Правдиві калушани 1 серпня 2016 року можуть відзначити 330 річницю відвідин Калуша тогочасною королевою Польщі Марисенькою (фр. Marie Casimire Louise de La Grange d’Arquien, пол. Maria Kazimiera d’Arquien, 28. 06. 1641 — 30. 01. 1716) дружиною одного з найвизначніших королів РП Яна ІІІ Собеського (17. 08. 1629 — 17. 06. 1696). Ян – рятівник Європи від турецької навали (Відень, 1683 рік) був галахічним українцем. Позаяк він народився в Олеську, на Львівщині, в родині магната Якуба Собеського та його другої дружини — українки Софії Теофіли з княжого дому Даниловичів.

Коротко інформація про перебування Марисеньки в Калуші звучить наступним чином.

«Першого серпня 1686 року в Калуському замку побувала королева Марисенька Собеська і радник короля, що в 1703 році став великим канцлером коронним, Анджей Хризостом Залуський (28. 01. 1648 — 12. 05. 1711). Королева та майбутній «прем’єр-міністр» приїхали з Варшави до маленького провінційного Калуша, щоб взяти участь у комісарському суді над євреями. Калуські українці скаржились на євреїв тому, що останні купили в християн багато будинків і землі та користуються ними. А місту від того жодної користі. Євреїв, що складали на той час 40 % населення Калуша, зобов’язали платити за будинки і землю податки». Власне щодо цього історичного факту ніхто не має жодних сумнівів. Але є питання без відповіді – чому королева та майбутній прем’єр-міністр тогочасної польської імперії ні сіло, ні впало вирушили з Варшави до маленького, провінційного містечка (хоча і з магдебурзьким правом) - Калуша? Щоб зрозуміти, котра із версій відвідин є більш правдивою, варто згадати події, що передували історичному візиту. Думку про бажання королеви випити вже тоді відомого калуського пива, яке від 1565 року виробляли місцеві броварі, відразу відкидаємо. Отже, почнемо поєднувати доконані факти з логічними домислами.

Темпераментна француженка Марисенька від 5 років перебувала у свиті королеви Марії Луїзи Неверської (королева Польщі, дружина короля Яна ІІ Казимежа, попередника Яна ІІІ Собеського), мандрувала Європою. Остаточно Марійка почала мешкати в королівському палаці в 1653 році. Рідною мовою Марі була, звісно, французька. Події, що вплинули на історію Європи та людства, розпочались в березні 1655 року у Варшаві.

Королева Марія Луїза організувала велелюдну «забаву». Там 14-річну красуню Марисеньку і побачив 16-річний Ян, син СтЕфана Мазепи (ми знаємо його в якості Івана Степановича Мазепи), студент Варшавського єзуїтського  колегіуму. Тоді Ян був юним красенем – поляком, що досконало володів рідною для Марі французькою мовою. Але серце Марі розкрилось іншому Яну. Тобто, 26-річному Собеському, який теж говорив французькою, позаяк до 19 років навчався у Брюселі. Проте, на відміну від безвусого Мазепи, вже володів і майном, і посадами. Іван Мазепа, що розбив десятки жіночих сердець, до смерті пам’ятав відмову Марії. Протягом всього життя він намагався довести Марисеньці, що він і багатше Собеського, і також є королем – гетьманом незалежної держави, і знає 8 (!) мов, пише вірші, музику тощо. Останнє кохання гетьмана Івана Мазепи була навіть зовні схожою на перше.

Тим часом Ян Собеський 15. 10. 1655 склав присягу на вірність шведському королю (це вам не нагадує іншого Яна – Мазепу?). Але шукав приводу, щоб бодай ще раз побачити Марі замість Карла.

Далі цитую поляків: «Znajomość pogłębiło przybycie Jana na dwór królewski w 1656 roku. Do oświadczyn i ślubu jednak nie doszło, pomimo więzi miłosnej, jaka już wówczas wytworzyła się między przyszłymi małżonkami».

Палкі стосунки між 15 – річною Марі та 27-річним Яном не обмежились обіймами й поцілунками. Шило не сховаєш у мішку. Особливо від королеви. Розлючена Марія Луїза 03. 03.1658 видає «зіпсовану» Собеським Марисеньку заміж за ТРЕТЬОГО ЯНА – Яна Собєпана Замойського, воєводу київського, на 2 роки старшого за Собеського. Замойський, на відміну від Собеського, залишився вірним Яну ІІ Казимежу і не присягав на вірність королю Швеції в часі «Шведського потопу».

Марисенька продовжувала кохати Собеського. Замойський просто використовував її в якості сексуального об’єкту. В шлюбі із ним Марі народила чотирьох дітей, які протягом місяця від народження померли. Далі в 1665 році, після 7 років невдалого шлюбу 38-річний Замойський і сам загадково помирає. Того ж року, 14 травня,  Ян Собеський та Марія Казімера потаємно повінчались. Не хотіли афішувати власні стосунки  через чутки про дивну смерть Замойського. А вже 5 липня того року був офіційно легалізований рідкісний в ті часи шлюб через кохання між Яном та Марисенькою, яка згодом народила чоловікові 13 дітей, лише четверо з яких досягли повноліття.

По смерті першого чоловіка Марисеньки його маєтки успадкував небіж — Міхал I Корибут Вишневецький (1640–1673). В 1666 році Ян та Марусенька невдало намагались відібрати у Міхала бодай частину її гіпотетичної спадщини. А за 2 роки, після зречення Яна ІІ Казімежа, польським королем було обрано саме цього Міхала. Ян Собеський очолив опозицію. Нагадаю, що протягом 1662 – 1668 років роман між Яном Собеським та Марисенькою спостерігав «зігнорований» Ян Мазепа, який саме в цей час перебував на дипломатичній службі в польського короля Яна ІІ Казимежа.

А де тут Калуш, спитаєте? Від 1671 року Я. Собеський багато воював в якості великого коронного гетьмана Польщі. У вересні 1672 році він розбив татарів на лінії Немирів – Комарне – Калуш і таким чином розпочав визвольний похід, в наслідок якого було звільнено з турецько-татарського полону 50 тисяч українців та поляків.

Власне тієї осені він особисто відвідав Калуш. Наступного року 11. 11 1673 коронний гетьман переміг турків під Хотином. Саме ця звитяга забезпечила Яну Собєському королівський трон в травні 1674 року. На його користь було подано 3450 голосів депутатів сейму. Знайомства, давні зв’язки Марії Казімери при польському королівському дворі також сприяли обранню Собеського королем РП.

Коронація за наполяганням Яна Собєського сталася двома роками пізніше (02. 02. 1676, на Вавелі, в Кракові), після якої 27. 10. 1676 він уклав невигідний для Польщі (і тому не ратифікований сеймом) Журавненський мир з Мехметом ІV. Чи завертав Ян Собеський в 1676 році із Журавного (Ріо де Журавно, Львівщина) до Калуша «на пиво», не відомо.

Влітку 1686 року Я. Собеський готувався до походу, метою якого було завоювання Дунайських князівств, змушення до здачі османами Кам’янця. Марисенька супроводжувала чоловіка в цьому поході до самісінької рідної для Собеського Галичини. Ян заради коханої дозволив цю виняткову мандрівку. Позаяк в 1685 році померла остання дитина королеви та короля – наймолодший син, названий Яном, як батько.

Художник Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій. Королева Марія Казимира з дітьми

Я. Собеський до Калуша цього разу не завітав. Він вирушив через Коломию, Буковину. В кінці липня 1686 року польська армія вступила у межі Молдови і почала успішне просування її територією, 16. 08. 1686 Собеський урочисто в’їхав у Ясси.

Марисенька тим часом вертала з Калуша до Варшави. Через її прихильне ставлення до євреїв, вона не була прийнята при дворі французького короля Людовіка ХІV, хоча неодноразово письмово просила про це після смерті власного чоловіка. Не знаю, чи існують в Ізраїлі пам’ятники, вулиці Марисеньки. Проте в Калуші варто на місці фортеці 17-сторіччя принаймні якусь пам’ятну табличку встановити.

ВІКНА ⁴