Чи не найбільше часу на нараді у голови Калуської РДА Наталія Бабій приділили обговоренню питання незаконного видобування піщано-гравійної суміші.

Нагадаємо, ще у 2011 році облрада прийняла положення про руслоочисні і руслорегулювальні роботи. Згідно з рішенням приватні фірми за те, що очищають русла рік, можуть забирати гравій і продавати. Але фактично, зазначали на нараді громадські активісти, відбувається порушення законодавства і маємо незаконне видобування гравію, інформують ”Вісті Калущини”.

Активісти пропонували звернутися до облради з пропозицією, щоб депутати відмінили своє рішення про порядок проведення руслоочисних та руслорегулювальних робіт. Натомість, Віталій Пернеровський, заступник начальника обласного управління водних ресурсів, апелював до активістів фактами.

— У нас регіон — паводконебезпечний, — прокоментував Віталій Пернеровський. — А основні протипаводкові заходи — берегоукріплення та руслорегулювальні роботи. На ці роботи виділяються кошти під програми. І фінансування державних програм протягом останніх 15 років виконується тільки на 15% від запланованих коштів. Так, з 2013 року під програму “Протипаводковий захист Івано-Франківської області на період до 2020 року” заплановано виділити на ці роботи по 96 мільйонів гривень на кожен рік, але виділили усього 6 млн за три роки. У 2016 році ще жодних коштів виділено не було на ці цілі. На руслорегулювальні роботи за останні 10 років мало бути виділено 186 млн грн. відповідно до державної програми, а виділилося всього 1,6 млн гривень.

Голова РДА Наталія Бабій цікавилася, чи у всіх фірм, які здійснюють руслоочисні чи руслорегулювальні роботи, є необхідні документи. На нараді також наголошувалося, що сільські ради є ґаздами на своїй землі, тож фактично, якщо об’єкт у межах населеного пункту, то сільська рада має здійснювати контроль і стежити за тим, скільки техніки працює на об’єкті, які саме роботи проводяться. Сільська рада також може перевіряти журнали, затверджені обласним управлінням водних ресурсів.

Активістів також цікавило, чому б не здійснити один раз берегоукріплення, тоді не потрібно буде щороку проводити руслоочисні роботи. Як повідомив Віталій Пернеровський, вартість кілометра дамби — 8-10 мільйонів грн., кілометра берегоукріплення — 6 млн гривень. А на область на рік виділили всього 300 тис. гривень.

ВІКНА ⁰