Громада Кропивника відзначила 150-річчя своєї землячки Костянтини Малицької

Категорія: КультураПереглядів: 547

30 травня відзначають 150 років  від дня народження Костянтини Малицької  - української поетеси, перекладачки, педагогині, бібліографині, редакторки, діячки-культурно-освітніх товариств, уродженки села Кропивник.

У Калуській громаді цій події приурочили ряд заходів. Так, зокрема, 27 травня відбувся інтегрований семінар «Внесок письменниці-педагогині Костянтини Малицької в українську літературу та шкільництво», у якому взяли участь працівники народного дому села Кропивник. А 29 травня у Народному домі села Кропивник пройшла літературна година «Моя землячка – Костянтина Малицька».

Також жителів громади запрошують 31 травня о 15:00 до Центральної бібліотеки імені Тараса Шевченка на літературну годину «Поетичний світ Костянтини Малицької».

Нагадаємо, що народилася Костянтина Малицька 1872 року у селі Кропивник (тепер Калуського району Івано-Франківської області). Її батько о. Іван Малицький (1842–1875) був парохом місцевої греко-католицької церкви Св. Миколая. Мати Олена походила зі священичої родини Гетьманчуків.

Початкову школу закінчила в Станиславові (зараз – м. Івано-Франківськ). Опісля навчалась у Львівській учительській семінарії, яку закінчила 1892 року й отримала диплом народної вчительки. Завжди мала високі оцінки з усіх предметів. Уже тоді виробила в собі рідкісну силу волі, уміння дорожити часом. Першою її посадою була школа в містечку Єзуполі біля Станиславова. Відтак 11 років попрацювала в Галичі, де ініціювала створення читальні «Просвіти». Проживаючи і вчителюючи в Галичі, одночасно редагувала дитячий журнал «Дзвінок». В цьому журналі були надруковані її сценка «Русалка Дністрова» і поезія «В Маркіянові роковини» (1911), перший вірш «Час» (підписалась Ростик). Згодом її твори стали з’являтись в газетах, альманахах, часописах, журналах – «Молода Україна», «Зоря», «Світ дитинства», «Комар», «Жіноча доля», «Діло», «Учитель», «Нова хата».

Костянтина Малицька входила до проводу «Союзу Українок», була ініціаторкою створення таких жіночих організацій, як «Дружини княгині Ольги», «Світового Союзу Українок», «Жіночої служби України».

На початку Першої Світової війни, у 1914 році, Малицьку вивезли у Сибір як «мазепинку», небезпечну для російської монархії. Деякий час перебувала у Лук’янівській в’язниці у Києві, а потім її запроторили в село Пінчуга Приангарського краю. Згодом жила в Красноярську, де організувала українську школу. У червні 1917 р. дізналася про своє звільнення, але ще 4 роки довелося перебувати на сибірській землі.

1921 р. повернулася до Львова, де знову поринула у вир громадсько-культурної діяльності. Дбала про розвиток рідної школи і піклувалася про відкриття нових шкіл, дитячих садків. 1925 р. Малицьку прийняли в почесні члени «Просвіти». Працювала в товаристві «Рідна школа». Підтримувала тісні зв’язки з Лесею Українкою, Оленою Пчілкою. Після 1939 року працювала бібліографом дитячої літератури у Львівській науковій бібліотеці Академії наук України.

Костянтина Малицька написала багато нових поетичних творів на старі мотиви. До найпопулярніших належить дитяча пісня «Чом, чом, чом, земле моя...».

Померла у Львові 17 березня 1947 р. Вона прожила невсипуще, сповнене любові до свого народу життя. Всю себе присвятила школі, а своє серце віддала дітям.

Поховали Костянтину Малицьку на Личаківському цвинтарі у Львові поряд з могилою її матері Олени Малицької.

У Калуші іменем Костянтини Малицької названа вулиця (на ній встановлена меморіальна дошка з барельєфом), засновані з 2002 року щорічні премії для педагогів міської (у трьох номінаціях) і районної рад.

 

Нафтохімік 0


Залиште свій коментар!

Використовуйте нормальні імена. Ваш коментар буде додано після перевірки.

Усмішка Підморгую Добре blush2 shok crazy cenzore Ganba nono sad unknw

(обов’язково)


Щоб не вводити щоразу цифровий код, зареєстутесь або залогіньтесь на нашому Форумі.
Адміністрація сайту "Калуш інфо"не завжди поділяє думки авторських матеріалів та коментарів. Усі коментарі проходять попередню модерацію. Якщо у Вас є зауваження стосовно інформації в матеріалах чи коментарях, просимо звернутись до нас через Форму зворотнього зв'язку.