Нещодавно Калуський міськрайонний суд засудив до чотирьох років позбавлення волі 25-річного калушанина Івана Б., який був причетний до вчинення грабежу та ряду крадіжок із приватних помешкань громадян.

Як повідомила державний обвинувач, помічник прокурора м. Калуша Уляна Тичинська, перший злочин, тобто грабіж, Іван вчинив разом із невстановленою слідством особою — випадковим знайомим, з яким зустрівся у Луганській області, а пізніше приїхав до Калуша. Трапилося це 30 грудня 2009 року. Близько 21.00 молодики зайшли до магазину «Хлібна хата», що на вул. Молодіжній. Допоки спільник, перескочивши через прилавок, вигрібав гроші з тумбочки, Іван стояв «на атасі» біля вхідних дверей. На щастя, ніхто в цей час до крамниці не надійшов, а за кілька хвилин зловмисники вже покинули приміщення, прихопивши з собою 425 грн. виручки та мобільний телефон «НОКІА 1650» вартістю 400 грн. Зрозуміло, що завадити грабіжникам втілити їхній план продавець не змогла. Тому ця операція пройшла доволі успішно. Щоправда, поцупленого надовго не вистачило. І, зрештою, пішло воно на їжу та випивку.

Варто зазначити, що хоча Іван і був прописаний у Калуші на вул. Драгоманова (тут проживала його названа мати, а насправді тітка, яка усиновила його в шестирічному віці після смерті матері), тут він на момент скоєння злочину не проживав. З 2006 року жив у батьків дружини, а після розлучення з нею у 2008 році через надмірне захоплення ігровими залами та кредитами на ці розваги, він змушений був повернутися додому. Проте у 2009 році поїхав в Коблево і звідти назад не повернувся. Вирішив навідати бабусю, яка проживала в Луганській області, де у свій час і народився. Там знайшов роботу, а потім і горе-знайомого, який і підбив його на кримінал. Після повернення до Калуша вештався по знайомих, ночував у будинках (дісталися людям у спадок), де ніхто не проживав. А разом з тим придивлявся і до будиночків, звідки можна щось поцупити, зокрема метал, який пізніше здавав на пункти прийому металобрухту. Саме так заробляв копійку і так-сяк перебивався. Тобто, коли закінчувалися гроші, йшов на чергову крадіжку.

Так, 6 лютого 2010 року він проник через горище у будинок Д., що на вул. Бабинського, і викрав виробів із металу на 1200 грн. У середині лютого побував в одному з приватних будинків на вул. Пушкіна, який по половині належав двом калушанам. З частини будинку Я., де Іван побував двічі, перший раз поцупив швейну машинку, чавунну ванну, металеві елементи до печі на 1130 грн., другий раз — стереосистему «Маяк», підсилювач, дві колонки на 350 грн., а з частини будинку Ю. — на 750 грн. У кінці лютого злодійчук проник у літню кухню М., що на вул. Вітовського, і теж прихопив виробів із металу на 1440 грн.

На цьому Іванові походеньки по чужих господах завершилися, бо невдовзі ним зацікавилися правоохоронці. Звісно, свої грішки чоловік визнав повністю і щиро розкаювався у скоєному, але відповідати за все таки довелося. Ті чотири роки неволі якраз і будуть для нього часом на роздуми: стати на шлях праведний чи далі йти слизькою стежкою криміналу і проводити роки за гратами.

Людмила Степова

Дзвони підгір'я ⁰