Демократичний розвиток країни передбачає ефективне функціонування територіальних громад, здатних вирішувати питання самоврядного розвитку. Така здатність потребує відповідного фінансового забезпечення, що реалізується через формування доходів місцевих бюджетів. Закони України "Про Державний бюджет на 2015 рік", "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" ,"Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", як пояснюють чиновники, якраз покликані допомогти наповнити органам місцевого самоврядування свої скарбниці. Зокрема це планується зробити за допомогою податку на нерухомість та акцизного збору за продаж алкогольних і тютюнових виробів. А ставки податку повинні встановлюватися місцевими органами влади.

Щоб обговорити новації, які стосуються місцевого бюджету, спільно домовитися, які ставки затверджувати на сільських сесіях, що повинні відбутися найближчим часом, цього понеділка голови сільських та селищної рад зібралися на нараді у голови районної ради. На зустріч було запрошено керівництво райдержадміністрації, представників податкової інспекції та управління Держземагенства, — повідомляють "Вісті Калущини".

"Ми зібралися тут, — зазначив голова районної ради Василь Дзундза, — щоб домовитися, як правильно чинити — згідно законодавства. Адже сільським головам потрібно скликати сесії, приймати бюджети, а поки що до прийнятих законів недостатньо роз’яснень, питань більше, ніж відповідей".

"Для багатьох країн оподаткування майна — це, передусім, спосіб боротьби з "тіньовими" доходами. Бо не може людина мати нерухомість і не платити за неї. Всі повинні бути рівні перед законом, — переконувала представник ОДПІ Любов Жаровська. — Так живе весь цивілізований світ, а Україна тільки стає на цей шлях. Тому спільними зусиллями ми повинні подолати всі перипетії перехідного періоду. Звісно, сільським головам перепаде чимало роботи. Але за це вони отримують поповнення сільських бюджетів. Так, ми підрахували, що загалом до сільських бюджетів району з акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу алкогольних напоїв при ставці 5% від обсягу реалізації надійде 1,5-1,6 млн. грн. Доходи від акцизного збору від реалізації тютюнових виробів повинні бути ще більшими. Те ж стосується і податку на нерухомість. Ставки цього податку повинні встановлюватися у розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 оподаткування (цьогоріч — не більше 25 грн/м2). Податок на нерухомість встановлюється для квартир, площа яких перевищує 60 квадратних метрів, і будинків понад 120 квадратних метрів. Промислові і виробничо-господарські приміщення, малі архітектурні форми і ринки взагалі не будуть оподатковуватися.".

"Податок на нерухомість прийняли, а як впроваджувати в дію його нарахування, стягнення, не відомо", — обурювалися присутні у залі сільські голови. Також дискутували з приводу того, яку ставку ставку податку на нерухомість приймати — чи загалом по району (наприклад, мінімальну — 0,1% мінімальної заробітної плати, тобто 1,22 грн), чи все-таки зважати на зональність населених пунктів.

Новицький сільський голова Володимир Головчак цікавився у п. Жаровської, "хто конкретно буде нараховувати цей податок, цим займатимуться представники податкової інспекції чи сільської ради? У Законі передбачено, що податком обкладається вся нерухомість — і житлова, і нежитлова (зокрема і стайня, стодола, інші господарські будівлі). А тим часом у господарських книгах сільських рад вказана тільки житлова площа. Потрібно проводити нові обмірювання? "

"Думаю, що для втілення цих новацій потрібна інвентаризація", — зазначила Любов Жаровська.

Також сільські голови цікавилися, що робити у тому випадку, коли право власності на будинок оформлено на давно покійних людей. Вказували на те, що будинок "10Х11" може мати різну кількість поверхів. Запитували, чи органи місцевого самоврядування матимуть право в індивідуальному порядку вирішувати надання пільг щодо податку конкретним сім’ям. Адже сім’ї, в яких площа нерухомого майна перевищує 120 кв. м, бувають різними — десь у великому будинку живуть двоє пенсіонерів, а десь туляться кілька поколінь. Найбільше голів хвилювало те, чи не доведеться їм самим ходити "по селу з метром". "Я розумію це так, — напівжартома зауважив Володимир Головчак, — що держава хоче зробити із сільських голів "церберів".

Голова районної ради Василь Дзундза порушив актуальне питання — розпорядження землями за межами населеного пункту. Адже на цих землях у багатьох населених пунктах — колишні колгоспні двори та інше майно, власники яких не платять жодної копійки орендної плати за землю. І вдіяти тут нічого не можна ні сільським радам, ні адміністрації, адже цими землями розпоряджається обласне управління Держземагентства.

Загалом питань на нараді прозвучало більше, ніж відповідей. Так як держава не розробила механізми адміністрування нових видів податку, сільські голови вирішили зачекати тиждень із проведенням сесій, на яких буде затверджено ставки податку та прийнято бюджет. Хоча начальник фінансового управління РДА Людмила Федун наголошувала: "Бюджети сільським радам потрібно приймати негайно і починати жити за ними. А потім, якщо будуть відповідні роз’яснення, вносити зміни". В.о. голови райдержадміністрації Святослав Кавінський запропонував створити робочу групу, в яку буде включено працівників податкової інспекції, земельників, юристів, архітекторів, правоохоронців, щоб вона впродовж кількох днів виробила рекомендації, як діяти в тих чи інших випадках.

Наталія ПАВЛЕЧКО

Вісті Калущини ⁰