Взятися за фотоапарат і написання статті мене змусило побачене вчора. Ніби щодня ходимо вулицями нашого міста і з "приємністю" споглядаємо наслідки господарювання зразка "вільна Україна". Ніби вже й звиклися з думкою, що цей бардак просто неминучий, бо така у нас мабуть карма погана. Одне лиш дивно, ні жид ні москаль вже ніби нам не мішає ґаздувати, а щось та ґаздівка нам ніяк не йде. Отож вчора око мивоволі виловило з мальовничого калуського краєвиду якісь чорні діри, котрих ще недавно ніби й не було.

Так, будинок колишнього управління калійного комбінату вже довгі роки стояв собі як сирітка. З дороги було видно, що якісь "добродії" повибивали шибки у вікнах але загалом капітальна триповерхова споруда, накрита черепичним дахом виглядала цілком пристойно, і десь глибоко в душі тліла надія, що мабуть просто чекає кращих часів, коли там зроблять гарний ремонт і відкриють чи то магазин, чи ресторан з мотелем чи ще щось цікаве.

Але чорні плями на фоні блакитного неба швидко згасили вогник надії і змусили взяти у руки фотоапарат, щоб показати нащадкам наше місто, таким як ми його знали, хоча б на фотографії. Бо з таким ґаздуванням скоро не буде що показувати.

Спочатку мене розїдала злість на теперішніх власників того будинку. Адже мусить хтось бути його власником! Пройшов вже ніби час коли було "общее - значит ничьё...". Але вже після першого фото, я зрозумів, що насправді до теперішнього стану будинку "приклала руку" не лише бездіяльність власників.

Ось такі автографи залишив хтось, хто мабуть дуже собою пишається. Адже лише він вміє малювати балончиком.

Раніше я ніколи не бував в середині. Думав, що хтось ще його охороняє і не пускає на територію зайд.

Як же я помилявся :(

Тут мабуть був актовий зал чи щось подібне.

А тепер комусь був потрібен паркет. Звісно. Шавіщо він у покинутому будинку.

Загалом від вандалів різних мастей вціліли лише стіни і сходи. І одні і інші правда рясніють "крилатими фразами" "видатних" калушан.

Ну і ще ці всюдисущі бджоли, які вже чи не на кожному будинку в місті по стінах сидять.

Батареї опалення, поріччя сходів та електропроводка постраждали від "металістів" мабуть першими.

А на останок комусь захотілося підпалити дах. Ну а чому б ні? То ж не моє. А значить не шкода!

Руїни самого калійного комбінату, що все ще стовбичать, я к слід колишньої величі не розібрали на цеглу лише через те, що остання вже не придатна для повторного використання.

А ту яка ще придатна - з успіхом розтягають.

То ж киньмо ще раз оком на те, що нам залишили і до наступних зустрічей на руїнах. Їх бо у нас благо вистачає...

yurko