З вересня минулого року у Калуші тривають археологічні дослідження. А почалося все із пошуків жертв тоталітарних репресій. Так, за свідченнями очевидців, на території колишнього Центру науково-технічної творчості, де колись були розташовані катівні НКВС, привозили і складали тіла закатованих повстанців. Їх, припустили науковці, захоронювали поруч.

Краєзнавець та науковий співробітник меморіального музею «Калуська в’язниця»  Богдан Яневич каже:

"За свідченнями репресованих, тіла убитих скидали у криницю.  Єдина криниця, яку ми змогли знайти на картах польського повітового суду і польської тюрми, — це ота криниця, яку ми розкопали. Спочатку до нас приїхали представники товариства «Меморіал», проте їхні пошуки не мали успіху. На другий день ми із Віктором Павлівим півдня проводили заміри і, нарешті, визначилися із місцем. Відтак — почали копати. Голова товариства «Карпатські стежки» Василь Фіцак був нашим основним копачем. Усі фрагменти він мив, упакував, дещо навіть групував і передав нам".

Побачивши, що не впораються вручну, дослідники звернулися до міської влади за допомогою. Відтак криницю частково розкопували за допомогою техніки: 

"На глибині понад два метри «відкрилася» криниця. Кісток не було, тож, ми подумали, що захоронення, імовірно, глибше. Василь Фіцак почав просівати грунт і побачив перші знахідки. Тоді ми зрозуміли, що їх буде дуже багато".

Під час розкопок загалом знайшли близько 1500 фрагментів, які погрупували на 20 видів: скляні вироби (вази, графини, пляшки, аптечні речі), кераміка (в основному, чорна), глиняний посуд, трохи фаянсу і порцеляни, металеві вироби, гільзи, ланцюги, скоби, кілька монет.

Богдан Яневич каже: 

"Можна виділити з десяток цікавих оригінальних речей. Одна із них — шматочок тарілки, на якій зображено замок. За словами провідного археолога з обласного краєзнавчого музею, на цьому фрагменті тарілки є частина, можливо, прізвища власника тарілки. А на лицевій частині — фрагмент маєтку. Кажуть, що, як правило, великі магнати замовляли зображення своїх маєтків на тарілках. Якщо ми будемо далі розкопувати криницю, то, може, знайдемо ще кілька фрагментів".

Унікальність криниці може полягати у її функціональному призначенні. Науковці припускають, що криниця може виявитися зовсім не такою, як її уявляють зараз. Адже досі під час досліджень не знайшли кам’яної кладки, лише — цямриння.

Богдан Яневич зауважує:

"Завдяки поляку Збігнєву Балдизі ми отримали дуже багато документів із Краківського архіву. І там є пояснення до криниці. Наразі не знаємо, чи йдеться саме про цю криницю, адже, документ написано старонімецькою мовою, яку наразі ніхто не може прочитати. За архівними документами, криниця збирала і відводила воду, якою потім могли поливати сади. Таких криниць могло бути кілька. І це пояснює, чому ми не можемо знайти кам’яну кладку". 

Нагляд за розкопками у Калуші здійснювали фахівці філіалу Київського інституту археології.

Цінна карта

Крім архівних документів, у яких  чимало описів і зображень замкових будівель, калуські науковці отримали із Краківського архіву карту Апенцеллєра, датовану 1787 роком.

Карта, насправді, є планом-картою земельних ділянок. Подібні карти виготовлялися, щоб визначити клас родючості грунтів та, у майбутньому, — порахувати податки. Однак, крім цього, на карту нанесено чимало будівель і споруд (понад 60 об’єктів), які формували історію Калуша. Карта написана німецькою і польською мовою вперемішку.

Старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів розповідає:

"На карті ми бачимо територію частини калуських земель, центральні об’єкти — як-от поселення «Новий Калуш», яке налічує 34 будівлі. З адміністративних об’єктів на карті позначено замок, який розташовувався на рівні будівлі нинішньої РДА. На карті зображені німецькі колонії; костел — у східній частині замку і майже паралельно до нього на захід — українська церква Христа Спасителя, яка була побудована у 1640 році. На карті позначено помешкання контролера броварні, будинки солеварні, житло інспектора з питань солі, фільварок і територію біля нього. Сам фільварок знаходився за замком, за фільварком — сад (на місці, де тепер розташована школа №1). На річці Млинівці стояв млин. У місті була цегельна і  пивоварня. З кладовищ — жидівське, могили біля Струкової гори та ще одне невелике поховання". 

Богдан Яневич доповнює: 

"З цієї карти ми точно дізнаємося, де була розташована Струкова гора, яка була стратегічно важливим об’єктом і, можливо, місцем першого поселення на території Калуша. Там були знайдені найдавніші археологічні пам’ятки – крем’яні сокири. Одна з них нині — у Краківському музеї археології".

На думку науковців, Струкову гору (нині — Височанка. — Авт.) потрібно надалі досліджувати. А в перспективі навіть може йтися про повернення Височанці (або ж якійсь її частині) історичної назви.

За словами науковців, оборонні вали замку проходили вулицями Ковжуна- Підвальна-Бандери. А самих замків могло бути кілька, каже Богдан Яневич:

"Можливо, були два замки: перший згорів у 1620 році. Коли його відновлювали, це вже був не замок, а, швидше, панський маєток. Коли його відновлювали, залишили тільки верхню частину. І – обнесли оборонним валом".

Наразі науковці зазначають: карта Апенцеллєра містить ще дуже багато поки що непрочитаної інформації. Її також можна співставити із картою Фрідріха фон Міга та отримати більш точні дані.

Нині калуські науковці планують продовжити вивчення замкової криниці. І вже написали проект для залучення грантових коштів на реконструкцію криниці у середньовічному стилі.

Наступний етап  — дослідження головної замкової резиденції. Зокрема, нещодавно активісти Олександр Коваль та Василь Фіцак віднайшли підвал замкової резиденції. Зараз стоїть завдання, щоб його почистити і дослідити зв'язок з криницею та можливими підземними ходами.

Оксана ПІЛЯНСЬКА, журналіст