Почнемо розповідь з того, що вже в серпні 1771 року, тобто 240років тому, калуські солевари мали 12 криниць, з яких видо­бували сіль. Соляні жупи знаходилися на львівському передмісті Калуша, за річкою Сівкою. Тут було 4 панви для виварювання бочкової солі, сушарня, 4 вежі гускові, що мали черени для вивару дрібної солі При соляних жупах знаходилися будинок писаря, корчма, броварня. Працювало 33 ремісники, сіль возами достав­ляли з Калуша до Литви.

У документах за 1784 рік знаходимо, що у серпні-вересні біля Калуша постало нове німецько-єврейське поселення (відоме в на­роді під назвою «колонія», Новий Калуш, де в 1880 році вже прожи­вало 577 мешканців. А в серпні 1869 року акціонерне товариство «Калі» ввело в експлуатацію калійну фабрику, що займалася калій­ним промислом на 3-геюгарній площі. Відповідно через 26 років після того у місті зафункціонували водозабірні споруди «Парк» потужні­стю 60 кубометрів за годину, а на кінець літа 1900 року у Калуській шкільній окрузі числилося 55 шкіл.

А рівно сто років тому, 16 серпня 1911 -го, у Калуші було засно­вано торгівельну спілку. У серпні 1912-го востаннє побував у Підгірках Великий Каменяр, де відбувся похорон його брата Онуф­рія. А ось для серпня 1914 року було характерним те, що на Калущині точилися жорстокі бої між австро-угорськими та російськими військами. Зокрема, частина Калуша була повністю зруйнова­на, калійний комбінат не працював, чисельність міського населен­ня скоротилася до п'яти тисяч осіб. Уже 2 серпня 1914 року українські політичні партії Галичини об'єднуються в Головну Украї­нську Раду, а 10-13 серпня відбувається Галицька битва, в якій австро-угорські війська зазнають поразки. Практично до кінця серпня російські війська займають всю Галичину. А в 1915 році австро- угорське військо витіснило росіян з Калуша.

У серпні 1928 року на світовій виставці у Льєжі (Бельгія) дзвони братів Фельчинских удостоюються чергової нагороди - гран-прі. В арсеналі колективу знаменитої на всю округу ливарні уже на той час нараховується ряд призів, різноманітних дипломів та золотих медалей за свою продукцію. А через 10 років, у серпні 1938 року, на Калущині постав повітовий союз кружка (гуртка) «Рідна шко­ла», що об'єднував 34 первинні осередки чисельністю 1631 чоловік. Головою союзу був директор Степан Загаєвич. Найбільшим за чи­сельністю був гурток з Калуша. Він мав у своєму арсеналі бібліоте­ку, в якій нараховувалось майже 3,5 тисячі книжок і було зареєст­ровано 423 читачі.

6 серпня 1940 року в Калуші в колишньому готелі Лейдмана (на той час вул Леніна, а нині В.Чорновола) було відкрито ресторан, а 31 серпня того ж таки року газета «Червона зірка» почала виходити на чотирьох сторінках. Через рік, 1 серпня 1941 року, німецько-фа­шистські окупаційні власті офіційно повідомили про створення на теренах Галичини дистршпу «Галичина» з центром у Львові та вклю­чення його до складу генерального губернаторства. З 10 серпня 1941 року у місті почав виходити тижневик «Калуський голос» під редак­цією професора Юрія Гоцького. Відтак його видавцем і редактором стає о.Роман Монцібович. Часопис виходив тиражем 2000 примірників та друкувався у державній друкарні міста. А 20 серпня 1941 року побачив світ декрет рейхсканцлера Німеччини про утворення рейхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному.

Серед подальших подій, що відбувалися і були пам'ятними для Калущини у серпні різних років, слід назвати відкриття 1 серпня 1960 року Калуського хіміко-технологічного технікуму, в якому вже на той час було встановлено прийом 90 абітурієнтів, а 8-10 серпня 1961 року стала до ладу база будіндустрії, запущено завод-автомат та лінію стінових панелей. 18 серпня 1962 року у Калуші народився українсь­кий драматург, художник, музикант і журналіст Юрій Іздрик.

Цікавою та пам'ятною подією в житп Калущини, що мала місце у серпні 1972 року, була перша міжнародна футбольна товариська зустріч команди «Хімік» (Калуш) з «Шахтарем» з міста Бая-Маре (Румунія). Відтак 5 серпня 1975 року у колишньому колгоспі «Украї­на» почав діяти перший в районі механізований тік, а 9 серпня того ж таки року було введено в дію школу на 1016 учнів у селі Голинь. Через рік, у серпні 1976 року, було налагоджено випуск емульсійної поліхлорвінілової смоли, а також введено в дію навчальні корпуси СШ №2 на 1368 учнівських місць та спецшколи для глухих дітей на 200 учнів. 14 серпня 1981 року на 65-му році життя помер Герой Ра­дянського Союзу, персональний пенсіонер союзного значення Бо­рис Сапунков, який впродовж 1959-1977 років трудився в управлінні тресту «Хімметалургбуд».

Серпень 1989-го запам'ятався багаточисельним мітингом, який був несанкціонованим заходом калуської громади під синьо-жовтими прапорами на площі перед кінотеатром «Відродження», а через рік, у серпні 1991 року, СПТУ-7 отримало статус вищого професій­ного училища (ВПУ-7). 24 серпня Верховною Радою УРСР було ух­валено Акт про державну незалежність України.

Серпень 1992 року був ознаменований рядом цікавих подій. Зок­рема, на Калущині було урочисто відкрито бронзовий пам'ятник Провіднику ОУН Степану Бандері, у Підгірках було відкрито музей-оселю родини Франків.

Багатим на події видався і серпень наступного року. Так, група калуських дітей оздоровлювалася в Бельгії; у медсанчастині концер­ну «Хлорвініл» ввели в дію томограф, біля прохідної шахти «Ново-Голинь» було освячено капличку, збудовану на честь Успення Пре­чистої Богородиці та в пам'ять загиблих гірників.

Серпень осганіх двох десятиліть запам'ятався появою у складі миротворчих сил ООН перших представників з Калущини (1994 р.), дебютом калуського «Хіміка» у другій лізі вітчизняного футболу здійсненням неординарної операції на серці 26-річного калушанина місцевими хірургами Іваном Приймаком та Свгеном Процюком, відкриттям на вулиці Б.Хмельницького пам'ятної дошки з нагоди 400- річчя з дня народження гетьмана України тощо.                   

Підготував Богдан Тимків.

«Калуський нафтохімік»