В Калуші та районі з року в рік невпинно зростає число укусів безпритульними собаками. Якщо донедавна кількість щорічно покусаних складала 20-30 осіб, то в останні два роки кількість таких випадків перевищує 100 в рік. В середньому на Калущині майже щодня реєструється людина, покусана собакою, у більш ніж 2/3 випадків – це житель Калуша.

Як йдеться у звіті Калуського міськрайонного відділу Держепідемслужби, найгірша ситуація щодо сказу тварин в Івано-Франківській області склалася в Рогатинському районі. Станом на 1 жовтня 2015 року тут було виявлено сказ у семи тварин (п'ять лисиць та дві собаки). Тричі скажених тварин знаходили на Калущині та на Косівщині. В усіх інших районах області виявлено ще дев'ять випадків сказу тварин.

На Калущині в 2015 році виявлено двох скажених лисиць (на мисливських угіддях між «Даношею» й Калуською ТЕЦ та у Сівці Калуській) й одного скаженого собаку у самому Калуші, в мікрорайоні Хотінь.

Щодо сказу у людей, то щороку в Україні від цієї недуги помирає близько п'яти осіб, проте в Івано-Франківській області останній випадок захворюваності людини на сказ реєструвався ще в 1994 році в Городенківському районі.

Протидією сказу є щеплення. Щороку на Калущині більшає як кількість звернень на огляд після укусів тварин, так і тих, кому призначають антирабічне лікування (щеплення від сказу). Якщо в 2010 році в Калуші та районі проти сказу було щеплено 37 осіб, то за неповний 2015 рік – 165. У той же час щорічно збільшується кількість тих, хто від щеплень відмовляється. Так, в 2010-2011 роках таких було двоє, у 2012-2013 – по троє, а в 2014-2015 – уже по сім осіб, які відмовились від щеплення проти сказу.

Гідрофобія, або сказ – хвороба невиліковна, і у разі укусу зараженою твариною лише вчасне щеплення може запобігти захворюванню. Тварина, що покусала, на вигляд може бути цілком здоровою, а симптоми сказу у покусаного можуть проявитись й після загоєння рани: через тиждень, декілька місяців, або навіть рік. Ознаками сказу є неприємні відчуття та порушення чутливості у місці укусу, рідше – біль, мязові посіпування та свербіж. Паралельно з цим у людини змінюється настрій і поведінка – порушується сон, наростає втома і депресія та зникає апетит.

Тож епідеміолог міськрайонного відділу ДУ «Івано-Франківський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» Мирослава Гуменяк радить після укусу незнайомою твариною промити рану теплою водою (під тиском) з милом. Найкраще для цього в домашніх умовах підійде звичайна пластикова пляшка з пробитим корком. Після цього обробити шкіру довкола рани спиртом або йодом і якнайшвидше звернутися до лікаря. На прийомі він і встановить, чи потрібно робити щеплення.

У Калуші є чотири пункти з вакциною від сказу: у травматологічному відділі Калуської ЦРЛ, травматологічному кабінеті районної лікарні, травматологічному кабінеті міської поліклініки та хірургічному кабінеті дитячої лікарні. В усіх випадках людині потрібно зробити шість щеплень.

Найбільше з усіх тварин за дев'ять місяців 2015 року на Калущині людей кусали собаки – 224 рази або 87,5% усіх випадків (з них – більша половина – бродячі), в 10% випадків – коти. Також зафіксовано по одному факту укусу щура, куниці та лисиці.

Якщо кількість укусів домашніми собаками на Калущині з року в рік приблизно стала (в середньому 150-160 в рік), то кількість укусів безпритульними собаками щорічно збільшується. В 2010 році таких випадків було 22, а в 2015 уже на 150 більше – 172. Хоча, якщо брати загальний показник за останні сім років, то з 1579 випадків укусів собаками людей загалом, лише 502 – нанесені безпритульними. При цьому у 2015 році кількість укусів, завданих безпритульними собаками, вперше перевищила кількість укусів від домашніх собак.

У Калуші діє притулок для собак з вулиці. В ньому 39 вольєрів, які ущерть заповнені. Наразі у притулку перебувають 142 тварин. Натомість на вулицях міста, за приблизними підрахунками міжнародної організації «4 лапи», яка приїжджала до Калуша у 2014 році, ще 500 безпритульних собак.

Всі статистичні дані надані епідеміологом міськрайонного відділу ДУ «Івано-Франківський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» Мирославою Гуменяк та помічником епідеміолога Світланою Сондей.

Андрій КОГУТ

КАЛУШ ФМ ⁰