Про Калуш у 1919-1939 роках. Частина ІІ
Завдяки публікації попереднього блогу на сторінках «Вікон» віднайшовся ще один дослідник Калуша – Орест Зборовський, випускник СШ №1, 1977 року. Представниця його роду (M. P. Zborowska) в довоєнному Калуші працювала акушеркою.
Пан Орест надає уточнення щодо авторства докладного, статистичного опису калуського життя між двома світовими війнами. Його дальньою родиною є Пшемислав Костецькі (http://www.kosteccy.pl), котрий також володіє певною інформацією про Калуш.
Орест Зборовський: «У 1997 році я був в Англії і провідав свою далеку родичку, племінницю моєї прабабусі. Вона була вже старенька і немічна, але дуже добре пам’ятала багато речей про наш рід. Зрозумівши, що я цікавлюсь історією Калуша, прабабця позичила у когось книжку про наш край і принесла додому. Назви книги, автора я не записав. Але пригадується, це був польський історик із Стрия. Бабуня зробила для мене копії сторінок про Калуш. Коли Пшемек робив веб-сторінку з генеалогії Костецьких, я просканував ту ксерокопію. Надав йому кілька фотографій нашої родини та міста. Ми намагались з’ясувати авторство цього тексту, але не досягли результату».
Надалі надаю переклад колєйного фрагменту книжки невідомого дослідника.
Польське культурне життя концентрувалось навколо «Соколу», котрий мав власний кінозал та гімнастично-клубну залю. Очільниками «Соколу» були Пясецькі, Подгурські, Лібербах та Й. Кжишковскі – Одровонж. При соляній копальні були зорганізовані Товариство Драматичне, яким керував інженер Рокитко, чоловічий хор під орудою інженера А. Мазуркевича та оркестр.
Наступний сканований фрагмент згадуваної книжки не потребує перекладу.
Działało Towarzystwo Szkoły Ludowej, którym kierował A. Klisiecki, działał J. Michałowicz. Polacy założyli szereg organizacji zawodowych i społecznych, jak: Związek Górników, Związek Kombatantów, Związek Oficerów Rezerwy, Stowarzyszenie Rękodzielników, Stowarzyszenie Przemysłowców, Stowarzyszenie Kupców, Stowarzyszenie Adwokatów. Istniała Liga Kobiet. Działało LOPP i Czerwony Krzyż. Istniała organizacja “Strzelca”, której prezesem był E. Straus. Politycznie wśród Polaków działała PPS, której działaczem był Haluch. Narodowej Demokracji przewodniczył J. Krzyszkowski-Odrowąż. Działaczem PSL był Stefan Posacki z pow. kałuskiego, który został posłem z okręgu lwowskiego. Młodzież polska należała do drużyn harcerskich, których patronami byli H. Sienkiewicz i Jan III Sobieski. Harcerstwo prowadzili J. Niemirowski, T. Perchal, Т. Ratyński.
Калуські євреї гуртувались навколо сіоністської партії Agudat Izrael. Також діяло ILAG, котре допомагало бідним єврейським родинам. Окремі власні професійні спілки мали єврейські адвокати та жидівські (самоназва) лікарі Калуша.
Подивіться, яка кількість бізнесменів успішно працювала в маленькому Калуші!
Usługi w Kałuszu: Hotele: Holdera, B. Beer, B. Landsman, M. Hoffman. Kino “Sokół”. Apteka: J. Szustow. Jadłodajnie: Pińczuk, J. Siemianyszyn. Restauracje: J. Charambura, W. Hryniewicka, I. Kołomyjec, J. Sumik, J. Mandryk, S. Adler, I. Baran, B. Beer, M. Barnfeld, R. Einstein, J. Feintrykel, A. Holder, B. Landsman, M. Reiler, A. Scholz, W. Stechel, M. Streit, M. Borach, S. Litman, Leskowic, MöIIer. Warsztaty mechaniczne: H. Opitz. W. Kowalska, E. Thalenfeld. Przedsięborstwa przewozowe: A.Tanenbaum, M. Fruhwirth. Biura ubezpieczeń: Powsz. Zakł. Ubezp. Wzajemnych, Reunione Adriatica, KrakowskieTow. Wzajemnych Ubezpieczeń, “Snop”. Przewody kanalizacyjne i gazowe: J. Leszczyj. Komunikacja Samoch.: J.Tracz. Kawiarnie: E. Birakowska, W. Kuczela. Budowa studni: I. Dominkiewicz. Biuro informacji (бюро інформації в 1939 році): M. Wein.
Rzemiosło w Kałuszu: Bednarze: J. Barański, S. Mikulski, L. Picyk, J. Skulicz, M. Szwer. Blacharze: M. Buchhalter, D. Meinblum, Roler, I.Thalenfeld. Majstrzy budowlani: D. Molinka, H. Molinka, K. Moroz, W. Sielecki, T. Lichota. Zakłady fotograficzne: D. Haber, D. Steiglitz, Baummohl. Fryzjerzy: W. Balicki, S. Pohl, J. Appel, B. Bein, Z. Feintuch, Lilienfeld. Rzeźbiarstwo kamieniarskie: B. Beer, L. Furchtsam. Czapnik: M. Schreier. Kołodzieje: I. Klechówka, W. Liebersbach, C. Pawluk, J. Stemler, Sebastian. Kowale: T. Czarkowski, L. Delwo, J. Delwo, A. Dolinka, W. Kram, I. Kieleba, M. Prasionowski, A. Sebastian, W. Słopecki, A. Sopran, I. Stoklos, I. Wirth. Krawcowe: M. Kirylowicz, M. Plakowa, M. Siemianowska, E. Zapolska, R. Beer, M. Keler, I. Weintraub, Ch. Tanenbaum. Krawcy: I. Gosylewicz, K. Huminilowicz, D. Badler, S. Hauptman i 20 innych. Kuśnierze: B. Rokier i S. Rokier. Powroźnik: L. Weitzner. Malarze pokojowi: M. Chocewicz, A. Gruber, I. Stiedlitz. Murarze: H. Kozaris, Ł. Mandryk. Piekarze: L. Starzyk, H. Berman, I. Rosman, H. Samel, E. Streger, A. Schrage. Rymarze: H. Bernfeld, A. Blaustein, B. Herman, M. i O. Thalenfeld, M. Herman. Rzeźnicy: E. Berger, B. i F. i M. Herman, H. Buchalter, B. Blaustein, G. Siegel, K. i S. Siegel, M. Felsen, J. Fendel, I.Trampeler, G. Schütz. Siodlarz: D. Herman.Tapicer: S. Weintraub. Stolarz: M. Bielecki, F. Kaplica, T. Kapijczuk, P. Kuczeniak, I. Minicki,T. Sosabowski, A. Winnicka, A. Milewski, Kuszlik, A. Bernfeld, K. Koch, L. Wieder, I. Leibenkraut, S. Wieder. Szewcy: P. Didorak, A. Kołomyjec, M. Molicki, J. Mendyk, Terlecki, I. Węgrzynowicz, M. Węgrzynowicz, M.Woźniak, B. Zawadowicz, Gross, Elbraun, Embraun, M. Weiss.W Rokier, G. Kołomyjec, F. Schrage. Ślusarze: S. Didoszak,W. Kowalski, I. Litwin. Wędliniarze: H. Flis, S. Jagielnicki, A. Matyjczak, A. Odzieżyński, F. Prociak, M. Kuczerat H. Schörych, A. Zentner. Zegarmistrze: E. Bickel, P. Blaustein, Ch. Lustman.
В ті часи не існувало закону «Про захист прав споживачів». Але висока якість робіт та послуг досягалась за рахунок докладної персоніфікації виконавців. Якщо в місті всі знали трьох слюсарів, трьох фотомайстрів чи трьох майстрів з ремонту годинників, то вислів «Я не знаю, хто вам це так неякісно зробив» був неможливим навіть в теорії.
Книжка також дає можливість переконатись, представники яких саме національностей створювали оту неповторну міську ауру Калуша. Жодного росіянина до 1939 року в Калуші не було, російською мовою ніхто не володів. Взагалі – ніхто.
Оприлюднюю отримане від Ореста Зборовського сучасне фото залишків вілли Роберта Поллака, де між першою та другою світовими війнами пила каву калуська еліта.
Додаю прізвища «вічних» калушан, котрі формують Калуш впродовж більш як чотирьох поколінь. В різний час ми мешкали в одному будинку з представниками «фамілій»: Брусак, Возняк, Кушлик, Келебай, Файфер, Мельник, Бабій, Олійник. В «склепі Кульберга» (вул. Б. Хмельницького, 1) ми вперше купили кубинський ром та сигари. Вальнюк, Попадюк вчили мене в музичній школі. А Гумінілович, Сорохтей, Стасюк, Луців були моїми однокласниками в СШ № 2.
Андріїв, Андрусів, Баран, Бучинський, Бережницький, Брусак, Бойкович, Бигар, Богусевич, Бабій, Возняк, Відливаний, Волочанський, Вальнюк, Відоня, Височан, Вишинський, Гриців, Герасим, Гумінілович, Гут, Гладкий, Гречка, Голубовський, Галій, Гудзоватий, Дем’яновський, Дем’янчук, Добрянський, Долинка, Дідошак, Дзівік, Довбенко, Джус, Іваницький, Іванців, Ільницький, Жовківський, Зборовський, Загаєвич, Кушлик, Келебай, Коржинський, Козіцький, Козоріз, Каблак, Кадоб’янський, Корвацький, Коломиєць, Косар, Коник, Країнський, Кондрат, Кульберг, Копійчук, Козар, Кузик, Кузів, Корнага, Костецький, Ліберзбах, Луців, Льопа, Лаврук, Луцак, Лелик, Мацела, Микитка, Маліборський, Мендик, Марцінковський, Мандрик, Максим’як, Макаровський, Махульський, Микула, Монастирський, Малинка, Машталір, Матковський, Макоцій, Мармуш, Манцібович, Мельник, Марунчак, Мушка, Маруняк, Нечай, Онисько, Ортинський, Олійник, Оршуляк, Пітулей, Підлісний, Пелехан, Павлишин, Парахоняк, Пихней, Павельчак, Панькович, Попадюк, Рожкевич, Рубчак, Сімків, Сербин, Сорохтей, Сундей, Сливоцький, Сорока, Соколовський, Сметанський, Сохатський, Сапаль, Старошинський, Скікун, Сулима, Стасюк, Сатанєвич, Слимак, Свистун, Сагайдак, Слюзар, Тацуняк, Тимцюрак, Тарановський, Турчинський, Тимків, Шараневич, Щупак, Федоришин, Яремко, Ягельницький, Шпинюк, Шпитальний, Файфер, Філіпович, Хоміцький.
Пригадувала «корінних» калушан Лідія Романівна Іваницька, 80-річчя якої ми нещодавно відзначили. Довідник-перелік може бути не повним, але дає точне уявлення про тогочасних «ЛЮДЕЙ КАЛУША». Всі польські прізвища записані в українській транскрибації з неіснуючою в польській мові буквою «й». Німецькі та єврейські прізвища відображені відповідно до радянських документів. Вибачаємось перед носіями імен старовинних родів за корекцію назв їхніх домів.
ВІКНА 0
Залиште свій коментар!
Щоб не вводити щоразу цифровий код, зареєстутесь або залогіньтесь на нашому Форумі.
Коментарів: 26
Залупоголовийідіот
вийми .... з рота і скажи по людськи
ЯФІГЕЮ. СЕНСАЦІЯ. Жодного росіянина до 1939 року в Калуші не було, російською мовою ніхто не володів. Взагалі – ніхто.
Таке написати могла люд
ну савкова школа тебе навчила любіть сраліна і члєніна . а відносно історії кпSS - ну це в принципі уже старе як савкове лайно
Потрібно було ще додати про те,що місцеві мешканці(калуска " еліта"),погано володіла і українською мовою...
Кажуть що дуже багато калушан володіли декількома мовами .
одна баба з польського статистичного уряду сказала що 50% калушан для яких рідна мова українська і русинська не вміли читати і писати.
Особисто знаю одного алжирця який знає 4 мови - причому на двох з яких він не вміє ні писати ні читати . Але спілкується без проблем
висер пшецького дибіла - купу свого польського бидла він вважає нев"їбєнною елітою.
ну по перше він писав про ЖИТЕЛІВ КАЛУША , а по друге - якщо знаєш іншу еліту то будь-ласка напиши прізвища .
І саме головне - чому ти думає що
Жидом смердить від автора і списків
Так тут маса народу вірить в жида на хресті - тобі не смердить ?
кстаті о птічках - до 39 року калушани (не жиди і не поляки) не тільки розуміли російську мову - а двоє людей жило для яких російська мова була
ну ось - ще одне підтвердження , що калушани знали по декілька мов . А зараз яка ситуація ? лєт ми спик фром май харт ? ( та й то лише зі словнико
А на німецькій мові дозволите мені з вами поспілкуватись? Прошу...
Я , я , натюрліхь
Відзначу у вас почуття гумору... Одначе!
Ну а що залишається робити , коли ще не вивчив німецьку мову , а спілкуватись вимагають прямо тепер ?
Повинен відзначити,що ваші коментарі у більшості несуть у собі не сарказм,а це гнучкість логіки і розуму, а несприйняття буденності... Розу
хе-хе, ББА це штатний троль цього сайту, всі його коментарі несуть одну мету - створення срачу. Або ви цього не знаєте, або це "проба пера" адмі
Факти ...
Анонім (21:40 14/02/2017)Оцінка: +2 / -0 | [IP: 78.109.23.1]
висер пшецького дибіла - купу свого польського бидла він вважає нев"їбєнною елітою.
Трамп
Ониськів, знаємо ми твої хвакти.
Ти ананіст явно гальмуєш по повній програмі . Хоча іншого від тебе ніхто і не чекає . Знімайся з "ручніка" хоча би перед тим як хочеш погадити
А син того Ониськіва,що був перекладачем при МР?
Анатолій Васильович Онишко (*6 серпня 1940 м. Стрий — †26 липня 2006 м. Калуш) — український перекладач, поет, член Національної Спілки Письменни
ДОДАТОК ДО ЦЬОГО ПІІТА. НА..ЇБАВ МЕНЕ НА 20 БУНДЕСМАРОК. Г..АНДОН! РІЗНОВИД ШАХРАЇВ НЕБОРА.