«У нас єдина доля - ім'я їй Україна» - таку назву має спільна виставка митців Прикарпаття та Донеччини, яка відкрилася 17 січня у виставковій залі міста. Автором цього мистецького патріотичного проекту є художник з Івано-Франківська Петро Грицюк.

За його словами, творчі заходи проекту, якому вже минув рік, мають на меті показати єдність України через згуртованість митців з різних регіонів нашої батьківщини.

– Розпочався проект з Івано-Франківська, – розповідає Петро Грицюк. – Ідея виникла, коли познайомився з художниками зі Сходу. Окрім митців з Донеччини, твори яких представлені на цій виставці, зокрема Ольги Грушко, Володимира Шияна та Анатолія Мельниченка, до проекту долучилися і дві художниці з Маріуполя, які показують своє рідне місто на межі війни і миру. І це дуже важливо, бо ми живемо тут спокійно і не відчуваємо вповні того, що діється там. Насправді і художники Сходу, і Заходу єдині у своєму прагненні жити вільно і жити на своїй землі.

Автор мистецького проекту «У нас єдина доля – ім'я їй Україна» Петро Грицюк

У рамках проекту, за словами організатора, також проходять творчі пісенні вечори за участю дітей учасників АТО, а також відзняті два фільми «Молитва захисника» та «У нас єдина доля – ім'я їй Україна», які демонструються по обласному телебаченню і які мали змогу переглянути калушани, що прийшли на вернісаж.

До спільної виставки також долучилися франківські художники Володимир Арсенич, Валерій Твердохліб та сам організатор Петро Грицюк. Допов-нили експозицію і роботи калуських митців. За словами зберігача фондів виставкової зали Галини Турчик, це картини Віктора Коніва, Ігоря Бойковича, Степана Баки, Вікторії Гетьманської та Ярослава Романюка.

Прикметно, що на відкритті виставки були присутні двоє художників з міста Торез Донецької області – Ольга Грушко та Володими Шиян, котрі у зв'язку з військовими діями рік тому переїхали до Івано-Франківська. Прихисток їм надала жителька села Крихівці, з якою вони колись познайомилися через інтернет-мережу. І хоча, за словами пані Ольги, виставляють їх твори охоче, проте з продажем справи йдуть поганенько. Щоб заробити на прожиття, доводиться йти навіть на франківську стометрівку і продавати кращі з картин за мізерні гроші.

На відкритті виставки була присутня художниця із Донеччини Ольга Грушко

Дякуючи небайдужим калушанам за те, що прийшли подивитися на їхню творчість, Ольга Грушко відзначила, що все погане, власне, йде від байдужості. На її думку, саме байдужість влади і призвела до тієї ситуації, яка склалася в Україні. Адже довгі роки закривали очі на те, що українське було повністю витіснене з інформаційного простору на Сході та в Криму: ні шкіл, ні літератури, ні газет і тим більше телебачення. Не надавалося ніякої підтримки й людям культури. І це все разом зробило свою чорну справу.

При цьому художниця з жалем констатувала, що більшість їхніх кращих робіт залишилися у Севастополі та Торезі на Донеччині. Привезли сюди вони лише те, що поміщалося у валізи – пейзажі та натюрморти, виконані в техніці олійного живопису й акварелі.

– Більшість робіт – кримські, – розповіла жінка. – Там у нас була невеличка дачка, там ми частенько бували і творили. Для нас це українська земля, вона була і буде такою. А писати тут мені поки що не вдавалося, адже умов для роботи ми не маємо. Мені потрібні гармонія і спокій на душі, тоді я можу малювати, а поки що цього нема. Ось Володимир – він інакший. Він малює постійно.

І хоча обом художникам на Прикарпатті непросто, повертатися на Донеччину, де у них є і житло, і майстерня, сенсу вони не бачать. «Ми зі своїми проукраїнськими поглядами і так пливли проти течії та ще й в сірчаній кислоті, а тепер тим більше», – ділиться пані Ольга і при цьому дякує таким людям, як Петро Грицюк, котрі популяризують їхню творчість і намагаються таким чином об'єднати Схід і Захід.

Сам автор проекту представив на виставці кілька урбаністичних пейзажів – архітектуру старого Станіславова. Проте при цьому зауважив, що це нетипові для його творчості роботи, бо здебільшого працює в стилі абстрактного символізму. При цьому щоразу до своїх робіт пише анотацію, таким чином відкриваючи іншим свій задум. Наприклад, на картині «Єдність в символах», за словами автора, зображені адміністративні частини нашої країни, які зшиті між собою червоними і чорними нитками, та тризуб, який символізує поки що нецілісний народ України. «Щоб мати справжню державу, потрібне єднання, зшити Україну можна лише патріотизмом», – вважає Петро Грицюк, який працює суддею Івано-Франківського окружного адміністративного суду, а творчістю займається у вільний від роботи час.

Організатору проекту та митцям, які долучилися до виставки, за їхню життєву позицію, небайдужість, творче горіння та свято кольору, яке вони принесли у виставкову залу в похмурий зимовий день, подякували начальник управління культури міськради Іванна Гринів, директор музейно-виставкового центру Уляна Паньо, а також калуські митці Ігор Семак та Орест Костів.

Виставка «У нас єдина доля – ім'я їй Україна» експонуватиметься у виставковій залі на вул. Дзвонарській, 5, протягом місяця. Тож поціновувачів прекрасного запрошують до її перегляду, а при бажанні і поповнення своїх колекцій.

Анастасія АРТ

КАЛУШ ФМ ⁰