Якби сьогодні Агата Мері Кларисса Крісті, царство їй небесне (а сьогодні, 12 січня виповнюются тридцять пять років з дня смерті англійської письменниці), була б жива, тоя би від імені прогресивної частини калушан запросив її в наш писанковий край,а точніше в його невелику частину – соціальний рай де нема ні болю, нізітхання, але одна безплатна медицина безконечна (пілотний урядовий проект) –місто Калуш.

І запросив би не тільки гарно посвяткувати, але й розслідувати певні дивніявища, котрі зараз відбуваються. А зважаючи на те, що опубліковані книгиавторки перетнули позначку два мільярди примірників і перекладені більш ніж насто мов світу, то був би величезний шанс (одна книга на трьох жителів світу),що людство б дізналось про деякі деталі та особливості національноїбезкоштовної (як варіант – безоплатної) медицини в місті Калуші. А так як постилю кожен її детектив містив у собі глибоку соціальну мораль, то може відбудутьсяй калуські «Десять негренят». Тим більше, що медицина, як тепер кажуть, пішладалеко в минуле вперед.

Як же так це все сталося?

Варіант перший (милосердно-підприємливий): десь на якомусь складі Х «завалялися»халявні медикаменти, котрі у вигляді матеріальної допомоги надали співчуваючінам країни в тяжкий для нас час, наприклад в період епідемії славнозвісногогрипу H1N1, повені чи ще якоїсь катастрофи. Ліки не використали – або незахотіли, або інструкції та етикетки не були перекладені нашою мовою (як варіант),– тому стражденний український нарід плачучи мусів їсти сиру цибулю. Тепер же,браві хлопці, отримавши ключі від складу, придумали «пілотний проект» (щобзвільнити місце для нової партії гуманітарки, а раптом якесь інше лихо з іншимиліками), а заодно хай би то йшло на добру справу (наприклад піар котрійсьдобрій людині, що мріє про Верховну Раду).

Варіант другий (казково-корупційний): з’явилася можливість прокрутити черезфірму Х велику партію товару, купленого звично для українців по завищених цінах.А для того, щоб прикрити тему – за халявну ціну (або безплатно) відвезти кількафур таблеток в якийсь благодатний край. Таким чином халявні і супердорогі лікиврівноважать по грошах одне одного, бухгалтерія грає, всі в темі – дехто вдолі, плакали сплачені податки усіх українців. Зате люди щасливі, бо віднайшливіру.

Варіант третій (супермегахазяйновитий): в резервах залежалися ліки, термінпридатності котрих минув або минає. Ліки списуємо по акту, вантажимо в фури івеземо у благодатний край. Там роздаємо всім таблетки поштучно, щоби усівідчули благодать безкоштовної медицини. Причому, тим, котрі потрапили влікарню до 1 січня – даємо дві таблетки, тим що з першого по десяте число –одну, ну а тим, що після десятого – півтаблетки на брата. І взагалі треба знатиколи хворіти. Головна задумка такої теми – щоб привид безкоштовної медицинигуляв коридорами поліклінік і лікарень. Люди повинні безустанно говорити прочудо і чудотворця.

Варіант четвертий (хитро-благодійний): цікавий чоловік Х за свої власні (ужевласні!) кошти купує одну малесеньку фуру таблеток найбільш демократичної цінита якості, і, шляхом складних логістичних прийомів, розподіляє між усімамедичними закладами міста. На кожному куті, біля кожного кабінету, а також втуалетах і курилках медзакладів вішаємо оголошення про те, що «тут вамзобов’язані дати таблетки просто так, задарма», бо ви з Калуша. Поки таблетки є– все нормально, як не стане – народ і так подумає, що лікарі собі тирятьтаблетки (версія народиться інстинктивно), і вже свій справедливий народнийгнів буде орієнтувати на людей в білих халатах, хоч ті можуть бути Богу духа невинні. Сам же меценат і жертводавець залишається героєм: бачте хотів добра длялюдей, а ті с*** не дали!

Варіант п’ятий (неймовірно-фантастичний): патріот Х, вболіваючи за долю і здоров’яжителів чужого йому міста, котрі в недалекому майбутньому повинні прийти івіддати свій голос «за», правдами й неправдами добивається виділеннябезкоштовних ліків. Він точно знає, що таке буває, бо колись крутився біля медичноїсфери. Хлопці, що нинька при владі, пам’ятають як патріот Х починав з ними вПартії районів, та й крім того є привітним сусідом через дорогу, знаходять в «закромахродіни» трохи таблеток і всіляких порошків на поміч покаліченим калуськимлюдям. Патріот Х ретельно перевіряє кожну упаковку, чи бува ліки не простроченіі чи солов’їною мовою там складена інструкція. Переконавшись, що більшаполовина пачок добра, а за законами ймовірності більша половина хворих мала бивижити або від випадкової непростроченої таблетки або від сильної віри таефекту плацебо, вирішує: вилічимо кожного!!! І ніхто не сховається відвсемогучого лікувального ефекту, ні мертві, ні живі, ні ненароджені…

В сей час лікарі вперто пишуть рецепти в аптеки (ліки за гроші), бо боятьсяза життя й здоров’я пацієнтів, або ж тихенько, сопучи в дві дірочки, роздаютьпо півтаблетки кожному, бо місце роботи також дороге.

Що буде як то трійло скінчиться – невідомо… Може, навіть і головним лікарямневідомо, не те щоб простому невропатологу чи терапевту…

Невідоме й мені майбутнє. Ось Агата Крісті могла б підкинути сюжетик,кілька планів розвитку подій, парадоксальні свіжі версії, сліди… і найбільшймовірну, проте неочікувану розв’язку.

Я можу сказати тільки одне, що дізнався по секрету: з 19 січня в калуськійрічці Лімниці для всіх калушан буде текти свячена лікувальна вода безкоштовно.Це новий пілотний проект нинішнього уряду, наш зміг домовитися (молодець!).Прошу собі запасатися, передайте цю важливу інформацію усім близьким і знайомим(особливо тим, що зловживають сумнівними ліками без інструкцій і датпридатності).

Не завадить також собі свяченою водою помити очі, вуха, покропити вдомателевізори, модеми й ноутбуки, а на вулиці газетні кіоски. Також варто щодняпити по півлітри тої води (замість пива) і тоді, дасть Бог, ми не будемопотребувати медицини, може й навіть безкоштовної.

Будьте здорові, чорноброві!

P.S. Статтю було обнародувано на веб-сторінцігазети "Вікна" 12 січня 2011 року.