Проблеми довкола ТзОВ «Даноша» вже давно набули хронічного характеру. Невдоволення сільських жителів тих населених пунктів, де здійснює свою діяльність це підприємство, зростає з року в рік. Уже дійшло до того, що доведені до відчаю люди відкрито говорять про свою готовність до погромів та інших протиправних дій.

Звичайно, вирощування свиней у великих промислових масштабах пов’язане зі створенням певних проблем для людей, які живуть поряд із фермами. Тому, щоб вони погодилися на таке сусідство, громади повинні отримати від приходу інвестора такі переваги, які компенсують усі незручності. Без соціального розвитку конкретної території такі інвестиції невиправдані. Саме про це мали потурбуватися районні очільники, коли запрошували данську компанію до нашого району. Мало розповідати людям, що вони матимуть, їм потрібно це дати. І не у вигляді подачок із панського плеча: захоче – дасть, а не захоче – не дасть, а у вигляді чітких і конкретних домовленостей, скріплених підписами на документах.

Та повернемося, як гласить народна мудрість, до наших баранів, себто свиней. Черговим каменем спотикання між селянами та «Даношею» стало будівництво ще однієї свиноферми на землях Сівка-Войнилівської сільради.

Зазначу, що на землях Луківської сільради вже існує свинокомплекс потужністю 24 тисячі свиней. Знаходиться він за 2 км від с. Сівка-Войнилівська, що стало справжньою бідою для довколишніх сіл. Тому жителі Луки, Сівки-Войнилівської та сусідніх Мошківець категорично проти спорудження ще одного свинокомплексу потужністю 11,9 тисяч голів. Його планується збудувати в урочищі «За Мальтином», що знаходиться між Лукою та Сівкою-Войнилівською. Для цього навіть відвели земельну ділянку площею 3,72 га, на яку 8 листопада 2005 року було укладено договір оренди на 49 років.

Проте жителі Мошківець та Сівки-Войнилівської стверджують, що вся земля в урочищі «За Мальтином» є розпайованою. Це відображено на карті «Проекту землеустрою щодо організації території селянських господарств із урахуванням заходів із охорони земель від 2005 року», яка є в наявності в управлінні Держкомзему в Калуському районі та в Сівка-Войнилівській сільській раді. Згідно з проектом роздержавлення, площа, що підлягає розпаюванню в урочищі «За Мальтином», становить 46,6 га, згідно зі зйомкою (виміри зроблені сучасними приладами, а не аршином), ця уточнена площа становить 40,74 га, розпайовано земель цього урочища 39,35 га, та 1,39 га знаходиться під дорогами. Вільної землі просто немає. Де ж планується будівництво? На людських паях?

Тому власники земельних ділянок (паїв), жителі Сівки-Войнилівської та Мошківець, знову звернулися до керівництва області з відкритим листом, в якому, зокрема, зазначається те, що управління Держкомзему в Калуському районі, як і наступні державні інстанції, погодило ТзОВ «Даноша» проект землевідведення, робочий проект будівництва свиноферми на повністю розпайованих землях в урочищі «За Мальтином», які є приватною власністю.

Селяни стверджують, що заради комерційної вигоди, при мовчазній згоді і сприянні керівників району, ТзОВ «Даноша» намагається побудувати другу свиноферму на їхніх земельних паях.

Проте, замкненість території, постійна направленість вітрів у сторону сіл, норми ДБН, затверджені МОЗ (п. 2.14 говорить про те, що сільгосппідприємства, що виділяють в атмосферу речовини неприємного запаху та речовини, шкідливі для організму, якими є сірководень та аміак, недопустимо розміщувати в замкнених долинах, біля підніжжя гір та інших територіях, не забезпечених природним провітрюванням, а села Сівка-Войнилівська та Мошківці знаходяться практично в замкненій долині, оскільки за ними піднімається високий пагорб, за яким починається передлісся Стінка та Дорогівський ліс, справа від них, за низинами Дністра і Сівки, піднімається ще один високий пагорб. Напрям вітрів у цій місцевості західний, південно-західний, і, оскільки діюча свиноферма знаходиться на захід від цих сіл, усі смердючі гази, шкідливі випари гноївки вітром несуться просто на них й осідають у низовині, в котрій вони знаходяться – Авт.), відсутність землі для побудови, спротив населення Сівки-Войнилівської, Мошківець, яким діюча свиноферма ТзОВ «Даноша» не дає спокійно жити, до уваги не беруться.

Жителі цих населених пунктів ще в жовтні 2010 року провели референдум проти побудови свиноферми і гноєсховищ на території Сівка-Войнилівської сільської ради і сьогодні ні в якому разі не згідні на побудову другої свиноферми на межі земель Луківської і Сівка-Войнилівської сільських рад. При цьому селяни стверджують, що ні рішень сесії сільради, ні громадських слухань стосовно будівництва нової свиноферми не було, але є вже робочий проект, в якому зроблена державна експертиза, і матеріали на будову свиноферми теж потроху звозяться. На якій підставі?!

До речі, начальник управління Держкомзему в Калуському районі Олег Кульбанський у листі №07-06-14/06 від 20 квітня 2012 року на адресу голови ініціативної групи жительки Мошківець Г. Марунчак написав: «ТзОВ «Даноша» без згоди керівництва Калуської РДА, погодження з органами місцевого самоврядування та проведення громадського обговорення не вправі проводити будівництво свиноферми».

І насамкінець. Станом на 27 січня 2012 року між власниками земельних паїв та «Даношею» на території Сівка-Войнилівської сільради укладено 208 договорів оренди землі на площу 189 га. Цікавий факт: у протоколі зборів від 25.03.2012 року уповноважена особа, яка в 2009 році укладала договори оренди від імені ТзОВ «Даноша» з пайовиками, підтвердила, що у всіх договорах оренди, укладених в с. Мошківці в 2009 році мали місце грубі виправлення (коректором замальовувалися дати і місце укладення договорів і записувалися нові), а в договорах, укладених в с. Сівка-Войнилівська такі виправлення були зроблені в 80% усіх укладених ще в 2009 році договорів.

Проте, при аналізі вищезгаданих договорів оренди такі очевидні виправлення були відсутні, можна припустити, що договори переписувалися і підписувалися без відома власників.

Крім того, «Даноша» збільшила в чотири рази ширину польової Слопінської дороги, а пішохідно-кінний прохід – проїзд більш як у п’ять разів. Глибокі придорожні рови прорито по паях. По цих ровах ТзОВ «Даноша» спускає в Буркач (який впадає в р. Дністер) з локальних очисних каналізаційних споруд «Джерело» відходи (відстояну гноївку) в кількості 15 тис. м. куб./добу, і не лише відстояну, а просто гноївку (що призвело до масового отруєння риби в потоці Буркач, ріці Дністер в травні 2011 року).

Як можна відходи (відстояну гноївку) з каналізаційних споруд «Джерело» спускати в р. Дністер, із якої п’ють воду багато міст, у т.ч. курортне місто Одеса, використовують її жителі сіл у побуті через нестачу води в криницях. Як стверджують селяни, ця проблема виникла після того, як запрацювали свердловини, що постачають воду свинофермі ТзОВ «Даноша» в сусідньому селі Лука.

Отож, зрозуміло одне. Від­ношення до людей, сам процес ведення бізнесу «Даношею» вражають своїм цинізмом. Ігнорування думкою громади, захоплені земельні паї, реконструкція дороги без дозволів, вивезення сечівки на родючі (поки ще) поля – ось, за словами жителів сіл, неповний перелік діянь інвестора в Калуському районі.

І не зрозуміло інше. Чому мовчить  керівництво району, не реагують на таке свавілля управління Держкомзему в Калуському районі, ра­йонна прокуратура, природоохоронні органи? Виходить, що у нас, в Україні, можна все? Це просто знущання,  якого б ті самі данці ніколи не дозолили собі на батьківщині чи в сусідній Польщі, де теж ведуть свій бізнес.

Тож може вже досить знищувати наші села свинофермами ТзОВ «Даноша», а найродючіші в районі поля занечищувати гноївкою? А то людський терпець справді урветься.

Світлана ЯКИМЕНКО

Західний вісник ¹⁹