Святий вечір — одне з найбільш шанованих зимових свят на Прикарпатті. Головне його дійство, спільна вечеря всього роду, у передчутті народження Спасителя Світу – маленького Ісусика.

Приготування оселі до свята, очищення душі і житла, страви за старовинними рецептами, магія накривання столу, символіка подавання наїдків – усім цим господарі закликають у дім щастя, добро, спокій і мир, здоров'я, багатство й удачу.

Вечеря готується цілий передріздвяний день. До роботи беруться обов'язково з молитвою  та гарним настроєм. Мешканці Прикарпаття подають на святвечірній стіл дванадцять страв «з усіх плодів городу й саду». Усі наїдки – пісні, без м'яса, молока, яєць і жиру. Лише на олії. Обов'язкові страви – кутя, узвар, борщ, голубці, вареники. Решта – залежно від родинних традицій та місцевих звичаїв. Прикарпатська святвечірня кухня багата на гриби, квасолю, кукурудзянку й рибу.

Родина сідає до до Святої вечері, як тільки на небосхилі з'явиться перша зірка. Хто першим її побачить – буде щасливий увесь рік. Доки господиня з доньками пораються коло їжі, господар з синами готують стіл. Застеляють його тонким свіжим сіном, накривають святковою скатертиною. На стіл, або ж поруч з ним –дідух. По кутах столу викладають магічні плоди: головку часнику – «від нечисті», головку маку – «щоб добра було, як зерняток», волоські горіхи – «щоб так любилися, що навіть горішком ділилися», яблука – «на врожай». А також спечений хліб, найчастіше – калач. Цей хліб символізує зимове сонцестояння і супроводжує усі різдвяні свята — їдять його лише після Василя. А кілька скибок тримають до весни, щоб закопати на врожай у полі чи на городі.

Перед їжею запалюють свічку, виголошують молитву і згадують померлих родичів. Вважається, що саме на Святий вечір душі рідних сходяться до оселі — для них також кладуть тарілку й ложку. З-за столу на Святвечір уже не встають, їжу не доносять. Після вечері стіл не прибирають. Рештки куті та узвару залишають душам на поживу.

Кутя

Головною стравою Святого вечора є кутя – варена пшениця з медом. Вона символізує родючість і достаток. Куштуванням куті й починається Свята вечеря.

Гуцули подають кутю, густу як каша, щедро заправляють її горіхами. На Покутті і в Галичині до пшениці додають багато маку – мак і мед здавна були символами багатства і здоров'я сім'ї. Подекуди всипають ще й родзинки.

Варять пшеницю в печі або в духовці. Виймають і дивляться: якщо зерна піднялися – на добробут, якщо ж середина запала – лихе передвістя.

Узвар

Це друга обов'язкова страва святвечірнього столу. Густий навар із сушениці «закликає» врожай фруктів. Звичайно узвар готують із яблук, слив, груш. Дехто додає чорноплідну горобину, малину, вишні.

Готовий узвар наливають у глиняний глек. Зазвичай усі святвечірні страви кладуть в керамічний посуд, який зберігають спеціально для цієї нагоди.

«Шарий» борщ з вушками

Особливістю пісного «шарого» борщу є буряковий квас, на якому його готують. А замість картоплі додають квасолю. Борщем заливають розкладені по тарілках вушка – маленькі варенички. На Прикарпатті їх роблять з грибами.

Буряковий квас готують за 4-5 днів заздалегідь. Буряк чистять, нарізають на скибки, складають до скляної посудини, заливають холодною водою. Зверху додають скибку житнього хліба. Посудину накривають марлею, зав'язують і тримають у теплому місці, щоб буряки заквасилися. Заливка має приємний кисло-солодкавий смак.

Голубці по-карпатськи

Голубці по-карпатськи готують зі свіжої капусти з кукурудзяними крупами, а також із тертою сирою картоплею. Найсмачніше їсти їх з грибною підливою. Щоб відрізняти голубці на столі, їх по-різному загортають. Кукурудзяні — у формі конвертика, заправляючи краї всередину. Картопляні просто скручують у рулетики.

Підлива з сушених грибів

Підлива з сушених білих грибів неодмінно подається до голубців і вареників. До речі, якщо для підливи беруть боровики, то часником її не заправляють — щоб зберегти природний грибний аромат.

Вареники

На Святвечір вареники роблять з багатьма начинками. Найчастіше – з тушкованою квашеною капустою, з капустою і грибами, з картоплею й грибами, з квасолею. Неодмінно – з тертим маком та фруктами (з вишнями, свіжими яблуками, чорносливом). В окремих районах у вареники заліплюють перемелений маринований оселедець, приправлений сухарями, пасерованою цибулькою і спеціями. Такі вареники – «креплики» або «краплики» – вважаються окремою стравою. «Солодкі вареники» заліплюють інакше, ніж інші — фігурно: «віночком», рубчиками, зубчиками, «ріжками».

«Яйохи» з грибами

Велику білу квасолю називають «яйохами» мешканці прикарпатського міста Тисмениця. З цієї квасолі на Святвечірній стіл готують чимало страв. Навіть солодкі наїдки!

По-лемківськи квасолю відварюють із сухофруктами і цукрують. Буковинці додають до вареної квасолі варений чорнослив, солять за смаком і поливають присмаженою цибулькою. Прикарпатці ж квасолю тушкують з капустою. Або ж варять, розминають і вимішують з пасерованими цибулею та часником. Але найчастіше «яйохи» готують з грибами — сушеними опеньками, підберезниками тощо. Краще брати тільки капелюшки грибів.

Риба смажена

Колись риба на святвечірньому столі свідчила про заможність господарів. Частіше страви з неї подавали на вечерю в передгір'ї. Зараз розмаїття рибних страв уже нікого не дивує.

Оселедець карпатський

Якщо господиня подає на стіл просто шматочки оселедцю, вважається, що вона не дуже здібна в куховарстві. Тому треба щось придумати. І придумано було гой-скіко! Оселедець з грибами, оселедець з квасолею, оселедець з «мачанкою» (дрібно нарізані квашений огірок, картоплина, смажена цибулина, залиті пасеровкою). Салат з оселедця і квашеної капусти, паста з оселедця і яблук, паста з оселедця і круто зварених яєць, паста з оселедця й огірків (усі продукти пропускають крізь м'ясорубку, заправляють пасерованою цибулькою, спеціями). Оселедець фарширований врешті-решт. Його місцеві мешканці й називають «карпатським».

Бурякові салати

Бурякові салати до вечері роблять різні – з чорносливом, з квасолею, з горіхами, з часником і без нього.

Гриблянка по-гуцульськи

Ця давня пісна страва може вважатися не святковою, бо готують її у Прикарпатті і на будень. Однак, на Святу вечерю додають до овочів гриби – і ось уже звичайна овочева печеня перетворюється на гриблянку. Картоплю відварюють в шкірці, посипають солодким духмяним перцем. Для гриблянки годяться сухі білі гриби, маслюки і свіжі печериці.

Пампухи

Дріжджове печиво на святвечірньому столі обов'язкове. Оскільки все ще триває піст, то на вечерю подають смажені на олії пампушки – з маком, повидлом, консервованими та вареними в узварі фруктами.

На Святий вечір господині часто жартують – заліплюють у пироги та вушка, а також у пампушки символічні начинки. Вареник, начинений сіллю – бути весь рік у тяжкій праці. Замість маку чорний мелений перець – готуйся до несподіванок! Той, хто візьме пампух з копійкою – розбагатіє. А якщо в пампушці мед – на кохання чи весілля.

З медом пов'язана ще одна галицька традиція: на закінчення вечері, перед молитвою, найстарша господиня з тарілочкою меду обходить родину. Вмочує палець і кожному на чолі ставить медяну міточку — аби були здорові, гарні й любилися між собою.

КАЛУШ ФМ ⁰