Існують прості правила, за допомогою яких можна відрізнити справжню новину від фейкової.

По-перше, новина повинна базуватися на офіційній заяві якоїсь із сторін. Наприклад, на основі прес-релізу чиновника чи бізнесмена. Першоджерелом має бути його офіційний сайт або газета.

По-друге, сайт або сторінка в соціальній мережі, де опублікована ця новина, повинні мати історію. Не можна довіряти «сенсаційним» новинам невідомих сайтів.

По-третє, несправжньою може бути новина, в якій подається посилання на анонімне джерело.

По-четверте, сумніви повинна викликати новина, написана «зі слів очевидця». Потрібно підтвердити існування цього очевидця, а по-друге перевірити його кваліфікацію.

По-п’яте, немає підстав довіряти новині, яку розмістили за допомогою ботів. Окрім ботів, у соцмережах працюють «автори», які мають сотні аккаунтів і спілкуються заготованими заздалегідь меседжами. Їхнє завдання – вступати в полеміку із користувачами, провокувати їх.

Пункти, за якими можна розпізнати бота:

1. Дивне ім’я та прізвище (наприклад, Регіональний Бандерлог)

2. Відсутність активності у профілі (немає історії комунікації з іншими людьми, яка б підтверджувала реальність людини).

3. Надмірна надокучливість у розповсюдженні інформації (спам у коментарях – однотипні слова, одне й те саме посилання).

4. Боти ніколи не відповідають на особисті повідомлення.

Як працюють інформаційні «вкиди»:

1. Визначається «спільний ворог» та соціальна група, яка йому протистоїть.

2. Створюється зрозумілий для цієї соціальної групи набір меседжів. Кожен із них бінарний: «ми хороші – ворог поганий». Меседжі, як правило, зорієнтовані на мінімум раціональної складової, лише на емоції.

3. Для розповсюдження меседжів обирається пул інформаційних каналів – сайтів, блогів, форумів, соцмереж.

4. Обираються лідери громадської думки, готові стати першоджерелами для розповсюдження повідомлень.

5. За допомогою ботів інформація розповсюджується у всіх місцях, де є представники соціальної групи. Саме боти підтримують градус інтересу. Вони генерують чутки. А для чуток вже цілком природно «обростати» додатковими деталями, домислами – вже від представників соціальної групи.

6. Зрештою, група сприймає «вкид» і будь-яку інформацію проти спільного ворога приймає як правдиву.