Справді, санітарний стан Центрального ринку (як і всіх інших) змушує бажати кращого. Після таких скарг і закликів калушан, редакція «Західного Вісника» просто не змогла залишитись осторонь, тому журналіст газети вирішив провести невелике розслідування.

Насправді, коли осмислено йдеш на ринок, щоб вивчити дану ситуацію, то по спині пробігає мороз від побаченої картини. Перше, що кидається у вічі, це ті ж бродячі собаки, що блукають поміж м’ясними та молочними прилавками в пошуках їжі, безліч мух, що рояться над продуктами, виставленими просто на столи під прямим сонячним промінням. Постає питання, хто ж має стежити за відповідним санітарним станом ринку?

Питанням ринків здебільшого займається ветеринарна служба, якій належить відповідна лабораторія на території ринку, де й перевіряється якість продуктів. Їхнім основним зав­данням є недопущення на територію міста інвазійних, інфекційних та інших захворювань. Санепідемстанція здійснює тільки вибірковий контроль за поставленими міською владою завданнями.

Але з метою посилення сані­тарного стану ринків, контролю за якістю продукції та дотриманням правил торгівлі, на виконання доручень Кабінету Міністрів України від 14 липня 1995 року №13447/11 та 13 травня 1996 року №13447/11 було видано наказ «Про затвердження ветеринарно-санітарних правил для ринків», в якому перелічуються відповідні вимоги та правила щодо впорядкування ринків. Згідно з цим наказом у пункті 9.1. чітко зазначається, що «відповідальність за дотриманням цих правил покладається на дирекцію ринку».

У березні цього року Калуською районною СЕС був проведений рейд ринками міста. За його результатами було виявлено ряд грубих порушень санітарного законодавства, за якими працівниками відділення гігієни харчування Калуської райСЕС складено 26 протоколів. Також 25 травня свої перевірки здійснило управління ветеринарної медицини Калуша.

Згідно з пунктом 2.6. наказу «Про затвердження ветеринарно-сані­тарних правил для ринків» «відстань від меж ділянки ринку до меж земельних ділянок житлових та громадських будівель, загальноосвітніх, спеціальних, дитячих установ та закладів, установ охорони здоров’я і відпочинку повинна бути не менше 50 м». Що ж ми маємо? Відразу за огорожею ринку знаходиться дитячий садок! Тут і одного метра немає, не те що встановлених законодавством 50 м.

Керівництво ринку та ветеринарна служба заявляють, що ринок побудований уже досить давно, земельна ділянка є приватизованою, тому стає зрозумілим, що це питання не вирішується. Куди тоді дивиться міська влада?

У цьому ж наказі вказується, що «майданчики для встановлення сміттєзбірників повинні бути розташовані в господарській зоні ринку на відстані 20 м від місць торгівлі харчовою продукцією», а санітарні вузли – на відстані 25 метрів.

Яку картину бачимо на Центральному ринку? Сміттєві баки розміщені відразу за кіоском із продажу бакалійних виробів. Метрів через три – туалет, відразу за стіною якого знаходиться павільйон, де продають молочні продукти.

Заввідділенням гігієни харчування Калуської районної СЕС Марія Жекало розповіла:

– Раніше двері туалету виходили просто на молочний павільйон, нарешті ми домоглися того, що ці двері замурували. Критий торговий ряд для торгівлі молочними продуктами влаштований без погодження з санепіднаглядом із порушеннями існуючих вимог, на що ми неодноразово звертали увагу керівництва ринку і накладали штрафні санкції. Він повинен бути закритим, відокремленим, а, як бачимо, молочні продукти на цьому ринку реалізовуються не лише в даному павільйоні, а й в інших місцях.

Керівник Центрального ринку Микола Наконечний зазначив, що павільйон обладнали, як могли, й поки що немає можливості зробити так, як треба.

Не створені умови для дотримання продавцями правил особистої гігієни (в торгових лотках відсутні рукомийники, часто торгові точки переповнені товаром настільки, що й немає можливості для їх встановлення). Дане питання піднімалось не один раз і доводилось до відома керівництва ринку, але результатів, як бачимо, не дало:

– Ми неодноразово говорили керівнику ринку про встановлення рукомийників у кожній торговій точці, накладали штрафні санкції, але безрезультатно. Підприємці платять немалі гроші за оренду торгових приміщень на ринку, тому керівництво зобов’язане створити належні умови праці для них. Та керівництву, здається, простіше заплатити штраф, ніж витрачати кошти на переобладнання павільйону, – пояснює Марія Жекало.

Хоча керівник ринку Микола Наконечний зазначив, що трьох умивальників на увесь ринок цілком достатньо:

– У нас зараз немає такої мож­ливості, щоб усе ламати, копати і ставити рукомийники у кожному лотку. Тих умивальників, що у нас є, вистачає.

Про яку гігієну може йти мова, якщо навряд чи кожен продавець буде залишати торгове місце й раз у раз бігати з одного кінця ринку в інший для того, щоб вимити руки? Тим паче, що у зимовий період протічна вода відсутня взагалі, оскільки труби просто замерзають.

У пункті 3.14. наказу «Про затвердження ветеринарно-санітарних правил для ринків» вказано, що «сміттєзбірники та урни в кінці дня після закінчення торгівлі очищають від сміття, дезінфікують хлорним вапном». Сміття вивозять, але от чи дезінфікують урни кожного дня, як це прописано законодавством? Неподалік сміттєзбірників торгують фруктами, на котрі сідають мухи зі смітників та пункту прийому шкірсировини.

Грубо порушується пункт 5.1. цьо­го ж наказу, де забороняється торгів­ля м’ясом та м’ясопродуктами з автомашин та причепів. Окремі підприємці реалізують м’ясні та ковбасні вироби з автотранспорту та на виносних столах, маючи обладнані для цього торгові павільйони.

Пунктом 5.15. взагалі заборо­няється реалізація на ринку кондитерських та кулінарних виробів, напівфабрикатів із м’яса чи риби (фарш, котлети, кров’яні та домашні ковбаси тощо) домашнього виготовлення, а також грибні та плодоовочеві консерви, виготовлені в домашніх умовах. Для попередження виникнення харчових отруєнь та спалахів гострих кишкових інфекцій у минулому році винесено постанови головного державного санітарного лікаря Калуського району №№59-63 від 08.06.10 р. щодо заборони реалізації на ринках кондитерських та кулінарних виробів, виготовлених у домашніх умовах, торгівлю гарячими напоями, обідами, торгівлю харчовими продуктами із землі. Проте ці постанови керівництвом ринку не виконуються і не коментуються.

Згідно з пунктом 9.2. наказу «Про затвердження ветеринарно-санітарних правил для ринків» дирекція повинна забезпечити дотримання товарного сусідства харчової продукції за профілями торгівлі. На центральному ринку немає чіткого розмежування між продуктовою та промисловою групами товарів, що призводить до порушення правил товарного сусідства та можливості забруднення харчових продуктів, хоча Микола Наконечний заявив, що на ринку все розмежовано. (?) Виявлено порушення правил товарного сусідства і в торгових рядах із молочними продуктами, адже часто разом із ними реалізуються овочі та фрукти.

У багатьох випадках ­товар зберігається на підлозі без підто­варників, що суперечить встановленим законодавством правилам, а на харчові продукти не завжди є супровідні документи, які засвідчують їх якість та безпеку.

– На багатьох торгових точках відсутні вивіски з даними про підприємців, що також є грубим порушенням. І всі підприємці знають дані вимоги й повинні їх дотримуватись, адже відповідальність лежить не лише на керівнику ринку, – говорить заввідділенням гігієни харчування Калуської районної СЕС Марія Жекало.

Здебільшого до роботи допускаються продавці без медичних оглядів або без допуску медичної комісії, що суворо заборонено законодавством України. Особливо це стосується жінок, що торгують домашнім молоком та молочними продуктами.

Реалізатор, крім експертизи лабораторії, повинен мати паспорт та картку на корову, від якої отримано молоко, де зазначені щеплення і дослідження тварини на лейкоз та туберкульоз. Та навіть при наявності цих документів, покупець не може бути впевненим у тому, що куплене ним молоко не є джерелом вірусів чи інфекцій, які може розповсюджувати сам продавець, адже це питання не контролюється керівництвом ринку (хоча законом заборонено допускати продавців без медичного огляду до роботи).

Особливим суттєвим порушенням тут також є й тара, в якій це молоко продають. Згідно з пунктом 5.7 зазначеного вище наказу «молоко, масло, сметана, сир повинні доставлятися для продажу в чистому посуді (скляному, глиняному, глазурованому, алюмінієвому, емальованому), щільно закритому кришками», але аж ніяк не в пластиковому. Пляшки ПЕТ, які призначені для ­одноразового застосування, знайшли своє місце на наших ринках і заполонили їх.

Купувати і споживати молоко із таких пляшок небезпечно. У ході розмови журналіст «Західного Вісника» з’ясував, що схоже працівники управління ветеринарної медицини цього не знають. Молочна кислота розчиняє пластикову пляшку, адсорбуючи на себе токсичні елементи цієї посудини. Цікаво, що покупці та продавці не хочуть розуміти те, що ці пляшки мають інше призначення і вже вичерпали свій ресурс після зберігання газованої води. Мало того, ці пляшки підбираються на смітниках. На такому посуді кишить кишкова паличка, а можливо із нею контактувала хвора людина. Це все свідчить про низький рівень культури торгівлі на наших ринках.

На питання, чому ж Микола Наконечний допускає таке порушення на своєму торговельному підприємстві, він відповів:

– У цьому винні контейнери для ПЕТ пляшок, адже після того, як їх встановили, люди просто почали витягати з них пляшки і використовувати в якості тари для продажу молока. Можу лише порадити споживачам, коли вони викидають пляшку, проколоти її, щоб вона більше не була придатною до використання. Я й сам потрапив на цей гачок, адже якось навіть придбав молоко у пляшці, в якій до цього зберігався бензин. Але ви повинні зрозуміти, що я також не можу заборонити продавцям використовувати пластикові пляшки. Ніхто із села не повезе молоко у скляній тарі, бо це незручно.

Коментарі зайві.

Не дотримується також температурний режим при реалізації харчових продуктів (товари у великих кількостях виставлені на вітрини без умов холоду), часто в холодильному обладнанні відсутні термометри для контролю температури. Підприємці та продавці відкрито іґнорують зауваження щодо порушення умов зберігання продукції. Але незрозумілим залишається все ж той факт, що покупці свідомо купують такі продукти. Невже рівень нашої споживчої культури є настільки низьким?

Проблемним залишається питання бродячих собак. Заступник начальника управління ветеринарної медицини в Калуші Віктор Возняк пояснив:

– Щоб вирішити це питання, керівники ринку мають укладати договори з КП «Екосервіс», яке й займається відловом собак. Ми такі завдання не виконуємо, ми тварин лікуємо.

Микола Наконечний журналісту «Західного Вісника» заявив:

– На території ринку виловлювати собак нереально через скупчення людей. На ніч ринок зачиняється, і його охороняють наші сторожові пси. Вдень бродячі собаки заходять на територію, і я це проконтролювати не в силі. «Екосервіс» нічого не зможе зробити. Вони приїжджають відстрілювати собак, а на ринку знаходиться чимало людей, більшість із яких проти знищення тварин таким чином. Я можу заключити договір із відповідною службою, але це нічого не змінить. Піднімав це питання у міській раді і пояснював, що собак потрібно виловлювати вночі, коли вони сплять у підвалах, а не на території ринку, де масове скупчення людей.

Проблема бродячих собак болюча для нашого міста. Тож вкотре постає питання: де ж цей обіцяний владою притулок для тварин?

Згідно з пунктом 9.2. наказу «Про затвердження ветеринарно-санітарних правил для ринків», дирекція ринку зобов’язана «забезпечити контроль за продажем продукції, не допускати до продажу продукцію, яка не пройшла ветеринарно-санітарну експертизу, підтримувати відповідний санітарний стан місць торгівлі в критих ринках, павільйонах і на відкритих площадках».

На керівництво ринку неодноразово накладались штрафні санкції і ветеринарною службою, і санепідемстанцією. Та схоже біз­несменам вигідніше заплатити півтисячі гривень штрафу, ніж переобладнувати все під встановлені законодавством вимоги та правила. Нічого не змінюється. Антисанітарія дійсно на високому рівні. Як бачимо, порушено практично кожне ветеринарно-санітарне правило, а підприємці лише знизують плечима, на кшталт «а що я можу зробити?» Можете, панове.

Відділенням гігієни харчування Калуської районної СЕС була подана довідка з результатами перевірки ринків на чергове засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке незабаром відбудеться. Тому хочеться сподіватись, що наша влада нарешті зможе посприяти у вирішенні цього питання, оскільки першочерговим її завданням є дбати про благополуччя калушан (про що вони, на жаль, інколи забувають).

Не останню роль у цій ситуації відіграють громадяни, адже саме вони купують цей товар. Якими міркуваннями керуються покупці при купівлі мороженої риби, що щедро викладається на прилавки (навіть не холодильники!), і є вже явно не замороженою? Як батьки можуть давати своїм дітям молоко з пластикової пляшки, взятої зі смітника? Чи можете ви бути впевненими в якості придбаного на ринку шматка торту, що півдня танув на сонці, ще й при тому, що у продавця немає ні документів на товар, ні санітарної книжки? Справа тут у культурі й обізнаності споживача. Якщо ви бачите, в яких умовах той чи інший продукт реалізується, – відмовтесь від нього. Чи не краще придбати цей товар у крамниці, де він хоча б зберігається у холодильнику?

Аліна ШОСТ

Західний вісник ⁰