Степан Процюк презентує в Калуші свій “Десятий рядок”

Категорія: КультураПереглядів: 1243

2 листопада о 15.00 у приміщенні Центральної бібліотеки ім. Т. Шевченка відбудеться презентація нового роману відомого івано-франківського письменника Степана Процюка "Десятий рядок". Цей роман називають "антикомуністичним", і це правильно. Так, тема посттоталітарної критики зараз досить популярна, але цей роман особливий хоча б тим, що автор намагається максимально донести до читача дух тієї епохи, розкрити психологічні чинники, які заклалися в основу української сучасності.

 

Чому українці байдужі? Чому ми цікавимось більше матеріальними надбаннями, аніж культурними та духовними? Чому не варто осуджувати наших батьків і дідів, які потрапили на жорна сталінської репресивної машини? На ці та інші питання автор намагається, якщо не дати відповідь, то бодай заглибитись у настрій тих важких часів і виявити, як вони повпливали на сучасність.

“Десятий рядок” не можна назвати легким бульварним чтивом, цей роман примушує думати і робити висновки. Окрім сюжету, який розповідає про долю трьох поколінь, присутні в ньому і авторські відступи, багатий роман на алегорію.

Як зазначено в передмові до роману від Євгена Барана, роман “Десятий рядок” “про втрату Віри, втрату Ілюзій, втрату Надії. Кожний із чоловіків роду Іванчишинів пройшов свою Війну з Системою: сталінський геноцид, брежневський застій і незалечницькі розчарування 90-х. Степан Процюк є одним із найперших авторів середнього покоління, який спробував розібратися у психологічній проблемі-феномені сталінізму з його арештами, вбивствами, концтаборами і загальною мовчазною приреченістю людей, які не повставали проти абсурдности політичного буття, а безвольно погоджувалися на офірно-індивідуальне жертвопринесення системі... Треба хотіти і вміти не бути мовчазною офірною жертвою. А залишатися людиною, здатною боротися і вірити: “Велике українське сонце вперше сходить над цією землею, що позбулася тисячолітнього закляття. А над усім - воздвижений Христос, і його царству не буде кінця, срібло і барвінок, мак і мед, урочистий перехід від скорботи до радості”...

Роман закінчується не на оптимістичній ноті, а на драматично-філософській. Вибір залишається за людиною. І це правильно. Бо тільки він дозволяє нам піднятися над власним страхом, власною байдужістю і подивитись у вічі правді. Це ще не означає внутрішніх змін, але вже говорить про готовність людини до розмови із собою”.

ВІКНА 2


Залиште свій коментар!

Використовуйте нормальні імена. Ваш коментар буде додано після перевірки.

Усмішка Підморгую Добре blush2 shok crazy cenzore Ganba nono sad unknw

(обов’язково)


Щоб не вводити щоразу цифровий код, зареєстутесь або залогіньтесь на нашому Форумі.
Адміністрація сайту "Калуш інфо"не завжди поділяє думки авторських матеріалів та коментарів. Усі коментарі проходять попередню модерацію. Якщо у Вас є зауваження стосовно інформації в матеріалах чи коментарях, просимо звернутись до нас через Форму зворотнього зв'язку.