Інформаційний аналітик розповів чому не пройшов Ігор Насалик і чого ж діючому нардепу не вистачило, щоб виграти вибори в Івано-Франківську.

Все сказане Ткачем записали журнаілсти Станіславського ТВ.

Ігор Ткач згадав усі "промахи" штабу Насалика, чим і скористалась ВО "Свобода", вигравши другий тур виборів міського голови в Івано-Франківську. Не забув і про парад VIP-агітаторів з Києва, котрі приїхали в непотрібний момент, а дехто і сам не знав чого прилітав, згадуючи Саакашвілі. Також інформаційний аналітик проаналізував роботу штабу Руслана Марцінківа, цих дисциплінованих і роботящих переможців.

"Скажімо, аналізувати постфактум набагато легше, аніж втілювати виборчий календарний план, але дозволю собі окреслити те, що неможливо було не бачити. Перше що треба було знати Ігореві Насаликові, а він таке мусів знати, його друг В'ячеслав Кредісов мав розповісти, що неможливо один до одного застосувати київські технологічні розробки на Прикарпатті. Нагадую, в 2012 році В'ячеслав Кредісов у гуцульському киптарику балотувався у бойківському Долинському окрузі. Виборці дуже консервативні, традиціоналістських, навіть архаїчних поглядів, тут має бути специфічна комунікація. Мало всюди на зустрічах вітатися "Слава Ісусу Христу!", треба що був цілісний образ. Не можна говорити традиціоналістські речі і одночасно бути метросексуалом, традиціоналісти не терплять нарцисів, тих хто боляче сприймає свій вік, хто надмір уваги приділяє шмоткам і таке інше. Крім того всього, галичани самі від себе підозріло ставляться до світу, бо скільки б не говорили про область як про "гуцульщину", та все ж бойківська і покутська сладова тут є основою.

Ігор Насалик різко увірвався у кампанію, із нуля розігнався до пристойної цифри, тому його штабісти, безумовно, заслуговують на премію, незважаючи на факт поразки. Легенда про "калуську безкоштовну медицину" спрацювала добре і помиляються ті, хто каже, що у свободівців електорат "65+" і тому Руслан Марцінків переміг – ці самі люди голосували й за Насалика. Завжди при розробці комунікації політик із своїм технологом мають поспілкуватися на складні теми: погодження статків і грошей, білі плями в біографії, чорні плями в біографії, партійне та політичне минуле, сімейне та професійне минуле, список ворогів і недругів, список друзів і прихильників, можливості, ризики, виклики і багато чого іншого. Технолог має розуміти клієнта, як прочитану книгу і, в залежності яка це книга, поставити його на відповідну полицю і продати читачам. У випадку із Насаликом видно, що він, як клієнт, приховав від свого технолога декілька речей, які потім все одно вилізли боком, а ніякої заготовки-протиотрути не було. Якби штабісти прочитали книгу "Жлобологія", то могли б там багато цінного почерпнути. Виборці дуже не люблять коли їх вважають за дурнів. Співпрацю штабів Насалика і Анушкевичуса було видно неозброєним оком. Навіть ті, хто не дуже розбирається в політичних токощах відчували, що тут не все чисто. В прямій комунікації Ігор Насалик робить одну й ту ж помилку: перше – це розмова з високої позиції, а друге – це технологічна посмішка. І хоч це змушує посміхатися у відповідь, але воно не працює в Станиславові.

Набагато більше для Насалика зробила команда, особливо стосується кандидатів в депутати по місту, але за короткий час НІС не зміг достукатися до всіх. Йти шляхом гіпертрофії рекламної складової було хибним. Багато хто з інтелігенції міста так і не зрозуміли, чому треба голосувати за Насалика, ніхто із штабу цього не пояснив. Медики міста, як окрема корпоративна група, з підозрою сприйняла "безкоштовну медицину", Ігор Насалик в боротьбі вирішив обійтися без думки лікарів – це глибока помилка.

В другому турі, фактично, мала йти боротьба поміж старим – "ВО "Свобода" і новим, від свободівців і їхніх діл є реальна втома в місті. Але кандидат від БПП так і не вразив нічим "новим". Натомість, почав "плисти і плутатися в показах". Врешті, дебати двох кандидатів показали, що обидва говорять неправду і обом довіряти не варто. Багатьох роздратував до почервоніння парад VIP-агітаторів: президент Петро Порошенко (закопав на стадіоні капсулу), міністр Олександр Квіташвілі (хвалив за безкоштовну медицину в Калуші), голова Верховної Ради Володимир Гройсман (хвалив за лобізм для Франківська – в юдофобський Станиславів ще би Рабіновича привезли, їй Богу), Міхаїл Саакашвілі (чого прилітав неясно), цілий бюджетний комітет був у Франківську, ніби те питання не можна було на місці в Києві вирішити. Тут перегнули палицю. Далі мали бути або Меркель або Байден. Свободівці цим скористалися, в мережі з'явився агітаційний фільм "Калуш – місто феномен 2″, який є відповіддю на агітаційний фільм Ігоря Насалика "Калуш – місто феномен". Примітно, що в цьому фільмі використано живі картинки із Калуша, камера не бреше. А далі відбулася мультиплікація – накладання мотивів, забороненої агітації – це і є спосіб як "Свобода" вийшла у фінал і перемогла.

У свою чергу Руслан Марцінків, як ви пам'ятаєте, розпочав кампанію ще в новорічні свята на початку року, він вже майже рік веде кампанію. Ті цифри, які він записав у фінансовому звіті – смішно. Багато чого оплачувалося поза виборчим фондом і про це людям також треба сказати. Так от, Руслан Марцінків не мав виграти, але втрутився Ігор Насалик, щоб вибити з крісла Олександра Шевченка, щоб перекреслити його "альтернативи немає" і вибив із сідла його так, що й сам упав із коня. Тим часом Руслан із доволі посередньою підтримкою обійшов усі двори, налив там по 20 грамів шампанського тим, хто прийшов на зустрічі, розказав як олігархи хочуть вкрасти місто (а люди від олігархів витратили шалені гроші на рекламу), як свободівців тисне "режим Порошенка і решти олігархів". І маємо результат.

І ще одна деталь, на яку ніхто не звернув уваги – в агітаційних наметах Руслан Марцінків збирав підписи у свою підтримку, це сильний маніпулятивний хід, це перекличка "своїх" виборців і їх цементування – ніхто не піде проти свого підпису. Таким чином, свободівці зібрали свій електорат в кулак і проконтролювали, щоб він за будь-яких обставин і в сніг, і в град, і в грозовицю прийшов на вибори. Перевага свободівців в тому, що вони дуже дисципліновані і роботящі. Хотілося б, щоб вони з таким настроєм працювали для міста. І вже в цьому питанні у мене оптимізму набагато менше, хоч надія є".

Колаж з Курсу

КАЛУШ ФМ ⁰