Позавчора, коли вийшла з відкритого засідання Народної Ради Калущини, була під враженнями, бо не могла ніяк прийти до себе від відвертої брехні і маніпуляцій міської влади та цинізму, з яким нас, громаду міста, мають за дурнів  і, вибачте, лохів. Але відразу отримала дзвінок від мами, яка мені розказала про трагедію, яка сталася, поки ми намагалися не нанизувати на вуха локшину, яку на нас щедро сипали директор КП «Водотеплосервіс» Ігор Яковина, а потім — міський голова. Від цього всього мені на мить здалося, що ми займалися дурницями і що в такий час треба думати про країну, а не про тариф на комунальні послуги. Ці суперечливі почуття в мені борються досі…

Почнемо з того, що до заздалегідь анонсованого засідання Народної Ради щодо питання, яке неабияк схвилювало громаду, директор ВТС прийшов зовсім не готовий. Він знав, що головне питання, яке буде хвилювати громаду, — це звідки взялися такі розрахунки тарифів, тож, він почав з голосу озвучувати якісь витрати. Звісно, люди не втрималися, і не стали це слухати, чим, очевидно завадили підготовленій патріотичній промові про те, як багато підприємство і особисто він зробили для калушан. Отже, ми так і не отримали відповіді на те, наскільки зросла балансова вартість  основних засобів після освоєння кредиту Світового банку. Ми почули якусь смішну цифру, яка зовсім неспівставна з 6,5 млн доларів (розміром кредиту)!!!!

Далі зовсім не зрозуміло, як саме в структурі тарифу і  в якому розмірі закладено кошти, з яких буде повертатися цей кредит. Ми тільки почули, що повертати ми його будемо 20 років. А скільки часу ми будемо сплачувати  збільшені амортизаційні нарахування? А що буде потім? І ще багато- багато  запитань. А ще незрозуміло, чому всі роботи, які виконуються в рамках освоєння кредиту, за який має платити громада Калуша, виконують фірми зі Львова, з Івано-Франківська… А-а-а — тендер? Я вас прошу! Така важлива для громади справа мала б бути прозорою до неможливості…  Ага!  Протокол розкриття тендерних пропозицій на сайті міської ради, останній — за 8 квітня 2013 року. І зовсім не про те, що нас цікавить. Попередній протокол, розміщений на сайті міської ради — за 2011 рік. Видається, що впродовж 2012 року наше місто нічого не купувало і не робило, або… не оголошувало тендерів (є така «схема», яка дозволяє їм це робити), або просто чиновники «забули» подати інформацію. Вірніше, вони її подали, але так, щоб її ніхто не знайшов.

Такі «схеми» теж є, й активно використовуються в Калуші. До прикладу — розібрати, що і де у нас на офіційному сайту, на якому, згідно із законом «Про доступ до публічної інформації»має бути практично все, крім персональних даних, неможливо. Враження, що інформацію туди закидали, як погана хазяйка складає в шафі:  швидко, куди попало і відразу закрити двері, щоб не випало назад. Та й далеко не вся інформація  там є, або потрапляє туди вчасно. Та зараз — не про це.

Хто проводив тендерні торги, коли вони проводилися, і де були оголошення, мала писати вся місцева преса, а не тільки «Вісник держзакупівель». Мали бути прес-конференці, обговорення, — максимум інформації, яка би показала громаді, що всі дії виправдані, ціни — обгрунтовані і т. д. Питання не у тому, що люди не хочуть платити. Я впевнен, що, якби їм хтось довів, що це дійсно така ціна і не інакше, її б платили без розмов. Бо ВТС — це комунальне підприємство, і коли воно несе збитки, то їх покриваємо все одно ми з вами: якщо не тарифами, то іншим чином. Але ми ніяк не готові платити ні за невиправдано роздутий штат, ні за автопарк, який не використовується на повну, ні за ремонти в адміністративному приміщенні.

Директор ні словом не обмовився і навіть не намагався сказати, що вони робили, аби по можливості зменшити той тариф. Він звивався, як вуж на сковорідці, але не зміг сказати, хто і чому вирішив на кошти, які вони отримали з державного бюджету як покриття різниці в тарифах в розмірі, що майже такий, як теперішній кредит Світового Банку,  не вклали в модернізацію підприємства а — зараз сядьте —КУПИЛИ СІЛЬ. Тобто провели якусь оборудку, нібито з метою заробити, але в результаті справжні, живі гроші, які можна було витратити на що завгодно, без згоди громади,  вони «прокрутили» і в результат отримали… ВЕКСЕЛЬ. Папірець, який має номінальну вартість і годиться лиш для того, аби закрити дірку в балансі, але купити за нього нічого не можна.

Саме тому зараз знадобився кредит Світового Банку, витрати на який, плюс іще багато чого, покладені на нас, споживачів. Бо, якщо б ми і далі тягнули з модернізацією підприємства, то ще трохи, і місто б залишилося без води. Тільки ж помилися наші «круті хлопці», бо комунальне підприємство — це не приватне підприємство, і не можна з його коштами робити ніякі оборудки, навіть — теоретично прибуткові, без згоди громади. І тому пан Яковина — шановний підприємливий директор КП «Водотеплосервіс» — мав би сьогодні поставити свічку в церкві за те, що вчора у «Мінералі» зібралися виключно люди з великим терпінням, бо не розірвали його там же на сцені і навіть не побили, а терпенно слухали, який він «благодійник». Лише не хотіли покірно поїдати ту всю локшину, яку він намагався вішати їм на вуха, бо, як сказала одна пані — «вона вже на наші вуха не влазить».

Не вдалося нас переконати в тому, як вони «героїчно» вибороли для нас «низький тариф» на водовідведення, бо все спростували представники «Карпатнафтохіму». Не вдалося виправдати високий тариф і тим, що нібито міська влада вже тариф не встановлює, а що його нібито для Калуша такий встановила НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ. Так, вона його ПОГОДИЛА, але спираючись на розрахунки, які подала місцева влада, а от ЩО І ЯКІ ВИТРАТИ ВОНА В ТІ РОЗРАХУНКИ ЗАКЛАЛА… ми і розберемося.

Апогеєм засідання стало сходження до народу з високого трону САМОГО міського голови. Він залетів, які вітер, і відразу взявся «перебрати ситуацію в свої руки» Ми всі неодноразово бачили, як він вміє це робити за рахунок різних майстерних маніпуляцій, взятих з підручника Дейла Карнегі. Тому він вийшов на сцені і почав переводити «розмову на позитив», розказувати нам, як багато доброго і хорошого він особисто як міський голова робить для громади… Але — не по темі розмови, бо доброго за тарифи на водопостачання сказати ж не було чого. Що тут скажеш? Не вдалося.

На відміну від міських депутатів, які, за винятком кількох, перебувають в залежності від міського голови, і тому слухняні, як овечки, громада на ці маніпуляції не піддалася і цей «прийом» реалізувати на дала. Його «оффтоп» просто не стали слухати.

Припертий до стінки необхідністю говорити «по темі» Насалик видав несподіваний перл: після того, як нам дві години його підлеглий «втирав», як вони не встановлювали і не впливали на цей високий тариф, міський голова видав фразу, яка навіть в голові не вкладається своїм цинізмом. Спробую процитувати: «Добре, якщо вас  так не влаштовує підняття тарифу на більш, ніж 100 відстоків, то завтра на сесії ми приймемо рішення про підняття не більше ніж на 30 відстоків». Зміст цього повідомлення — не тільки прямий. Тобто, все-таки місцева влада причетна до формування тарифів на компослуги, а собівартість послуг — все ж не така, як нам до цього розказували, бо хто ж буде покривати різницю, якщо держава — вже ні, бо вимагала приведення тарифів до економічно обґрунтованих… Або інше — місцева влада не може впливати на формування, вони мають бути економічно обґрунтовані і т. д. Тоді виходить, що мер дає пусті обіцянки, тільки, щоб задобрити своїх виборців. Якби і справді він був «не в темі» і чистенький, як сльоза немовляти, то вийшов би і так і сказав: «Люди, я нічого зробити не можу, ось вам розрахунки, ось така вартість послуг, і зробити ми нічого не можемо. ВТС — це комунальне підприємство, воно належить вам, громаді. Якщо воно нестиме збитки, ми не матимемо, чим їх покрити, тому мусить бути ось так. Зі свого боку я зробив ось такі кроки, аби мінімізувати витрати, які закладені в тариф, але більше зробити нічого не можу». Натомість, він вийшов на трибуну і почав давати якісь незрозумілі обіцянки, тільки б «замнути» тему. Це наводить на роздуми…

Наприкінці всього дійства, коли меру на його пропозицію «давайте домовлятися» люди відповіли, що нам нема про що домовлятися, — він просто пішов. Образився…

Отже, Народна Рада на своєму розширеному засіданні вирішила звернутися до прокуратури і до Нацкомісії в сфері регулювання тарифів на компослуги про перевірку обгрунтованості розрахунків калуського ВТС, що лягли в основу тарифу на водопостачання і водовідведення в м. Калуші. Заодно треба перевірити і жваву підприємницьку діяльність комунального підприємства. А там побачимо.

Та головний результат   засідання — це те, що ми побачили як  ми змінилися, ми стаємо Громадою. Ми вчимося захищатися, ми вчимося господарювати, ми дали зрозуміти підприємливим ділкам, що назвали себе «міською владою», що влада — ЦЕ МИ, а вони — лиш найняті нами менеджери, роботу яких ми вміємо і будемо контролювати. Це наші перші кроки, але результат вселяє надію громадянам, і, сподіваюся, примушує замислитися «ділових» чиновників: так, як було раніше, — вже не буде НІКОЛИ.

Громадянка м. Калуша Мартиненко Леся

ВІКНА ⁰