Калуський морг не бачив ремонтів упродовж майже 30-ти років — з часу здачі в експлуатацію. Нині у приміщенні протікає покрівля, а медики побоюються за дороговартісну апаратуру та просять владу негайно взятися за ремонти. Такої ж думки — і санепідстанція, яка “приписала” місту відремонтувати патанатомію до кінця цього року. Однак, моргу у графіку капремонтів у Калуській ЦРЛ на цей рік — немає: за словами міського голови, місто спочатку вирішить проблеми живих, а тоді — мертвих. Чи можуть небіжчики чекати — дізнавалися “Вікна”.

Питання про те, що патанатомічний відділ Калуської ЦРЛ потребує негайного ремонту, на сесії міської ради підняв головний лікар стаціонару Іван Красійчук. І це — насторожило, адже, зазвичай небагатослівний депутат від провладної Української партії наполягав: питання — нагальне. А відділом уже зацікавилася санепідстанція.

ЖИТТЯ І СМЕРТЬ

На бетонних бордюрах біля патанатомічного відділу Калуської ЦРЛ сохнуть коврики і покривала. Завідувачка відділу Неоніла Турій пояснює: усе — мокріє. Тому поки погода — підсушують.

Найбільша проблема відділу — відсутність ремонту. За словами заступника головного лікаря Калуської ЦРЛ Наталії Кінаш, приміщення не ремонтували з моменту здачі в експлуатацію — з 1986 року. На той момент новозбудований відділ із низькими стелями та довгим коридором вважався модерновим — за зовнішнім виглядом. Зараз такі, напевно, не будують, бо ставлять акцент на світлих і просторих кімнатах. У відділі протікає покрівля, тому стеля і стіни — у грибку. Проблеми із водою та каналізацією, адже мережі також зношені і потребують ремонтів. У 2010 році, каже Наталія Кінаш, заговорили про фінансування, тому у відділі розпочали заміну мереж водопостачання. Але грошей — не дали. На цьому “ремонт” завершився. А наприкінці коридору, біля вікна, так і залишилася яма у підлозі, яка утворилася, коли почали міняти труби.

Туалет ”Вікнам” медики дружно ухвалили не показувати. Кажуть: один — не працює, а інший придатний лише у сонячну погоду, у дощ — хоч бери із собою парасольку.

— Вам пощастило, що ви потрапили до нас, коли надворі погода. Бо у дощ починають підтікати стіни і це справляє гнітюче враження. Особливо — на родичів померлих, — стверджує Неоніла Турій.

Працівники відділу найперше говорять про заміну покрівлі. Хочуть шатрову — щоб була довговічна. Переживають за дорогу апаратуру. Наприклад, придбаний у 2011 році апарат для гістопроводки (призначений для дослідження тканин) у кімнаті стоїть якраз там, де протікає стеля. Медики постійно побоюються, що вода пошкодить апаратуру або спричиниться до короткого замикання в електромережі. Хоча апаратуру — пильнують.

— У 2011 році апарат коштував приблизно 380 тис. гривень. Такого в області не має жоден медичний заклад. Апаратура допомагає опрацювати матеріали на певному етапі, суттєво пришвидшує роботу. Скажімо, якщо без нього тільки на цей етап нам потрібно було потратити 3-4 доби, то зараз витрачаємо одну добу, — каже Неоніла Турій.

Вона каже: годилося би й замінити інвентар і меблі у секційному відділі (де роблять розтини), адже вони уже морально застарілі.

— Ми їм дали нову лампу, — запевняє Наталія Кінаш. — Але що з того, як протікає покрівля.

Пройшовши кілька метрів коридором, “Вікна” натрапляють на кабінет обласного бюро судово-медичної експертизи. Двері — зачинені, хоча через матове скло видно: там хтось є.

— Згідно із положенням про бюро судово-медичної експертизи, ми зобов’язані надати експертам приміщення, інструменти, інвентар на безкоштовній основі, — каже Наталія Кінаш. І пояснює: судмедексперти працюють у тих випадках, коли є підозра про насильницьку смерть. Коли такої підозри не виникає, а пацієнт, наприклад, помер від інсульту, його передають патологоанатомам. Для того, щоб полегшити транспортування, у відділі працює ліфт, який перевозить тіла померлих з верхніх поверхів лікарні у підвал, а вже звідти — у патанатомічний відділ, який розташований в автономному від лікарні приміщенні. 

Нещодавно у Києві спалахнув скандал: в одному із моргів Києва досі зберігаються тіла загиблих після лютневих протистоянь. Трупів багато і ніхто не поспішає їх забирати. За півроку до цього моргу надійшло близько півсотні небіжчиків. Найбільше — після лютневих подій на Майдані. Стара холодильна камера з такою кількістю трупів не може впоратись, тому її вимкнули. Лише після приїзду журналістів, тіла почали поспіхом вивозити на поховання приватні фірми.

У Калуші, каже Неоніла Турій, практично, не трапляється випадків, щоб померлих тривалий час ніхто не забирав. Навіть, якщо небіжчик — безхатько чи не має родичів, його похованням займається місцева влада — міська чи сільська.

— Поховання — то не функція медиків. На це є влада, — каже завідувачка.

У патанатомічному відділі мирно співіснують смерть і життя: “Вікна” цікавляться, де розташовані традиційні уже у таких випадках відділи чи крамниці із ритуальними товарами.

— Один із наших працівників займається продажем ритуальних товарів, — каже завідувачка. — Адже, у таких випадках убиті горем родичі померлих — розгублені і часто не можуть зорієнтуватися, що їм робити. Намагаємося допомогти, щоб з моргу близьких забирали хоча б у труні.

У патанатомічному відділі не тільки встановлюють причини смерті, але й — допомагають живим. Тут працює лабораторія для прижиттєвої діагностики. Лаборанти досліджують взірці тканин на сучасному мікроскопі та апараті “Мікротом”. Сюди, наприклад, привозять зразки тканин, взятих у пацієнтів під час операції чи — у жінок при огляді у гінеколога. І вже тут досліджують: йдеться про доброякісний чи злоякісний процес.

НЕ НА ЧАСІ

— На початку року ми здійснювали комплексну перевірку Калуської ЦРЛ, — повідомила “Вікнам” начальник Калуського районного управління держсанепідслужби Оксана Ананевич. — Винесли припис про проведення ремонту, зокрема, патанатомічного відділу стаціонару до 1 грудня цього року. Інших суттєвих зауважень до роботи відділу не було.

Однак, наразі морг для міської влади — не пріоритет. Про це на сесії міської ради повідомив і міський голова Ігор Насалик. Він спочатку намагався знайти, звідки можна зняти гроші на ремонт відділу. Однак, після двох невдалих спроб зауважив: спочатку місто займеться живими, а вже потім — мертвими.

— Патанатомічний відділ не ремонтувався упродовж 28 років, — каже Наталія Кінаш. — Але й не ремонтувалася уся лікарня. Тільки з 2010 року, відколи медицину курує місто, у Калуській ЦРЛ розпочалися ремонти. До того часу були відремонтовані дитяча лікарня та пологовий будинок — апгрейд робили “під переселення” (нагадаємо, дитяча лікарня та пологовий будинок були розташовані у різних приміщеннях, але, за рішенням районної влади, були перенесені до Калуської ЦРЛ. — Авт.). На сьогодні уже відремонтовано багато відділів Калуської ЦРЛ: з 2011 року у ремонт лікарні було вкладено більше 13 млн. гривень. На цей рік заплановані ремонти відділу патології вагітних, пологового будинку і частини гінекології — приблизно на 900 тис. гривень. Після цього залишаться невідремонтованими ще частина травматології і пульмонології.

Так, згідно із уточненням до бюджету, для Калуської ЦРЛ на цей рік заплановано 12,1 млн. гривень. Зокрема, 792 тис. гривень — на ремонт приміщень стаціонару, 391 тис. гривень — для реконструкції об’єктів, 100 тис. гривень — для ремонту ліфтів, майже 10,5 млн. гривень — капітальні видатки. Ще 400 тис. гривень коштуватиме ремонт МРТ.

Після того, як у лікарні завершать ремонти відділів, де перебувають хворі, міська влада планує перейти до фізіотерапевтичного, рентгенологічного відділів та приміщення лабораторії. Приблизно у тій же черзі — і патанатомічний відділ, ремонт якого, імовірно, потягне із бюджету трохи більше, ніж у середньому затрачається на відділ. Наприклад, якщо на кожен із відремонтованих уже відділів міська влада витрачала приблизно по півмільйона гривень, то ремонт моргу може обійтися дорожче за рахунок заміни покрівлі.

— Їм там не холодно й не спекотно, — розставив міський голова крапки у пріоритетах.

Справді: небіжчиків не цікавить світська суєта. Інша річ — родичі та близькі, а також — медики, які постійно працюють у, фактично, спартанських умовах. То, може, варто проблеми мертвих і живих поставити хоча б на один щабель?

ВІКНА ⁰