14 квітня закінчився термін відповіді на запит депутата Калуської міської ради Віталія Лучка щодо будівництва у місті заводу із переробки гексахлорбензолу та сміттєпереробного заводу. Запит до міського голови було надіслане 14 березня. Загалом, проблема — актуальна для калушан і зараз, а коментарів із цього приводу — небагато. На запитання депутата міський голова відповіді не дав.

Ідея будівництва заводу із переробки гексахлорбензолу у Калуші виникла два місяці тому. Як повідомляли "Вікна", у лютому на Прикарпатті, у тому числі — й у Калуші, побував міністр з питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога. У ході зустрічі з ним міський голова Калуша Ігор Насалик попросив припинити виділяти кошти Держбюджету на вивезення та утилізацію гексахлорбензолу. На його думку, доцільніше збудувати у місті завод, де можна було би переробляти не лише гексахлорбензол, а й інші хімічно небезпечні відходи, які залишилися на території області.

Ця інформація, оприлюднена у ЗМІ, викликала однозначно негативну реакцію громадськості. А на вимогу фракції НРУ була скликана позачергова сесія міської ради, яка, проте, закінчилася практично нічим. Натомість, депутати районної ради виступили категорично проти будівництва такого заводу.

За поясненнями ж самого Ігоря Насалика, запланований завод нібито переробить тільки калуський гексахлорбензол, а потім буде функціонувати як сміттєпереробний.

Водночас, у листопаді минулого року заклали наріжний камінь сміттєпереробного заводу, який зголосилася у Калуші звести німецька компанія "Тройш рісайклінг".

Непевна ситуація із будівництвом заводів спричинила побоювання калушан щодо можливих негативних наслідків. За більшою інформацією до депутата міської ради Віталія Лучка ("Фронт змін") звернулася калушанка Леся Мартиненко. Відтак, депутат надіслав запитання до міського голови, і попросив надати інформацію, що цікавить калушан:

1. Чи у Калуші планується будівництво заводу з переробки сміття? Що вже зроблено у цьому напрямі (чи визначено власників, замовників, підрядників будівництва. — Авт.)?

2. Чи був оголошений тендер (або інший вид конкурсу) на будівництво у Калуші заводу з переробки сміття, коли і хто його проводив, і якщо ні — то яким способом і з яких мотивів було обрано інвестора і які його пропозиції?

3. Завод із переробки сміття буде сміттєпереробним, сміттєсортувальним, сміттєспалювальним чи якимось іншим? Які запроектовані основні технологічні показники технологічної лінії даного заводу (вид сировини, реактиви і складники, вид енергоносіїв, хімічні процеси, продукти виробництва, прогнозовані викиди в атмосферу)? Чи випускатиме цей завод якусь продукцію внаслідок переробки сміття? Який термін побудови цього заводу і коли він має бути запущений у роботу?

4. Чи у Калуші планується будівництво хімічного заводу з переробки токсичних відходів?

5. У разі, якщо такий хімічний завод буде збудований, то які саме хімічні токсичні відходи він перероблятиме і в якій кількості? Вкажіть основні технологічні показники технологічної лінії даного заводу (вид сировини, реактиви і складники, вид енергоносіїв, хімічні процеси, продукти виробництва, прогнозовані викиди в атмосферу та інші відходи, клас їх токсичності та небезпеки для населення)? Чи випускатиме цей завод якусь продукцію внаслідок переробки сміття? Який термін побудови даного заводу і коли він має бути збудований та запущений в роботу, також назвіть кошторис будівництва та обслуговування даного виробництва?

6. Хімічний завод із переробки токсичних відходів буде переробним, спалювальним чи якимось іншим?

Зокрема, чи планується, що окрім переробки токсичних речовин, що зараз  знаходяться у зоні надзвичайної екологічної ситуації, будуть перероблятися отруйні речовини з інших населених пунктів та регіонів країни або інших країн?

7. Якщо вищезгаданий хімічний завод із переробки токсичних відходів буде збудований у Калуші, то чи планується повний перехід його виробничих потужностей на іншу лінію виробництва — із переробки чи утилізації сміття? Скільки коштує переобладнати таку нову технологічну лінію і з якого бюджету ці витрати будуть профінансовані? Чи буде самоокупним або збитковим таке виробництво (або перехід на нову технологію) і в які строки та при якому виробничому навантаженні? Якщо перехід технологічних потужностей такого хімічного заводу на переробку сміття планується, і якщо будівництво окремого заводу по переробці сміття у Калуші планується, то чи є економічна, екологічна та соціальна доцільність наявності у місті Калуші двох сміттєпереробних заводів? Які переваги та ризики розміщення цих підприємств у місті отримає громада міста?

8. Чи є якесь інше рішення (варіант, пропозиція чи можливість) стосовно утилізації у Калуші всіх наявних тут токсичних речовин, окрім рішення про будівництво окремого хімічного заводу з переробки токсичних речовин? Якщо так, то вкажіть ці можливості, вартість таких проектів та інші необхідні і достатні умови із ліквідації екологічної загрози в місті Калуші та навколишніх селах?

Згідно з чинним законодавством, міський голова мав дати відповідь упродовж 30 днів. Отже, до 14 квітня відповідь мала б надійти не тільки до депутата, але і до калушанки, яка ініціювала звернення. Як повідомила "Вікнам" Леся Мартиненко, жодної відповіді на звернення — не отримувала.

Не отримав її і Віталій Лучко. Помічник Віталія Лучка Ігор Ткач зазначив: депутат налаштований шукати правду навіть у суді. Тож, міський голова може навіть сплатити штраф за адміністративне правопорушення.

— Наразі відповідь міського голови на депутатське запитання — відсутня. Однак, ми маємо твердий намір і надалі добиватися відповіді на запитання чи відповідальності за порушення прав депутатів. Так, у травні вступає у силу Закон України "Про доступ до публічної інформації",  який вносить суттєві корективи у порядок і терміни роботи зі зверненнями громадян до органів державної влади і місцевого самоврядування. Тож, після "нагадування" про те, що минули всі передбачені законодавством терміни відповіді на запитання, ми плануємо звернутися до прокуратури, а, за відсутності зрушень, — і до адміністративного суду. Відповідальність за відсутність відповіді на звернення громадян — у межах 850 гривень, — повідомив "Вікнам" Ігор Ткач. — Депутатське звернення — це форма роботи депутата, яка має на меті отримати інформацію, що цікавить громаду. Тож,  зважаючи на те, що запитання Віталія Лучка стосується життя і здоров’я громадян, ймовірне позитивне вирішення справи у суді.

Юлія Баліцька, журналіст

"Вікна" ⁰