004 році планувати якусь стратегію. Зрозуміло, що ні. І чи співрозмірною є цифра фактичного виконання міського бюджету за минулий рік — 305,1 мільйона гривень із вищеназваними бюджетами 2002-2004 років. Звертаємо також увагу на те, що курс долара у 2002-2006 роках був у межах 5,3-5,5 гривні, а реальні доходи бюджету Калуша за десять років зросли майже у десять разів. Тобто першою реалізованою стратегією нової міської влади стало різке збільшення дохідної частини міського бюджету. Другою — стала освіта.

Наступною сферою, яка потребувала докорінної реформи була

Медицина

Про який рівень медичного обслуговування можна вести мову, якщо у 2005 році охорону здоров’я було профінансовано лише на 1,9 мільйона гривень, у 2006 році — на 3 мільйони 415 тисяч гривень. Зараз, тобто за десять місяців цього року, касові видатки на медичне обслуговування калушан тільки по загальному фонду, не враховуючи субвенцій та спецфонду, склали 86,9 мільйона гривень. Наслідком такої стратегії стало те, що наша медицина за останні три роки розв’язала три стратегічні для галузі завдання:

1. Наповнилася найсучаснішим медичним обладнанням як в діагностиці, так і в лікуванні (комп’ютерний томограф, магнітно-резонансний томограф, літотриптор, ендоскопічне, лапароскопічне та клінічно-лабораторне обладнання).

2. Відділи лікарні набули європейського вигляду, хворі лікуються в комфортних умовах.

3. Забезпечено підготовку кваліфікованих спеціалістів.

“Незабаром про досвід медицини Калущини заговорить вся Україна”,— заявив у травні цього року начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Микола Олінійчук.

Житлово-комунальне господарство

Уже почали забуватися постійні проблеми з протікаючими покрівлями, інженерними мережами, ліфтовим обладнанням, під’їздами, санітарним станом та благоустроєм. Якщо у цьому ж 2006, скажемо «стартовому» році, на вищеперелічені нагальні потреби було використано тільки 717,8 тисячі гривень, то за наступні чотири роки — уже 15 мільйонів 775тисяч гривень, тобто щорічно майже по чотири мільйони. За ці кошти відремонтовано покрівлі на 186 будинках, у 66 будинках замінено 10,5 тисячі погонних метрів трубопроводів, 141 одиницю ліфтового обладнання, у під’їздах 227 будинків установлено 8,5 тисячі квадратних метрів металопластикових вікон, у під’їздах 174 будинків замінено вхідні дверні блоки. Усього з 2006 року по листопад 2012 року касові видатки на житлово-комунальне господарство тільки по загальному фонду бюджету склали 52,6 мільйона гривень.

За цей час забезпечено також формування та трансформацію власної фінансової системи. Якщо стан виконання дохідної частини бюджету міста десять років тому залежав тільки від податку з доходів фізичних осіб, питома вага якого становила 70%, ще 10% становили доходи від продажу землі та приватизації майна, то за минулий рік податок з доходів фізичних осіб склав 33,9%, плата за землю — 30,7%. Це означає, що бюджет міста диверсифіковано і він став набагато стабільнішим стосовно джерел свого наповнення.

　Борги

Станом на перше січня 2011 року кредиторська заборгованість по загальному фонду бюджету міста Калуша склала 9,1 мільйона гривень, по спеціальному фонду (бюджету розвитку) — 7,2 мільйона гривень. Станом на перше січня 2012 року рівень цих заборгованостей суттєво не підвищився і становив відповідно 9,3 та 8,2 мільйона гривень. Стосовно загального фонду, то левова його частина — це заборгована зарплата, яка швидко погашається. Отже, інформація про колосальні бюджетні борги — це блеф, надуманий привід для критики влади. Інформація стосовно боргів «нароблених Насаликом, які віддаватиме не одне покоління калушан» була б спотвореною, якби ми не враховували фінансового стану комунальних підприємств. Так, він сьогодні не простий, але знову ж спровокований двома чинниками — недолугою тарифною політикою держави. На сьогоднішній день держава боргує місту приблизно 40 млн. гривень різниці у тарифах по водопостачанню і водовідведенню. Та другий чинник — калушани є найгіршими в Україні платниками комунальних послуг. Але навіть з врахуванням цих негативів «боргів на покоління» Калуш не мав і не має.

Адміністративно-територіальна реформа

Від моменту ініціювання реформи міським головою кількість її противників різко зменшилася. Про її необхідність заговорили навіть непримиренні опоненти міського голови. Так, реформа Калущині потрібна. Час вимагає створення нових систем управління територіями, наповнення реальним змістом діяльності місцевої влади, послаблення впливу на неї центральних державних структур, посилення відповідальності чиновників перед людьми. Про це написано уже досить багато. Ці речі для нас є зрозумілими. Але хотілося б розширити настійну тезу міського голови про те, що реформа має відродити село. Що мається на увазі? Чи пробували ви підрахувати, скільки продуктів харчування з’їдають калушани за рік? Ми вам допоможемо. Місту на рік потрібно більше 600 тонн борошна, 4,9 тисячі тонн хліба, 6,5 тисячі тонн картоплі, майже 2 тисячі тонн капусти, біля 4 тисяч тонн фруктів та ягід, понад 2 тисячі тонн помідорів та огірків, біля 2 тисяч тонн цибулі та часнику, 15 мільйонів штук яєць і т. д. Всього на своє харчування 67, 5 тисячі міського населення у рік тратить близько 525 мільйонів гривень. Отже, місто Калуш у питанні продовольства є дуже потужним інвестором. Кому і куди йдуть такі шалені інвестиції? За картоплю — у Білорусію, Росію, Саудівську Аравію, за овочі і фрукти — в Угорщину,Туреччину, Марокко, Китай. При цьому у селах району безробіття, маса землі пустує. Тож навіть не 500, а хоча б 100 мільйонів гривень щорічних інвестицій у сільське господарство району — це практично революція. Але щоб ми та наші діти їли власні екологічно чисті продукти, аграрний сектор району потрібно відродити, а для цього потрібен дешевий фінансовий ресурс, який без реформи отримати неможливо. Тобто, реформа за своєю суттю не є способом поліпшити життя чиновника, а засобом зміни нашого життєвого середовища, якщо хочете — засобом нашої з вами життєвої безпеки. І дуже хотілося б, щоб до дискусії та обговорення її напрямків долучалися усі, кому не байдуже, у якому середовищі житимуть наші діти та онуки. Невже галичани не здатні показати Україні, як можна облаштовувати громадське життя на своїй малій батьківщині?

Подаючи вищенаведену інформацію, ми ні в якому разі не хочемо співати дифірамбів міському керівництву, депутатському корпусу, виконавчим структурам. Усі ми не сліпі і бачимо вал проблем, які постійно породжує наше з вами життєве середовище. Не можна створити місцеве чудо, адже соціальне забезпечення, податки, бюджетне законодавство, ціни на енергоресурси, фінансові зобов’язання перед державою та ще дуже багато загальнодержавних повинностей і проблем є однаковими для усіх територій. Але щоб бути кращою у цьому вирі, калуська громада протягом останніх років безсумнівно зробила і робить важливі та правильні кроки.

Відділ внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю міської ради

Дзвони підгір'я ⁰