У понеділок невідомий “митець” розмалював фасад приміщення міської організації СУМ. Малюнок у стилі графіті зовсім непотішив “сумівців” та голову Української Вільної Бібліотеки Станіслава Власова. Адже минуло всього кілька місяців, відколи фасад будівлі було відремонтовано за кошти української діаспори. Нині “сумівці” не тільки шукають невідомого художника. На порядку денному першим стоїть питання про нормальне і пристосоване приміщення для фонду Вільної Бібліотеки. Бо примірники унікальних книжкових видань, які цінні і своєю ринковою вартістю, зберігаються у малесенькій кімнаті без спеціальних засобів захисту. Відтак, Калуш може поступитися Івано-Франківську у патріотизмі і — втратити Вільну Бібліотеку, якщо міська влада вчасно не підключиться до вирішення проблеми.

Схоже на те, що невідомий художник ретельно готувався до створення свого шедевру. Бо ескіз малюнку з’явився на фасаді будівлі Калуської міської організації СУМ ще у неділю. А у понеділок, посеред білого дня, фасад було розмальовано нітрофарбою. На жаль, “сумівцям” не вдалося застати талант на місці, але про те, що спізнилися на якихось кілька годин, свідчила ще “свіжа” фарба. У принципі, у невідомого митця був широкий простір для розвитку творчості, адже пофарбована у білий колір стіна давала можливість проявити свою майстерність. Коштує таке мистецтво не так уже і дорого: балончик фарби можна придбати за 60-80 гривень. А тихе, нелюдне місце, закрите від дороги будівлею, дає можливість особливо не поспішати і — не остерігатися.  Голова Української Вільної Бібліотеки Станіслав Власов та очільник Калуської міської організації СУМ Сергій Федорів демонструють не тільки малюнок на стіні, але і знаряддя роботи, а також — порожні пляшки з-під слабоалкогольних напитків. — Біля приміщення СУМу часто збираються підлітки, — стверджує Сергій Федорів. — Випивають, шумлять. Часто доводиться їх звідси “просити”. У попередні роки траплялося, що і вікна били, і двері намагалися виламати, щоб проникнути у приміщення. — Коли кілька місяців тому у приміщення СУМу переїхала Українська Вільна Бібліотека, фасад будівлі був у жахливому стані, — доповнює Станіслав Власов. — Бо і раніше тінейджери практикувалися тут у графіті: малювали свастику, нецензурну лайку. За кошти української діаспори ми спільно із членами міської організації СУМ зробили невеликий ремонт фасаду. Витратили цілий день і вклали чимало праці. Як з’ясувалося — ненадовго. Удруге благодійну допомогу нам ніхто не виділить. Тому зараз розшукуємо невідомого художника і маємо до нього пропозицію: проявити свій талант ще раз і замалювати все білою фарбою. З відповідною заявою звертатимемося також і до міліції. Зазвичай, знайти авторів графіті — справа малореальна. Хіба що це явище набуває загрозливих масштабів і тягне за собою значні пошкодження громадського майна. Хоча у підлітковому середовищі, зазвичай, володіють інформацією про креативників, яких у місті не так уже і багато. За словами начальника сектору дільничних інспекторів Калуського МВ УМВС Сергія Мацали, ця проблема класифікується як дрібне хуліганство і тягне за собою адміністративну відповідальність у розмірі від 51 до 119 гривень. Якщо такі випадки трапляються, радить правоохоронець, варто звертатися до міської влади, спеціальні служби якої спільно зі працівниками міліції проводять відповідну просвітницько-виховну роботу із неповнолітніми. Принаймні, востаннє заяви до міліції на схожу тематику надходили ще приблизно 2 роки тому, коли невідомі розмалювали біг-борд одного із кандидатів на виборах. Хоча, просвітницька робота із тінейджерами може дати і зворотній ефект: привертаючи увагу до проблеми, її одночасно і популяризують. А все заборонене — солодке. Загалом, скидається на те, що вирішення питання — у руках самих потерпілих. Прискіпливе “внутрішнє” розслідування та, принаймні, місячне задіювання власних “бойових” ресурсів може надовго відучити підлітків від щоденних розваг із розпиванням спиртних напоїв та розмальовування будівлі.

Калуш може втратити раритети Звісно, пошкодження фасаду — проблема. Але — не головна. Біда у тому, що невелике приміщення СУМу не вміщає всього фонду Вільної Бібліотеки. Та і приміщення не має спеціальних засобів захисту, яким можна довірити цінні і раритетні книжкові видання. У маленькій шафі, яка всього лиш замикається на ключ, зберігаються близько 380 книг. А загалом фонд Бібліотеки нараховує понад 1000 унікальних книг. Щоб перевезти їх до Калуша, голові Вільної Бібліотеки довелося б хіба що ночувати на ящиках із книгами, щоби уберегти їх від можливих посягань. У фонді — як видання сучасних авторів, так і цінні книги минулих століть. — Наприкінці минулого року український національний музей у Чикаго започаткував проект “Поверни українську книгу в Україну”, — розповідає Станіслав Власов. — До участі у проекті зголосилися уже десятки людей в Америці, які дарують Вільній Бібліотеці у Калуші старовинні книги. Один український емігрант родом із Калущини, якому уже за 90, подарував нам 200 раритетних книг зі своєї бібліотеки. На жаль, через брак коштів, до України вони ще не доїхали. У фонді Бібліотеки є такі цінні книги, як, наприклад, “Графіка в бункерах УПА”, видана у Філадельфії у 1952 році; знаменитий атлас видатного українського географа Володимира Кубійовича; воєнно-історичний нарис Василя Кучабського “Корпус Січових Стрільців”, виданий у Чикаго у 1969 році та інші. Видання є цінними не тільки за своїм змістом та унікальністю, але й — за ринковою вартістю. Окремі книги Вільної бібліотеки коштують по кількасот доларів, а тому — потребують спеціального захисту. Загалом проект, який у Калуші розпочався із Вільної Бібліотеки, передбачає кілька етапів: упродовж трьох років має бути створена, облаштована і постійно діяти бібліотека. Потім — Український вільний музей, на створення якого також відводиться 3 роки, та — Українська школа, формування якої планується впродовж такого ж часу. Опісля  ці установи мають об’єднатися в Український національний центр. — Ми — патріоти Калуша, тому вважаємо, що Вільна Бібліотека повинна бути розташована саме тут, — стверджує Станіслав Власов. — У цьому прагненні нам також сприяє СУМ, яка потіснилася приміщенням. Проте, питання щодо приміщення залишається відкритим. Ми шукаємо притулку у Калуші, і паралельно — в Івано-Франківську. Часу не так уже і багато, бо постійно хвилююся за книжковий фонд, який збираємо з труднощами і — по крупинці. Отож, Калуш, який прагне бути кращим у всьому, у патріотизмі може програти обласному центру. Ставка — національна духовна скарбниця, яка може розташуватися у Калуші, або ж — у Івано-Франківську. Перші кроки до Калуша Вільна Бібліотека робила самотужки. Але тепер гостро потребує підтримки влади. Заступник міського голови Оксана Табачук, до якої “Вікна” звернулися за коментарем, повідомила, що охоче обговорить проблему із головою Вільної Бібліотеки. Тим паче, що у планах влади — реформи у бібліотечній системі. Хоча заступниця і визнала: питання щодо приміщення — складне. Але шукати вихід — можна.

ВІКНА ¹⁵