У середньому 400 гривень спроможний залишити у нашому місті кожен турист. Тому навіть 1000 туристів у рік — це майже півмільйона гривень. І — слава про наше місто і в області, і в Україні, і навіть за кордоном. Калуш може бути цікавим для туристів, уже не вперше переконують краєзнавці й історики. Проте, туристична активність у місті поки що дорівнює нулю. Тож, до Дня міста розробили і презентували туристичну мапу Калуша, і навіть — детально розписали один із потенційних калуських туристичних маршрутів.

У нашому краї пропонують створити п’ять туристичних маршрутів, які презентували б історію нашого краю в усіх тих аспектах, які були б цікавими для туристів.

Отже, маршрутами “Старе місто”, “Калуські святині і некрополі”, “Калуські промисли”, “Музей Бандери і Чорний ліс” та “Первісні стоянки і печери” могли б мандрувати туристи у Калуші і Калуському районі. Їх розробили краєзнавці Богдан Яневич, Юрій Онисько та завідувач музейно-виставкового центру Калуша Уляна Паньо. Наразі деталізований тільки один маршрут — “Старе місто”.

НОВЕ ЖИТТЯ СТАРОГО МІСТА

Отже, маршрут має охопити 4 вулиці — Шевченка, Січинського, Франка і Ковжуна, і завершитися на площі Героїв. Хоча б для того, щоб люди мали елементарне уявлення, куди вони потрапили і що на них у цьому місті чекає, варто виготовити і встановити інформаційний стенд із картою маршруту, не кажучи вже про налагодження видавничої справи і навіть елементарну торгівлю сувенірами.

За пропозицією краєзнавців, варто першочергово ініціювати прийняття міською та районною радами повноцінної узгодженої Програми, яка передбачала б усі деталі фінансового, юридичного, господарського, наукового і громадського характеру; профінансувати посаду координатора туристично-інформаційного центру, який би виконував функції упорядника туристичних маршрутів; шукати інвестиції, проектувати та відновлювати пам’ятки; видавати туристичні путівники. А також — встановити дорожні знаки про туристичні об’єкти, про спрямування і назву вулиць на перехрестях.

Перший крок до встановлення туристичної привабливості — вже зроблений.

Нещодавно місцеві ентузіасти розчистили від чагарів майданчик позаду приміщення колишньої друкарні. Як передбачено маршрутом, саме туди планують перенести краєзнавчий музей Калущини. А також — доцільно було б відновити і включити в експозицію музею інтер’єр ресторану, який колись був розташований у цьому будинку, облаштувати оглядовий майданчик позаду приміщення і влаштувати інформаційний банер. Приміщення, у якому нині перебуває музей, планують презентувати як колишній культурний центр єврейської громади. Не менш облагородженими мають бути й інші об’єкти маршруту: у дворі приміщення Центру технічної творчості заплановано встановити пам’ятну стелу з іменами репресованих, скульптурно-інформаційну інсталяцію під відкритим небом, а в експозиції — книгу пам’яті репресованих.

Сквер навпроти будівлі, де нині розташований відділ СБУ, варто також облаштувати: замаркувати фундаменти, сходи і криниці, а  також — встановити пластиковий прозорий стенд зі схемою розташування та зображенням уже зруйнованого будинку повітового староства.

Плебанію на перетині вулиць Франка і Ковжуна краєзнавці пропонують перетворити у невеличкий музей польської громади. Інформаційні стенди біля станцій маршруту також мають бути встановлені.

Урешті, містові пропонують надати і трохи історичного шарму, вимостивши деякі частини маршруту бруківкою, і — встановивши, до прикладу, “старовинні” ліхтарі чи навіть символічні ворота до Старого міста.

400 ГРИВЕНЬ — ІЗ ТУРИСТА

Звичайно, наразі робота, яку треба виконати для того, щоб привезти туристів до Калуша було б реально, здається непідйомною. Тим паче, вперто складається враження, що таку перспективу у місті бачать тільки кілька небайдужих істориків і краєзнавців, але — не влада. Можливо, тому і не відбулася запланована екскурсія пам’ятками Калуша для представників влади до Дня міста. Хоча краєзнавці підрахували, що “погоду” на туристичному небосхилі Калуша можуть зробити навіть кілька сотень туристів. Не кажучи же про тисячу.

“Щороку Україну відвідують понад 17 мільйонів туристів. Державна служба статистики України повідомляє, що в Україні у 2012 році дохід від надання туристичних послуг склав на 41,6% більше — 6,99 млрд. гривень, а мережа суб’єктів туристичної діяльності виросла на 11,6%  і склала 5,347 тис. одиниць, — констатують розробники маршруту. —  Після нескладних підрахунків можна дізнатись: якщо Калущину відвідає 1 тис. туристів, то дохід від їхнього перебування у нас складе близько 400 тис. гривень, тобто не менше, ніж на 400 гривень готовий збагатити нас кожен турист”.

Богдан ЯНЕВИЧ, розробник маршруту:

— Ми планували презентувати туристичний маршрут до Дня міста. Проте, всупереч нашим сподіванням, не було впорядковано територію біля кількох туристичних об’єктів. Міська влада дала згоду зрізати дерева у дворі колишньої друкарні. Проте, сталося не так, як ми чекали, і майданчик, який краєзнавці розчистили власними силами, так і не був жодним чином облагороджений. Тому від ідеї проведення екскурсії для влади довелося відмовитися, бо туристичний маршрут можна презентувати тільки, якщо він повністю підготовлений до проведення екскурсій.

Ще не завершено розробку маршруту “Старе місто”. Можливо, маршрут доповниться іншими об’єктами. Завершувати його треба на площі Героїв, але не знаємо, які споруди там стояли, та точне місце сумнозвісного магазину Рубчака, під яким розстріляли учнів “торговельки” у 1943 році. Багато деталей треба уточнювати та шукати на старих картах міста. Думаю, без допомоги міської архітектури нам цього не здолати. Але найближчим часом мусимо паралельно працювати над збором інформації про промислові об’єкти та первісні стоянки.

Влада каже: щоб навести порядок, потрібні гроші, а їх не передбачено бюджетом. Тому треба розробити Програму розвитку туризму, якою передбачити поетапне фінансування на благоустрій, музеєфікацію і популяризацію, навіть підготовку екскурсоводів й інтернет-сайту. Наразі доцільно зібрати для переговорів “круглий стіл” за участю громадськості, влади і турагентств та домовитись, що саме має бути написано у Програмі розвитку туризму. Сам маршрут можна спробувати презентувати віртуально. Наразі консультуємося із фахівцям щодо створення віртуального маршруту. Незабаром знову підемо за сприянням до влади. Хоча, поки що вона тільки обіцяє.  Сподіваємося, що ситуація зрушиться з місця, коли у структурі апарату міської ради буде людина, яка відповідатиме за розвиток туризму. Наразі такої посади немає, але у проекті Програми ми обов’язково наголосимо на такій необхідності.

МАРШРУТ “СТАРЕ МІСТО”

1.Калуська РДАБіля будівлі Калуської РДА планують встановити стенд із описом маршруту та історичних пам’яток центральної частини міста

Фото Василя Завалка

2. Краєзнавчий музей КалущиниПриміщення збудоване у 1930-х роках — як культурний центр єврейської громади. У часи СРСР тут була прокуратура, міський парткабінет та бібліотека. Потім — центр дитячої творчості, місцеве телебачення, управління культури. У 1997 році тут було відкрито історико-краєзнавчий музей.

3. Приміщення колишньої друкарніБудинок збудований наприкінці ХІХ століття, і належав підприємцю Михайлові Коломийцю. У приміщенні розташовувалися ресторан, готель і казино. Проте, наприкінці 1920-х років Коломиєць спродав майно і виїхав до США. У приміщенні була розташована друкарня, яка вже тривалий час не працює.

4. Центр науково-технічної творчості учнівської молодіВ’язниця. Збереглись спогади про перебування тут родичів вояків УПА, яких водили підземним переходом на допити у сусіднє приміщення суду (тепер — музична школа), під стінами якого відбувались упізнання тіл загиблих повстанців, а можливо, і розстріли.

5. Сквер на вул. СічинськогоПо периметру скверу  ще видніються залишки фундаментів колишнього повітового староства.. Можливо, тут є підвальні приміщення, які колись вдасться розкопати.

6. Будівля СБУЗа часів Польщі — пошта. Потім — паспортний стіл та МРЕВ. До її побудови — у середньовіччі — тут був дерев’яний королівський мисливський дворик, де король Ян Собеський зупинявся, коли приїжджав на полювання.

7. Калуська міська радаПриміщення споруджене на початку ХХ століття і ніколи за 100 років не змінювало свого призначення.

8. Будівля на перетині вул. Франка і БандериБудівля збудована наприкінці ХVІІІ ст. Можливо, за Польщі у частині приміщення був відділ поліції, де утримували Івана Франка під час етапування із Коломиї до Нагуєвичів 1880 року.

9. ЗОШ №1Приміщення народної школи було споруджене на початку ХХ століття. До 1930-х років це була 2-поверхова будівля.

10. ПлебаніяБудинок побудований на початку ХХ століття. За функціональним призначенням він був плебанією, тобто будинком, де жив парох місцевого костьолу.

11. Пам’ятник Тарасові ШевченкуСкульптор — Ярослав Скакун, архітектори — Петро Макогін, Петро Пострильоний. Встановлений у 1997 році на місці погруддя Кобзарю (1954 р.), яке у 1996 році подарували у містечко Новогродівку на Донеччині.

12. Костьол Святого ВалентинаБудівництво завершилося 1842 року. У 1939 році храм перетворили на зерносховище, а пізніше — у спортзал. У 1990 році костьол передали у тимчасове користування громаді УПЦ КП, а у лютому 1999 року — повернули римо-католицькій громаді Калуша.

13. Концертна залаБудівля зведена всередині ХІХ століття. Після пожежі 2002 року споруду тривалий час ремонтують.

14. РатушаЗбудована наприкінці ХІХ століття.  До 1939 року — магістрат міста. З 1939 до 1940 року — райком партії. На початку 1970-х років це приміщення було передане для служб районного управління сільського господарства.

15. Народний дімДвоповерхова споруда українського Народного дому збудована у 1914 році. За однією з версій, із балкону цього будинку лекцію для калушан читав Іван Франко.

16. Площа ГероївМаршрут екскурсії ще уточнюють. Але, крім історичних будівель, туристам там мають пропонувати інформаційні матеріали і сувенірну продукцію.

ВІКНА ⁰