У неділю п’ятий рік поспіль Калуський район відзначав День району. Щороку урочисті та святкові дійства проходять в іншому населеному пункті. Цьогоріч гостей з усіх сіл району, інших районів і міст, а також з області і закордону — Сербії, Польщі, Німеччини — зустрічав Тужилів. На наступний рік естафету перейняли Негівці.

Вітаючи всіх присутніх, голова Калуської РДА Василь Петрів зауважив, що Калуський район цьогоріч здійснив справжній прорив за рейтинговою оцінкою економічного стану: із 13 місця за перше півріччя 2011 року він перейшов на третє у 2012-у. Завдяки чому це вдалося та що саме вплинуло на результат, кореспондент «ДП» запитала у голови РДА.

— Рейтингову оцінку економічного стану районів проводить Кабінет Міністрів України по кожній області, — розповів Василь Петрів. — Так, минулого року за перше півріччя Калуський район був на 13 місці. Цього року ми посіли третє місце. Перше — у Яремчі, друге — в Івано-Франківська. На четвертому місці — м. Калуш, на п’ятому — Долинський район, на шостому — Тисменицький. Оцінювання відбувається за 37 показниками. Головні — економічний розвиток (з 16 місця Калуський район перейшов на 11), інвестиційна, наукова та інноваційна діяльність (з 7-го на 3-є), державні фінанси (із 13-го на 7-е), населення та ринок праці (із 19-го на 8-е), житлово-комунальне господарство (із 18-го на 11-е), рівень злочинності і захист прав дитини (із 2-го на 1-е) й ін.

Варто зазначити, що суттєво вперед у нас пішло сільське господарство. Вже сьогодні йде конкуренція між компаніями сільгоспвиробників за оренду земельних ділянок. Так, значно збільшує площі обробітку ТзОВ «Даноша», компанія «Райз-Прикарпаття», а також «Мрія Карпат», якій ми віддали в оренду землі на правому березі Лімниці. До речі, вони не розорювалися з часів розвалу колгоспів. До осені 2013 року плануємо освоїти всі 27 тис. га ріллі, яка є в районі. Завдяки новітнім технологіям, які впроваджують вищевказані компанії, цього року урожайність  зернових у нас зросла удвічі. Незважаючи на погодні умови, середня урожайність зернових сягнула 42,5 центнера з гектара. Ми склали  конкуренцію Городенківському і Снятинському районам, де чорноземи.

Щодо промисловості, то великих зрушень у району поки що в цій сфері нема. Хоча позитивні напрацювання в цьому напрямку ведуться і своєрідний прорив планується на 2013-2014 роки. Зокрема, будівництво і запуск цегельного заводу у Павликівці потужністю 30 млн. штук цегли в рік. І далі ведуться перемовини щодо відновлення калійного заводу. Є пропозиції не лише від китайської фірми, а й від українського інвестора. Серйозна робота триває і по задіянню у виробництво колишнього льонзаводу у Боднарові, де плануємо розмістити збагачувальну фабрику по видобуванню золота, яка буде пов’язана із шахтою у Рахові (Закарпатська область). Дана шахта розташована у заповідній зоні Карпат і там не дозволено будівництво будь-яких об’єктів промислового напрямку. А цільове призначення Боднарівського льонзаводу — промислове. Дане виробництво дало б більше 500 робочих місць. Однозначно, що це сприяло б розвитку села.

У перспективі — і будівництво «Даношею» м’ясоперобного заводу (забій 240 свиней у годину) у Студінці, який дасть 750 робочих місць. «Даноша» також у наступному році завершить будівництво біогазового заводу у Копанках та розпочне  у всіх населених пунктах, де розташовані  ферми.

— Василю Івановичу, на День району приїжджали делегації із Сербії, Польщі та Німеччини. Чи налагоджена в району з ними співпраця в якихось галузях, чи все закінчується простим обміном делегаціями?

— Із Бачкою Паланкою (Сербія) у Калуського району давня співпраця. Наразі поки що були лише економічні та культурні обміни, а тепер ми підготували і 20 жовтня у Сербії маємо підписати нову угоду про співпрацю в галузі освіти. Щодо Олькушського повіту (Польща) та землі Кіфхойзер (Турингія, Німеччина), то з ними ми поки що співпрацюємо в галузі освіти. Цього року наші діти оздоровлювались у цих країнах. На святі району були присутні і представники Червоного Хреста Німеччини. Вони зустрілися з нашими соціальними підрозділами і вели перемовини щодо поставок автомобілів швидкої допомоги із сучасним обладнанням (кардіологічним, реанімаційним). На травень ми вже маємо запрошення в Олькушський повіт, де також буде і німецька делегація, оскільки вони співпрацюють віддавна.

— На Дні району був присутній губернатор. А чи запрошуєте ви на це свято керівників інших районів та міст області?

— Звичайно. Запрошення надсилаємо всім, і декотрі таки у нас побували. А щодо Михайла Вишиванюка, то йому свято  сподобалось. Наступного дня він дав доручення про проведення Днів району і в інших районах області, оскільки там практикувалося проведення здебільшого фестивалів. У нас же відбувається об’єднане свято громад, де кожна сільська рада представляє щось своє: готує привітання, оберіг, оформляє палатку. Так, привітання найкраще підготували Кадоб’янська та Завадківська сільські ради, найкращим оберегом визнали роботу майстрині зі Студінки Дарії Цимбалістої, в оздобленні палатки кращою була Новицька сільська рада.  Це своєрідне свято підсумків, оскільки воно проходить після завершення жнив. Воно згуртовує громади. З кожним роком його проведення удосконалюється, кількість учасників збільшується. Так, цьогоріч в урочистій ході від кожної сільської ради, а їх у нас 27 і одна селищна, брало участь не менше 100 чоловік. Щоправда, не представили свою колону медичні працівники та своїх палаток місто, хоча обіцяло, що буде три. Проте міський голова профінансував з власної ініціативи вогняне шоу, яке ми попередньо збиралися замовити, але через брак фінансів від цієї ідеї відмовилися. Загалом із бюджету на проведення Дня району було виділено 35 тис. грн. Зрозуміло, що цих коштів недостатньо. Тож нас підтримали спонсори, головними з яких були ТОВ «Карпатнафтохім» та ТзОВ «Даноша», а також підприємці.

— Василю Івановичу, міська влада вже розробила законопроект «Про порядок проведення адміністративно-територіальної реформи на території Калуського району та міста Калуша» і збирається у вересні внести його на розгляд у Верховну Раду. Тобто місто не чекає створення законодавчої бази для України в цілому, а пропонує свій пілотний проект. Як Ви ставитеся до цього?

— Звісно, адміністративно-територіальна реформа необхідна. Вона дає стимул для розвитку. І вона таки буде здійснена. Але це питання вирішує уряд, цим зокрема займається секретаріат Кабміну, який пропонує об’єднання громад з кількістю населення близько 9 тисяч і територією 10 тис. га.  Я вважаю, що «знизу» реформу провести нереально. При реформі, яку пропонує місто, втрачається самостійність населених пунктів, а це не влаштовує багатьох. І взагалі цей законопроект має багато мінусів, неузгодженостей. Щоб зареєструвати його у ВР, треба відповідні рішення не лише міської ради, а й районної та обласної. Тож чи вдасться місту зробити цей експеримент, сказати важко. Наразі ми не заважаємо. А час покаже.

Людмила Пастушок

Дзвони підгір'я ⁰