Відомий український поет і прозаїк, калушанин Юрко Іздрик живе і пише у Калуші і запевняє, що для нього це — «місце сили». Його влаштовує те, що у Калуші і далі мало хто знає, хто він і чим займається. На осінь планує видання трьох книг, а про вручене йому звання Почесного громадянина Калуша відповідає російською приказкою.

Як повідомляли «Вікна», відомий прозаїк та поет з Калуша Юрко Іздрик отримав звання Почесного громадянина Калуша. Таку ідею ще жовтні минулого року вислови екс-голова Калуша, нардеп Ігор Насалик.

Тоді Юрко Іздрик зреагував:

— Нащо мені це почесне громадянство, якщо я жити не маю за що? Я маю купу щастя, що я живу так, як хочу, не маю потреби щодня дивитися у вікно і думати, що там — яке місто, яка країна, який мер і який у мене статус.

Письменник належить до ІІ категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У свої 23 роки молодий інженер Юрій Іздрик потрапив у зону відчуження. На «дезактиваційних роботах» у 1986-ому він пробув три місяці, а зараз — йому заблокували єдине джерело стабільного доходу — «чорнобильську» пенсію.

Тепер у коментарі «Вікнам» він каже: то була чорна смуга у його житті. Хоча «чорнобильської» пенсії Юрко Іздрик не отримує й досі. Адже, хоча Калуський міськрайонний суд вирішив питання на його користь, однак, була подана «автоматична» апеляція від Пенсійного фонду до Львівського апеляційного суду. Там справа «зависла» уже другий місяць. — Тобто, я й далі не маю за що жити, але підбадьорений не тільки званням Почесного громадянина, але й якимось конвертиком, очевидно, якийсь час буду жити весело і щасливо, — каже Юрко Іздрик.

Присвоєння йому звання Почесного громадянина Калуша Юрко Іздрик прокоментував російською приказкою: «Доброе слово и кошке приятно». 

— Я розумію, що рішення про Почесного громадянина — це рішення якихось там адміністративних органів. І, очевидно, що у Калуші мало хто знає, хто я такий і чим я займаюся і це прекрасно. Тому я тут і живу, а не у Львові і не у Києві. Бо я звик жити замкнуто і мене це влаштовує, — ділиться  Юрій Іздрик. — Ну, тепер, якщо мене міліція на вулиці затримає, що, звичайно, малоймовірно, бо я рідко по вулицях ходжу, то я буду мати значок. Я буду цей значок носити — люблю такі штучки. У мене є срібний хрест від Президента Польщі і є значок від Калуша. Ну чому ні?

Нагадаємо, що рішенням від 28 січня 2014 року президент Республіки Польща Броніслав Коморовський нагородив Срібним Хрестом Заслуги відомого українського письменника, поета та перекладача Юрія Іздрика.

Під час вручення йому звання Почесного громадянина Калуша Юрій Іздрик прочитав зі сцени свій вірш «Молитва». Пішов — завчасно, залишивши на місці, де сидів, квіти, які йому вручили на сцені.

ViknaTV

У кулуарах Юрко Іздрик спілкувався зі своїми шанувальниками і роздавав автографи. У фойє на другому поверсі ПК «Мінерал» влаштували міні-презентацію його книг.

У коментарі «Вікнам» Юрко Іздрик повідомив: те, що пише, одразу публікує у Facebook.

— Цей шлях миттєвої публікації цілком задовольняє письменника, який потребує мати аудиторію і потребує якийсь відгук від аудиторії, — каже письменник. — Але паралельно виходять книги. Думаю, на осінь, якщо все буде гаразд, то будуть три нові книжки: збірка найкращих віршів, повна збірка прози і нова прозова книжка. Крім того, я займаюся музикою. Є група «Драмтеатр» і ми виїжджаємо на концерти з групою. А увесь інший час тихо-мирно живу без пенсії.

ВІКНА ¹⁸