Пройшло 75 років з того страшного дня, а пам'ять знову і знову повертає нас на це місце, де відбулася трагедія 4 листопада 1943 року.

Хвилиною мовчання присутні вшанувати пам'ять загиблих, священнослужителі міста о. Микола Мороз та о. Олександр Марків відслужили поминальну панахиду, інформує прес-служба Калуської міської ради.

У віче взяли участь представники місцевого самоврядування, освітяни, учнівська та студентська молодь, ветерани УПА, представники громадських та політичних організацій міста, небайдужі калушани.

До присутніх звернулася заступник міського голови Любов Максимович, яка наголосила, що моральним обов’язок кожного є збереження пам'яті про цю трагічну подію в історії нашого міста. В програмі віче виступили: громадський діяч Олег Кушлик, голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь, від молоді міста виступила голова міського учнівського парламенту Наталія Повх. Пісню-посвяту «У нашому серці будуть жити» виконав дует зразкової вокальної студії «Ліра» у складі Вікторії Келебай та Христини Гвоздецької (керівник Оксана Лісовська). на завершення віче Калуський поет Богдан Сімків прочитав свій вірш про учнів торговельної школи.

Арешти учнів калуської торгівельної школи фашисти провели в неділю, 31 жовтня 1943 року, йдеться в публікації Івана Тиміва "Трагедія калуської “торгівельки”.

4 листопада 1943 року гестапівці привезли до Калуша на розстріл 12 осіб, серед яких восьмеро були учнями "торгівельки". Серед розстріляних перший дирктор "торгівельки" Михайло Гуцуляк називає Ярослава Глушка, Ярослава Панька, Ярослава Писаря, Перегінця, Петра Келебая й Мандрика з Калуша, а також батька Крайківського, його служницю й Василя Тиліпчака з села Кропивник, активного громадського діяча, засновника читальні «Просвіти», товариства «Рідна школа», кооперативи. Йому також закидали приналежність синів Петра й Михайла до УПА.

До названих Гуцуляком осіб Василь Мацьків додає прізвища таких учнів, як Євген Коломиєць, Богдан Келебай, Євген Келебай, Сагайдачний. А Михайло Левицький доповнює перелік Юрієм Мандриком.

До числа розстріляних краєзнавець Микола Когут додає й свого далекого родича Івана Когута, сина підгорецького війта Антона Когута та Івана Івасіва.

Вказуючи на місце розправи, Михайло Гуцуляк пише, що «розстріл відбувся на ринку біля аптеки, у присутності натовпу зігнаних людей». Його особисто під час цієї події не було. В опублікованих спогадах є покликання на свідчення калуського лікаря Дмитра Капітана, очевидця трагедії. Описуючи побачене на ринковій площі, лікар пригадує погрози гестапівця продовжувати розстріли у випадку непокори й бунту проти німецької влади, вказує на розстріляних дітей на хіднику під муром. Цим гестапівцем був Вільгельм Ассман, комендант калуського гестапо, який власноруч добивав нещасних із пістолета.

ВІКНА ¹