Вода входить до складу всіх організмів біосфери, у тому числі і до складу тіла людини. Від запезпеченості водою залежить життєдіяльність усіх живих організмів. Вода регулює клімат планети, забезпечує господарську та промислову діяльність людей. Її цінувати і оцінювати — справа однаково важлива. Начальник хіміко-бактеріологічної лабораторії КП “Водотеплосервіс” Ірина Клок стверджує, що у Калуші питна вода —якісніша, ніж будь-де. І ще якіснішою вона буде після вводу у експлуатацію станції вимірювання та знезараження. Уже з 1 липня тарифи на воду можуть зрости. То чим і за що платимо?

Станція вимірювання та знезараження води КП “Водотеплосервіс” має бути введена у дію найближчим часом. Вона дозволить збирати, очищати та розподіляти воду, яка надходить до кранів у домівках калушан. Нова станція буде обладнана установкою, яка дозволить розподіляти воду. Крім того, воду будуть знезаражувати. Для цього використовуватимуть гіпохлорит натрію.

Можливо, це маловідомо, але наразі воду очищають рідким хлором. Відтак, уже незабаром із крану вода тектиме значно якіснішою.

— Концентрація хлору дуже впливає на здоров’я. Якщо додавати зріджений хлор, він вивітрюється. Якщо є розчинені речовини, хлор може вступати з ними у реакцію. Якщо знезаражувати воду солями хлоридів, у хлору немає такої небезпечної дії, — каже начальник хіміко-бактеріологічної лабораторії КП “Водотеплосервіс” Ірина Клок.

Ірина Клок працює у “Водотеплосервісі” вже 25 років, тому знає, якою на смак є вода у кожному мікрорайоні міста. Пригадує, як у Калуші воду спеціалісти розливали по пляшках на ВАТ “Калуська харчосмакова фабрика”.

— Коли я прийшла працювати у 1988 році, це був радянський “Водоканал”. У ті часи приїжджали спеціалісти, бутилювали воду і продавали як столову. Вона не хлорувалася, і була — природня столова вода.  Тепер це та сама вода. Тільки вона додатково знезаражується — ми себе страхуємо, — твердить Ірина Клок.

У кабінеті Ірини Йосипівни Клок — вся стіна завішана професійними сертифікатами. Наприклад, один із них твердить: “Спеціаліст може проводити вимірювання та контроль якості води”. Він з’явився після навчання на спеціалізованих курсах.

— Без газу і без світла — людина може прожити. А без води — ніяк, — зазначає Ірина Йосипівна. — Ми у роботі керуємося Державними санітарними нормами і правилами. Там указані всі показники, яким стандартам вода повинна відповідати для того, щоб вважатися питною. Ми аналізуємо її 19-ма показниками по “хімії” і 4-ма — по бактеріології. Звичайно, вода відрізняється. У кожному мікрорайоні — своя.

Місто Калуш сьогодні має наступну схему водопостачання. Вода від свердловин надходить до водонасосних станцій першого підйому “Парк”, “Хотінь” та “Добрівляни”. Далі напірними водогонами вода від двох водозаборів “Парк” та “Хотінь” надходить безпосередньо у розподільчу мережу міста, а від найбільшого водозабору “Добрівляни” — у резервуари чистої води на площадці насосної станції другого підйому (ВНС-ІІ).

— Основна частина населення споживає воду із Добрівлянського водозабору — річок Чечва і Лімниця. А центр міста — із водозабору “Парк”. Він збудований ще в австрійські часи. Це підземне джерело, де вода близька до складу мінеральних вод. Люди, які живуть у центрі, п‘ють, фактично, мінеральну воду.

Ірина Клок показує розташування своєї структури. Праворуч — бактеріологічна лаборатія. Ліворуч — хімічна лабораторія КП “Водотеплосервіс”.

— Ми щороку робимо звіти. На рік буває до 7-8 нестандартних проб. Звичайно, цього року ситуація особливо. Рожнятівське (Чечвинське. — Авт.) водосховище “допомогло”.

Вода у калуській мережі водопостачання відрізняється не тільки по мікрорайонах, а і по сезонах.

— Найкраща вода — взимку. Тоді немає ніяких домішок. Навпаки, навесні йдуть дощі, і природні катаклізми, від яких вода псується. Коли холодно, можна обійтися без “хлорки”, — твердить Ірина Клок.

Калуш, на відміну від інших міст, бере воду з чистих джерел. За словами Ірини Клок, вода у річці Чечва — одна із найчистіших у Європі. На прохання порівняти воду у Калуші та Івано-Франківську, начальник лабораторії відповідає коротко: “Небо і земля”.

— Це залежить від річок, із яких ми п’ємо, — каже вона.

Відключення води на Добрівлянському водозаборі — не впливає на роботу насосної станції “Парк”.

— Можна її розвозити, так що водний колапс Калушу не загрожує, — розповіла Ірина Йосипівна. — Це джерело ми повинні берегти, бо це “золоте дно”.

Ірина Клок зізналася, що сама без побоювань п’є воду із крану.

— Кип’ячена вода — мертва. Вона не має корисних елементів. Треба не боятися і довіряти природі. Я все перевіряю на собі. Я кип’ячену воду п’ю тільки у вигляді чаю. Абсолютно спокійно п’ю воду із крану, — переконує начальник хіміко-бактеріологічної лабораторії.

ВІКНА ⁰