Цього тижня Домбровський кар’єр знову нагадав про себе і уже з середи практично щодня науковці моніторять процеси на цьому об’єкті екологічної небезпеки Калущини. Процеси на кар’єрі можуть стати некерованими зненацька. А відсутність моніторингу не дає відповіді на запитання: скільки ж ще залишилося до потрапляння розсолів у міські водозабори.

Занепокоєння міської влади на науковців, за словами першого заступника міського голови, очільника міської комісії з питань надзвичаних ситуацій Ігоря Матвійчука, викликав потічок, який виник і стікає у басейн Домбровського кар’єру. Посадовець стверджує: науковці поки що не зійшлися на думці про природу цього явища. Упродовж тижня науковці мають виробити методику дослідження цього процесу.

Між тим, у місті уже з’явилася інформація про те, що річка прорвалася до кар’єру, а, отже почалися загрозливі незворотні процеси.

Заступник директора ДНДІ галургії Юрій Садовий каже: про небезпеку попереджали ще 5 років тому, хоча про неї знали ще й роками раніше. За словами Юрія Садового, річка Сівка наразі не прорвалася до кар’єру, але відбувається притік води з боку каналу. Цей процес відбувається постійно, але нині проявився в одному місці на поверхні, причому — дуже активно.

— Вода з річки постійно потрапляє у кар’єр — у межах 50 кубометрів, — каже Юрій Садовий. — І цей процес зараз активізувався.

Науковець не береться прогнозувати темпи розвитку лиха. Каже: кар’єр може раптово затопити, або ж процес може стихнути. Схожий випадок трапився кількома роками раніше, тоді також відбувалися наради влади та науковців. Проте, процес раптово появився, проте за якийсь час «пішов під землю». Вода з Сівки «втікає» у кар’єр, відколи зруйновано водозахисний бар’єр — приблизно з 1996 року. А з 2006 року, відколи була затоплена дренажна траншея, у водоносних горизонтах активно переміщаються розсоли, причому — у напрямку міста. Як далеко розсоли до водозаборів міста, Юрій Садовий не береться сказати. Хоча за даними проб, взятих зі спостережних сверловин, розсоли переміщаються у напрямку водозаборів. Засолені води вивлені у районі русла річки Млинівки. Моніторинг цього процесу уже давно не проводився, адже на це — немає коштів, а свердловини – зруйновані.

— Щоб запобігти притоку води у кар’єр, потрібно споруджувати водозахисний бар’єр, — каже Юрій Садовий. — Це — дороговартісні заходи, але з часу існування кар’єру — з 1960-х років — це давно уже варто було зробити. Перший етап — спорудження захисного бар’єру зі сторони каналу річки Сівки обійдеться приблизно у 40 млн. гривень, а щоб поставити захист по периметру, треба 200-300 млн. гривень.

У четвер з ініціативи Карпатського відділу інституту Гірхімпром відбулася нарада за участю представників від калуського інституту галургії. Науковці спостерігають за процесом з середи — практично щодня. До речі, згідно із проектом інституту Гірхімпром, який нині визнаний хибним, приблизно у тому місці, де зараз з’явився «невідомий» потічок, пропонувалося прокопати траншею і штучно затопити кар’єр. До 10 липня вчені мають розробити свої пропозиції для вирішення даної проблеми.

ВІКНА ⁰