Найдавніша історія Калущини до сьогодні ще не була об’єктом наукових досліджень учених-археологів. Лише цьогоріч лопата археолога заглибилася в землю на території самого Калуша задля осягнення наукової істини – встановлення часу появи міста як одного із економічних та оборонних центрів Прикарпаття. Перший етап роботи археологічної експедиції тривав 20-24 липня 2015 року. Його підсумком стало віднайдення фрагментів забудови міста XVIII – першої половини ХІХ ст., залишки предметів гончарного виробництва, гутництва й ковальства тощо.

За словами краєзнавця, учасника археологічної експедиції Івана Тиміва, на другому етапі археологи мають намір торкнутися оборонних об’єктів міста – валів (вулиця Підвальна) й замкових укріплень, залишки яких (фундамент) могли зберегтися поблизу нинішнього будинку міської ради та ЗОШ № 1, повідомляють “Вікна” з посиланням на Радіо Шанс.

Враховуючи стратегічне значення цієї місцевості, можна припускати існування на цій висоті у другій половині XVII ст. найбільш укріпленого оборонного об’єкта Калуського замку – дитинця, де знаходилася резиденція старости, склад зброї й спорядження (арсенал), архів старостинських актів, житлові приміщення для військового гарнізону, економа і писаря, господарські будівлі. За межами дитинця, але в межах замкових укріплень, знаходилися також ратуша, де засідала міська влада – магістрат (можливо, поблизу нині зруйнованого давнього приміщення адміністративної споруди), неподалік знаходилися культові споруди – католицький костел, житлові та господарські приміщення заможних містян і духовенства. За межами замкових укріплень знаходилися деякі українські церкви.

Як повідомляли “Вікна”, перші знахідки дають можливість припустити, що на місці розкопок колись було звалище. А кістки, які виявили тут раніше і які так схвилювали громадськість, належали тваринам, наполягають науковці.

ВІКНА ⁰