Юрію Малишеву із Бабина Зарічного — всього 24 роки, але йому довелося чимало пережити, навіть зазирнути у вічі смерті…, інформують "Вісті Калущини" з посиланням на прес-службу районної ради.

— Мене мобілізували 10 квітня, — розповідає хлопець. — Після того, як я пройшов навчання, потрапив у 51-у окрему механізовану бригаду з Володимира-Волинського, а з нею — в Луганську область. Там деякий час ми перебували у базовому таборі у с. Варварівка, охороняли наші блокпости.

18 липня нас передислокували до Луганського аеропорту. І там ми потрапили у засідку. Мені здається, що нас здали. Адже дорогу, якою рухалась наша колона, раптово перегородила фура. Нас оточили і почали обстрілювати. Бригада, зазнавши чималих втрат, змушена була відступити.

Під час сутички Юрій зазнав поранення — БМП (бойова броньована гусенична машина, яка перебуває на озброєнні механізованих підрозділів сухопутних військ, що призначена для транспортування особового складу до місця виконання поставленого бойового завдання) хлопцеві притиснуло ногу.

— А далі були медичні заклади, — продовжує Юрій Малишев. — Спершу на два дні я потрапив до лікарні у м. Щастя, звідти вертольотом поранених переправили до Харкова. Згодом мене перевели до госпіталю у Львові, там, після місяця лікування, прооперували і вставили у кістку пластину". 

Ми зустрілися з Юрієм у кабінеті голови районної ради Василя Дзундзи. Адже у хлопця попереду — ще одна операція та реабілітація і, звісно, потрібна фінансова допомога. Адже він, незважаючи на те, що зараз змушений ходити на костилях, щиро вірить: незабаром знову зможе виступати за рідну футбольну збірну с. Бабин Зарічний.

— Це добре, що наш Герой такий оптимістичний, — зазначають і Василь Дзундза, і Вістівський сільський голова Василь Хомич. — З такими бійцями ми обов’язково відвоюємо українські землі, утвердивши свою незалежність назавжди.

Вісті Калущини ⁰