Прес-служба Партії регіонів розповсюдила фото, на яких зафіксовані факти кнопкодавства з боку депутатів Верховної Ради — опозиціонерів із Прикарпаття Ольги Сікори і Дмитра Шлемка. Самі депутати відхрещуються: ні за кого, окрім себе, не голосували, і, взагалі, це — комп’ютерний монтаж колег із Партії регіонів. Так чи інакше, іміджевих втрат і розчарування виборців у своїх обранцях депутатам-опозиціонерам — не уникнути. Урешті, інцидент обійшовся винуватцям легким переляком.

Об’єднана опозиція впродовж тривалого часу боролася за те, щоб кожен депутат у Верховній Раді голосував виключно за себе. 5 лютого опозиція заблокувала трибуну Верховної Ради, вимагаючи ухвалити закон про особисте голосування. 22 лютого, після довгих перемовин із провладною більшістю, народні депутати від опозиції розблокували парламентську трибуну, а згодом Рада ухвалила особисте голосування. Тепер опозиціонери самі напоролися на те, проти чого боролися.

Отже, на фото, які минулого тижня облетіли інформаційний простір Прикарпаття й України, Ольга Сікора  відкрито голосує за колегу, який сидить через крісло ліворуч — Володимира Купчака. А Дмитро Шлемко вирішив голосувати, прикрившись газетою, за колегу по фракції — Ярослава Федорчука.

Фото не залишилися без реакції. Уже наступного дня координатор Громадського руху “Чесно” в Івано-Франківській області Тарас Случик звернувся до голів депутатських фракцій та груп в Івано-Франківській обласній та міській радах, у якій просив звернутись із заявою до першого заступника голови політичної партії “Батьківщина” Олександра Турчинова, щоб виключити з партії “Батьківщина” Дмитра Шлемка, Ольгу Сікору та Ярослава Федорчука — “за завдання шкоди авторитету партії, порушення засадничих цінностей партії, таких, як верховенство права, та невиконання публічно взятих обіцянок щодо персонального голосування”.

Крім того, громадський активіст просить звернутись із заявою до голови фракції “Батьківщина” у Верховній Раді України Арсенія Яценюка, щоб виключити з депутатської фракції “Батьківщина” вказаних депутатів, і ще Володимира Купчака — за невиконання Конституції України та Закону України “Про регламент Верховної Ради України”.

Самі ж винуватці скандалу факти кнопкодавства — заперечили, витримавши майже тижневу паузу. На сайті “Збруч” з’явилися коментарі Дмитра Шлемка й Ольги Сікори.

— Тут і коментувати немає чого. Це питання заслуховувалось на засіданні фракції, і було зняте. Я сидів на місці Федорчука і читав газету, а голосував тільки за себе. Щодо пані Сікори, то тут теж не було порушення. Володимир Купчак був присутній у сесійній залі. На фотографіях видно, що він сидить справа від мене, але не на своєму місці — має сидіти зліва. Коли відбувалось голосування, говорив по телефону, і Ольга Сікора запитала в нього: “За тебе проголосувати?”. Він, можливо, трохи не подумав і відповів: “Так”. Але Купчак був присутній у залі під час голосування. Тому нічого тут особливого не трапилось. Регіонали просто все роздули, бо вони мають такі вказівки — знаходити, до чого можна причепитись в опозиції, — вважає Дмитро Шлемко.

Ольга Сікора має ще більш цікаве пояснення ситуації: “регіонали” просто опрацювали фото у графічному редакторі, перед тим сфотографувавши її у потрібному місті й у потрібній позі.

— Це фотомонтаж, очевидно, зроблений на місцевому рівні під акцію, яку провели молоді регіонали під стінами Івано-Франківської ОДА (20 травня відбувся флеш-моб “Геть кнопкодавів із Прикарпаття”, серед ініціаторів якого — обласний осередок молодіжного крила Партії регіонів. — Авт.). Маю інформацію з власного джерела, що на засіданні фракції Партії регіонів зняли це питання з обговорення, і не виносили в парламент, тому що теж побачили явні ознаки фотомонтажу. На тому голосуванні Купчак був присутній у залі і сам за себе голосував. А мене сфотографували, коли я нагнулась і щось говорила депутату Диріву, а потім до тієї фотографії просто “приклеїли” мою руку. Так само і пана Дмитра Шлемка сфотографували два рази, а потім змонтували це фото. Ви ж розумієте, якщо би ми хотіли щось таке робити, то це можна зробити у значно коректніший спосіб, не так нагло, хоча ми таким не займаємось, — запевнила Ольга Сікора.

Отже, задовільниться такими поясненнями український виборець чи — ні, та, схоже, скандал уляжеться без видимих втрат для депутатів. Хоча, можливо, єдиним дієвим способом змусити депутатів відмовитися від намірів голосувати не за себе була  б саме дієва процедура їхнього відкликання, і, можливо, кілька вдалих прикладів її реалізації.

Проте, без кнопкодавства депутати протримались всього тиждень. У вівторок під час засідання народний депутат з фракції КПУ Петро Цибенко голосував не персонально. Про це повідомили у громадському русі “Чесно”.  Зокрема народний обранець проголосував за себе та свою колегу — комуністку Ірину Спіріну. А, загалом, від початку роботи парламенту сьомого скликання журналісти зафіксували вже більше 80 депутатів, які порушили вимогу Конституції щодо персонального голосування у сесійній залі, віддавши свою картку або проголосувавши замість своїх колег.

Ігор ТКАЧ, інформаційний аналітик:

—  Думаю, що у факті кнопкодавства жодного злого умислу не було, а просто в азарті політичного протистояння рука, як кажуть, сама здригнулася. Версія пояснень Дмитра Шлемка досить правдоподібна. Думаю, що опозиціонери і не гадали, що буде така бурхлива реакція. Але як не крути, а це — порушення Конституції. Я хотів би нагадати, що всі кандидати підписували присягу. Порушення присяг очікує кара з неба, а це дуже серйозна справа. Крім того, такий вчинок нівелює всі ті голодування у сесійній залі, блокування тощо. Самі фігуранти повинні були миттєво відреагувати на поширену інформацію, якось пояснити мотиви чи їхню відсутність, визнати факти і запевнити, що такого не буде більше. Натомість, маємо тижневе мовчання, а потім — вигадані історії про фотомонтаж.

Якщо опозиція надто жорстко розправиться із порушниками регламенту, є ризик, що ображених можуть пригріти політичні опоненти. Від виборців покарання ж може бути одним: більше не обирати до парламенту дволиких діячів. А зараз, фактично, може бути тільки громадський осуд. Але чиновнику у статусі це “до лампочки”.

Вірю, що Ольга Сікора не мала злого наміру, але так усе стихійно вийшло. Один необдуманий крок — і перекреслено місяці політичної праці А заперечувати такий факт — те саме, що стверджувати, ніби настало покращення. Той, хто помилився, має невід’ємне право виправитися. Але спочатку слід визнати помилку, а не називати те все провокаціями від ПР.  На жаль, маємо таку ситуацію, коли людина, потрапляючи у політичний вихор, втрачає відчуття реальності.

В Ольги Сікори є потенціал, вона може прикласти надзвичайну силу у точку лінії фронту, але не може воювати по всій передовій. Взагалі із ОО “Батьківщина” лише троє прикарпатців мають перспективу політичного росту. Із корисного, що може бути зроблено “рядовим” депутатом, — робота із виборцями, їхніми зверненнями. Тут велику роботу роблять помічники депутата.

Жодних юридичних наслідків для “кнопкодавів” не буде. Тільки — політичні. Фактично, постраждали виборці — через знівельовані очікування, і сама фракція — через втрату довіри.

Є така фігура у тактиці: якщо суперник надмірно активний, слід самому припинити діяльність і дати можливість супернику помилитися. Пані Ольга потрапила у таку пастку. Тепер у її бік летітиме каміння від усіх, заслужено чи незаслужено. Просто затаврують, без розбору.

Тож, ситуація зійшлася до нерівномірної нічиї: кнопкодавлять і ті, й інші, просто у різних масштабах і кількостях. У Європі порушниками Конституції одразу б зайнялася прокуратура. У нас же — переслідують тільки тих, кого вигідно у конкретний час у конкретному місці.

Тарас СЛУЧИК, координатор руху “Чесно” на Прикарпатті:

— Боротьба з кнопкодавством — це боротьба за публічну політику, принципи та моральність. Рух “Чесно” підняв тему кнопкодавства ще під час виборів до ВРУ. І — зробив її однією з центральних у частині оцінки доброчесності кандидатів, адже це — приклад брутального порушення правових норм. Я не думаю, що ці депутати голосували за чиюсь винагороду, швидше за все, через неусвідомлення важливості та святості процесу прийняття Законів.

Я надіслав відповідні звернення до міської та обласної рад і до керівництва опозиції з вимогою розглянути можливість виключення депутатів, які голосували, і за яких голосували, із партії і з фракції. Відповіді я ще не отримав. Сподіваюся, що, мабуть, отримаю впродовж 30 днів — як того вимагає Закон України “Про звернення громадян”. Але публічна реакція Арсенія Яценюка — недостатня, на мою думку, адже, якщо ми вимагаємо покарання за кнопкодавство 73-х регіоналів, то так само повинні карати і своїх депутатів. Якщо Арсенія Яценюка влаштує всього лише догана членам фракції Партії регіонів, тоді, звичайно, — питань немає. Але за що ж тоді боролись?

Не думаю, що у випадку виключення ці депутати “тушкувалися” б. Адже вони, вийшовши з фракції і, наприклад, залишивши керівну посаду у партії, стали б морально сильнішими, залишилися б із мандатами і голосували б разом із опозицією. Так опозиціонери могли б встановити інші правила гри та послати суспільству повідомлення, що опозиція “вчить уроки” та готова змінюватись.

Реальний механізм відкликання депутатів можливий виключно при мажоритарній виборчій системі, а у нас зараз мажоритарно-пропорційна.

ВІКНА ⁰