Як повідомила помічник прокурора м. Калуша Уляна Тичинська, нещодавно Калуський міськрайонний суд завершив слухання трьох справ стосовно калушан, які незаконно зберігали і реалізовували наркотики, зокрема медичний препарат субітекс, який містить наркотичний засіб субпренорфін, і виніс відповідні вироки. Звісно, всіх трьох молодиків позбавили волі. Щоправда, на різні терміни. Хтось із них отримав лише кілька місяців арешту, а хтось загримів за грати на три з половиною роки.

Так, факт незаконного продажу субітексу 21-річним Іваном С. правоохоронці зафіксували, організувавши оперативну закупівлю 4 та 6 серпня 2010 року. Іван продав в обох випадках по половині таблетки субітексу за 150 гривень. Того ж таки 6 серпня наркодилера затримали в автомобілі таксі на проспекті Лесі Українки. Обшукавши його, виявили ще 17 пігулок, які містять наркотичний засіб. За словами Івана, він їх знайшов і не збирався продавати, тримав для власних потреб.

Провели обшук правоохоронці і в помешканні, де хлопець проживав з батьками. Таблеток більше не виявили, проте знайшли у приміщенні літньої кухні під диваном стартовий пістолет «EKOL Jakal Dual», який С. переробив, виготовивши нетипову вогнепальну зброю, яку зберігав незаконно. Зрозуміло, що це автоматично потягнуло ще одну статтю кримінального кодексу, за якою йому довелося відповідати. Тобто затриманому, який, до речі, у 2006 році був засуджений за розбій до 4 років позбавлення волі, але звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном на 2 роки (згідно зі ст. 89 КК України він вже вважається несудимим), пред’явили обвинувачення за двома статтями: 307 ч.2 — незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, вчинені повторно, та ст. 263 ч. 1 КК України — незаконне придбання, виготовлення, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. У результаті Калуський міськрайонний суд засудив хлопця до 3,6 року позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна. Позиція державного обвинувача у суді щодо відповідальності була такою ж.

Щодо іншого підсудного — 25-річного Івана І., якого правоохоронці також затримали у серпні 2010 року після виявлення двох випадків збуту субітексу та вилучення під час поверхневого огляду його особисто й обшуку салону його автівки трьох цілих таблеток і трьох таблеток у конвалюті (блістер), думки стосовно покарання у державного обвинувача і в служителя Феміди розійшлися суттєво. Перший вимагав позбавити Івана І. волі на 6 років з конфіскацією всього належного майна, останній вирішив інакше — 2, 6 року позбавлення волі з конфіскацією майна. Варто зазначити, що під час обшуку у квартирі І. теж були знайдені наркотичні пігулки. Частину конвалюти виявили у плафоні світильника та дві суцільні конвалюти — під умивальником. Цей спритник також встиг вже побувати на лаві підсудних. У 2004 році його притягували до відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 ч.2 КК України) і засудили до 5 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на один рік. Щоправда, на момент притягнення до чергової відповідальності відповідно до ст. 89 він вважався несудимим.

Фігурантом третьої кримінальної справи щодо незаконного збуту наркотиків став 34-річний Валентин К. Його працівники міліції затримали 23 лютого 2011 року також після продажу субітексу. Під час поверхневого огляду у нього було вилучено одну таблетку і дві частини наркотичного засобу. Був також проведений обшук у помешканні співжительки Валентина, під час якого правоохоронці знайшли дволітрову поліетиленову пляшку з вирізаним дном, а також спеціальний корок з фольги з отворами, з допомогою яких К. колись вживав коноплю та скручену в трубочку гривневу купюру для вживання субітексу. У будинку матері ніяких заборонених речей виявлено не було.

У результаті, коли діло дійшло до суду, Валентин, який не був раніше судимий, отримав лише три місяці арешту, хоча державний обвинувач наполягала на шести. До уваги суддя, окрім повного визнання вини та щирого каяття, очевидно, взяв позитивні характеристики та те, що на утриманні К. двоє неповнолітніх дітей і хвора мати.

Людмила Степова

Дзвони підгір'я ⁰