Минулого тижня відбулася зустріч Координаційної ради політичних партій і громадських організацій демократичного спрямування Калущини з міським головою Ігорем Матвійчуком.

Обговорили відразу кілька тем, які представники громадськості піднімають вже не вперше. Йшлося як про розвиток туризму та відновлення архітектурних пам'яток у центрі міста, так і доцільність спорудження пам'ятника Героям Небесної сотні біля центральної пошти, перейменування вулиць з «радянськими» назвами та приміщення на Сівецькій. Громадські активісти виклали своє бачення, Ігор Матвійчук – свої міркування з цього приводу.

Відродження історичного Калуша

Калущина має хороший потенціал щодо розвитку туризму, вважають громадські активісти, адже багата історичними подіями, визначними постатями і місцями, які з ними пов'язані. Проблема в тому, що це не використовується належним чином.

На думку представників Координаційної ради, треба працювати над відновленням історичного Калуша, найперше довести до ладу центр міста – Ратушу, концертний зал, а наразі використовувати те, що є.

Так, Леся Мартиненко звернула увагу, що Калуш – одне з небагатьох міст, яке ще у ХV столітті отримало Магдебурзьке право, і хоча воно не таке багате на архітектурні памятки як Львів, проте ми, як і львів'яни, також можемо придумувати якісь легенди, щоб зацікавити туристів. Водночас активістка зауважила, що люди готові над цим працювати – скласти перелік об'єктів, план, кошторис, але хочуть, щоб влада сприяла їхній роботі і ввела в котромусь з управлінь посаду спеціаліста, який би займався питаннями туризму.

Старший науковий співробітник музейно-виставкового центру Богдан Яневич зазначив, що туристичними маршрутами можна охопити історичну частину міста, промислову зону та Чорний ліс, який цікавий як місцями бойових дій УПА, так і колишньою військовою частиною. А вже через ці місця провести маршрут до музею Степана Бандери у Старому Угринові. При цьому наголосив, що важливо готувати екскурсоводів, паспортизувати кожен об'єкт, встановити на ньому таблицю, стенд.

Ігор Матвійчук, вислухавши пропозиції представників Координаційної ради, запевнив присутніх, що влада готова підтримувати відродження історичного Калуша та розвиток туризму. Проте зауважив, що мінімальна вартість реконструкції Ратуші становить понад 25 млн грн.

– Наразі можна вести мову лише про виділення коштів для коректури проекту реконструкції Ратуші, – акцентував Ігор Матвійчук. – І то після того, як буде зрозуміла картина щодо надходжень у бюджет за лютий-березень.

На думку міського голови, першочергово треба завершити ремонт концертного залу училища культури, адже там «Карпатнафтохімом» на відсотків 70 роботи вже зроблені.

Нагадав також Ігор Матвійчук, що в Калуші у минулому році були проведені археологічні дослідження, які дали можливість поповнити краєзнавчий музей цікавими знахідками і ця робота продовжуватиметься й надалі.

Щодо спеціаліста по туризму, то таку штатну одиницю, за словами міського голови, пропонували ввести в управлінні економічного розвитку міста, проте депутати наразі не затвердили структуру виконкому і виконавчих органів міської ради.

Пам'ятник чи меморіал – вирішуватиме громада?

Під час зустрічі з міським головою члени Координаційної ради знову повернулися до питання спорудження пам'ятника Героям Небесної сотні, який згідно з рішенням міської ради попереднього скликання мають встановити на площі біля центральної пошти.

– Площа біля пошти – місце гамірне, а пам'ятник варто спорудити в тихому, щоб людина могла прийти, щось осмислити, обдумати. Площу біля пошти, звісно, треба реконструювати, але встановити там пам'ятник Лесі Українці. А пам'ятник Героям Небесної сотні – на бульварі Незалежності біля Каменя Незалежності як перший елемент Меморіального комплексу Борцям за волю України. Тому пропонуємо призупинити дію рішення Калуської міської ради про встановлення пам'ятника, – запропонував Володимир Климентій.

– Ми хотіли біля пошти спорудити пам'ятник, який би був щоденним нагадуванням, що були такі люди, які віддали життя, щоб ми жили в незалежній Україні. Ми обдумували різні варіанти, але архітектори зупинилися на цьому місці. Якщо ми це відкладемо, тоді спорудження пам'ятника перенесеться на кілька років. Більшість міст вже віддали шану героям Небесної Сотні. Але якщо ви хочете, щоб було щось грандіозне, то давайте винесемо це на громадське обговорення, – апелював Ігор Матвійчук.

При цьому додав, що говорячи про меморіальний комплекс, треба розуміти, що для цього необхідні чималі кошти.

– Ми це розуміємо, і тому не вимагаємо зробити вже і негайно, – зазначила Леся Мартиненко.

– Не треба робити відчіпного. Невеликий пам'ятний знак на честь Героїв Небесної сотні у нас вже є біля пам'ятника Шухевичу і ми маємо, де їх вшанувати. Тож варто запланувати цілий комплекс і робити це поетапно, – наполягала активістка Валентина Бідонько.

Ігор Матвійчук також запевнив представників Координаційної ради, що на бульварі Незалежності не буде комерційної забудови. І рішення про спорудження пам'ятника на проспекті Лесі Українки ніяк з цим не пов'язано.

Приміщення на Сівецькій

Нагадали активісти міському голові і про приміщення на вул. Сівецькій, 2, де був Штаб Майдану, а відтак збирався Громадський Координаційний цент Калущини. Тут громадськість пропонувала створити Центр національного виховання та відродження імені Романа Шухевича. Проте нещодавно рішенням міської ради це приміщення віддали під реабілітаційний центр воїнам АТО.

– Там було серце Майдану Калуша і треба, щоб воно збереглося за громадою, щоб там був музей. Громадська організація може бути і в іншому місці, а пам'ять ніхто не перенесе, – наголосила Леся Мартиненко.

На це міський голова відповів, що комерційного використання цього приміщення нема, його дали для реабілітації учасникам АТО, бо це продовження подій Майдану, і учасники АТО одну з кімнат планують під музей.

Хоча влада переконує, що підводних течій тут нема, видається, що це рішення внесло деякий дисбаланс у стосунки сторін.

Пора позбутися «радянських» вулиць

Підняли громадські активісти і питання перейменування вулиць міста, які носять імена радянських героїв і комуністичних діячів.

Як зазначив Володимир Климентій, стосується це найперше вулиць Руднєва, Скрипника та Трублаїні. Не зовсім вдоволені громадські активісти і назвами вулиць на честь російських поетів Пушкіна та Чехова, які не вирізнялися особливою любов'ю до України. На думку членів Координаційної ради, вулицю Пушкіна можна було б перейменувати на Мазепи. Дати цьому імпульс доречно навіть у світлі прийнятого в минулому році закону про декомунізацію.

Разом з тим активісти звернули увагу міського голови на дві орфографічні помилки у прізвищах героїв, імена яких вписані на меморіальних дошках «Наші герої», розміщених на фасаді будинку №9 на площі Героїв. Неточності, зокрема, допущені у прізвищах Козоріс та Федюшка.

– Треба перебити лише дві букви, і ми вже говоримо про це не перший рік, але ніхто так цього і не поправив, – зазначив Володимир Климентій.

Громадські активісти запропонували міському голові бути самому присутнім на засіданнях Координаційної ради чи присилати представника. На їхню думку, це сприятиме діалогу. Проте відповіді на цю пропозицію не прозвучало.

Анастасія ВОЛЬСЬКА

КАЛУШ ФМ ⁰