Впродовж останніх років «головним болем» для багатьох, зокрема і правоохоронців, залишаються крадіжки металу. Найчастіше від непрошених гостей потерпають дачники. До їхніх будиночків злодійчуки навідуються і по декілька разів. Іноді не стільки поцуплять, як шкоди нароблять. Страждають і комунальні служби. Адже крадії «полюють» на каналізаційні люки. Зрозуміло, що крадений метал осідає у пунктах прийому металобрухту, які нерідко функціонують незаконно.

Читати далі...

Як повідомив офіційний сайт Калуської міської ради, у середу, 25 січня, о 10.00 у палаці культури "Мінерал" продовжить свою роботу двадцять перша позачергова сесія Калуської міської ради.

На розгляд виносяться, зокрема, наступні питання: 1. Про внесення змін до бюджету міста Калуша на 2012 рік. 2. Про Програму розвитку дорожньо-мостового господарства та територій житлових мікрорайонів міста Калуша на 2012-2015 роки. 3. Про Програму реконструкції мереж зовнішнього освітлення міста Калуша на 2012-2015 рок. 4. Про Програму скорочення кількості безпритульних тварин в м. Калуші на 2012-2015 роки шляхом етичного ставлення до них та регулювання їх чисельності гуманними та цивілізованими способам.

Читати далі...

                                                              (1897-1975 рр.)

         Народився цей український письменник і літературознавець 17 березня 1897 року в селі Середнім Калуського району. Середню освіту здобув у Львові. Служив в австрійській армії, потім в УГА.

         Після стрілецького походу на Київ опинився в польському полоні, звідки йому вдалось утекти. У Львові разом з В. Бобинським, Р. Купчинським та Ю. Шкрумеляком організував групу поетів-символістів. У 1924—29 рр. здобув у Празі вищу освіту, ставши доктором літературознавства в Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. У 1944 році емігрував за кордон.

         Автор поетичних збірок: "Ненависть і любов" (1921 р.), "Поезії" (Львів, 1923 р.), "Перехрестя" (Львів, 1930 р.), "За щастя оманою" (Львів, 1930 р.), "Поживя" (1930), поеми "Гуцульський курінь" (Прага, 1927 р.), "Остання офіра цісареві" (Львів, 1937 р.), "Жнива" (Мюнхен, 1946 р.), "Повстанці" (Чикаго, 1956 р.), книги нарисів "Шукаю людину" (Львів, 1921 р.), повістей "Перші стежі" (Львів, 1937 р.), "Дві сестри" (Станіслав, 1938 р.), досліджень про М. Шашкевича, Ю. Федьковича, М. Федюшка, монографії "Микола Федюшко — Євшан" (Станіславів, 1930 р.).

         Помер Олесь Бабій  2 березня 1975 року у Чикаго.