З 2007 року у Калуші обговорюють будівництво сміттєпереробного заводу. З’являються то одні, то інші проекти, різні інвестори, вже виділили земельну ділянку. Рік тому навіть урочисто заклали камінь, який символізує початок робіт, однак у підсумку усі більш-менш реальні варіанти досі завершувалися нічим. На черзі черговий — вже четвертий проект. Минулого тижня на прес-конференції міський голова Ігор Насалик заявив, що зацікавленість у будівництві в Калуші сміттєсортувального підприємства, а у перспективі і заводу, виявило вітчизняне державне підприємство «Укрекоресурси» (спеціалізується на впровадженні роздільного збору твердих побутових відходів з подальшою їх переробкою як вторинної сировини).

На якому етапі реалізації сьогодні перебуває цей проект і наскільки він є реальним? На це та інші запитання «ДП» цього тижня відповів керівник КП «Екосервіс» Дмитро Кобилецький.

— Дмитре Дмитровичу, роботу, яку проводить «Екосервіс» зі збору і вивезення твердих побутових відходів, видно усім: нові контейнери, майданчики, сміття регулярно вивозиться і загалом про переповнені смітники, бруд, запах та інші незручності калушани вже забули. А яка на сьогодні ситуація із захороненням відходів на полігоні? Коли, нарешті, його нормально облаштують і будуть ліквідовані загрози, пов’язані, наприклад, із самозайманням сміття тощо?

— Полігон твердих побутових відходів експлуатується вже десять років, але він досі не зданий в експлуатацію і має недоліки в облаштуванні. Зрушення у цьому напрямку вже є. Так, цього року нам вдалося виготовити проектно-кошторисну документацію на першу чергу полігону, вже зроблено замовлення на проектування другої черги. Сподіваємося, що з обласного екологічного фонду наступного року через управління капітального будівництва буде профінансовано 3 млн. грн. на завершення будівництва першої черги полігону і вона буде здана в експлуатацію вже у 2012 році та розпочнеться будівництво другої черги вартістю 7 млн. грн., які теж розраховуємо отримати з обласного екологічного фонду. Таким чином, розраховуємо, що вже у 2014 році весь полігон для захоронення твердих побутових відходів функціонуватиме у нормальному режимі з дотриманням усіх екологічних вимог та буде забезпечений технікою. Полігон розрахований на 16 років експлуатації, з них відпрацьовано 10. Ресурс другої черги буде таким же. Тобто, за умови здачі полігону в експлуатацію на найближчі 20 років проблем із захороненням відходів у Калуші не мало б бути. Проте це не означає, що місту поки що не потрібен сміттєпереробний завод. Це надзвичайно важливий екологічний і економічний проект, адже, з одного боку, обсяги побутового сміття з року в рік зростають, з іншого — ми захоронюємо відходи, які мають ресурсну цінність і можуть використовуватися як вторинна сировина.

— Вже не перший рік у Калуші збираються будувати сміттєпереробне підприємство. Минулого року, наприклад, приїжджали німці, урочисто заклали камінь, були підписані договори, і на тому все закінчилося. З яких причин?

— Будівництво сміттєпереробного заводу — стратегічний для міста проект. Він на слуху вже чотири роки. У 2007 році міська рада виділила земельну ділянку площею 3 га неподалік бази «Екосервісу» під будівництво заводу. Землю орендувало СПК «Калуш» — структура, яка тоді брала на себе зобов’язання побудувати завод. Але у зв’язку з кризою до робіт не приступили, землю віддали в суборенду і багатообіцяючий проект завершився нічим. Потім до нас приїжджали шведи і пропонували мобільну установку з переробки ТПВ потужністю до 80 тис. тонн на рік. Контакти зі шведами завершилися на рівні ознайомлення з пропозицією. Минулого року почалася активна робота з німцями. 29 жовтня 2010 року міським головою Ігорем Насаликом та представниками німецької фірми „Тройш рішальклінг” було навіть підписано протокол намірів про будівництво сміттєпереробного заводу в Калуші. Через місяць, 25 листопада, підписали тристоронній договір між міським головою, німецькою фірмою та КП „Екосервіс” про створення спільного підприємства у сфері здійснення переробки та утилізації твердих побутових відходів.

На початку цього року, 14 лютого, в Калуші з робочим візитом побувала німецька делегація для продовження співпраці щодо будівництва сміттєпереробного заводу. Тоді вона ознайомилась з місцем будівництва заводу, відвідала полігон твердих побутових відходів, виробничу базу КП „Екосервіс”. Наше підприємство надало німецькій стороні всю необхідну інформацію, розрахунки, план полігону, виробничої бази, земельної ділянки, виділеної під будівництво заводу. Цього ж дня німецькою делегацією в Калуші було зареєстровано ТОВ „Мерц-К” , яке і мало здійснювати будівництво заводу. Німецька делегація запропонувала на підставі даних міста та району розрахувати потужність заводу до 100 тис. тонн переробки твердих побутових відходів. У першій декаді березня вони мали знову прибути в Калуш з проектно-кошторисною документацією та відповідальними спеціалістами з будівництва заводу, але ніхто не приїхав. Місяць тому німці знову побували в Калуші, обіцяли надати для ознайомлення проект, але ми його досі не побачили. Тому почали шукати нові варіанти. Влітку міський голова вийшов на державне підприємство «Укрекоресурси» і сьогодні співпрацюємо з ним. Зокрема, працюємо над вилученням земельної ділянки в СПК «Калуш» і передачі її цій структурі в оренду.

— А якщо німці передумають? Адже договір вже підписано і ми маємо певні зобов’язання за ним.

—Договір вже порушено, причому саме німецькою стороною. Він передбачав будівництво сміттєпереробного заводу в три етапи. Цього року, приміром, мала бути збудована сміттєсортувальна станція та розпочаті роботи зі спорудження першої черги заводу. До 2013 року реалізація проекту мала завершитися. Вже листопад, а на майданчику нічого, окрім урочисто закладеного каменя, немає, хоча будівництво мало початися ще в травні. Крім того, за нашою інформацією, німці вели переговори про будівництво аналогічного заводу в Кривому Розі і там також нічого не робиться. Я думаю, що вони просто придивлялися і вивчали різні варіанти. Зокрема, мова йшла і про те, що сміттєпереробний завод вироблятиме електроенергію і їм потрібно виділити ще сотню гектарів під парники. А такі умови ми виконати не можемо. Тому на даному етапі співпраця з німцями припинилася.

— Що пропонує компанія «Укрекоресурси»?

— Листування з ДП «Укрекоресурси» триває від липня цього року. Ми вже надали цій компанії наші розрахунки і обгрунтування щодо використання обладнання, яке вона пропонує встановити в Калуші. Цей варіант оцінюю як цілком реальний. На виділеній земельній ділянці «Укрекоресурси» мають намір збудувати сортувальну лінію потужністю 50-100 (за умови роботи у дві зміни) тис. тонн сміття на рік. Цього достатньо для міста і району. На сьогодні у Калуші накопичується більше 30 тис. тонн сміття на рік. На цьому сортувальному комплексі зі сміття вилучатимуть крупногабаритні відходи, відходи металів, скло, пластик, деревину і папір. Рештки вивозитимуть на полігон. При цьому обсяги сміття зменшаться приблизно наполовину, а значить зменшиться навантаження на полігон і буде продовжено термін його експлуатації. Така переробка сміття не несе жодного негативного навантаження на довкілля, а навпаки поліпшує ситуацію у зв’язку з вилученням зі сміття синтетичних матеріалів, які природнім способом розкладаються дуже повільно.

— Коли ми зможемо реально пересвідчитися у тому, що цей проект у Калуші таки буде реалізовано?

— Якщо все піде за планом і сесія міської ради у листопаді виділить земельну ділянку, то вже у грудні можна буде розпочинати підготовку майданчика, зокрема підведення комунікацій і загальнобудівельні роботи. Після цього можна приступати до монтажу обладнання сміттєсортувальної лінії. Її поставлятимуть модулями, тому багато часу ці роботи не займуть. Уже в першому півріччі сміттєсортувальна лінія може розпочати свою роботу. На третьому етапі поруч можна збудувати і сміттєпереробний завод. Цей проект складніший, потрібна дискусія і щодо технології, але, принаймні, інфраструктура і сировинна база для роботи заводу вже будуть підготовлені. За проектом на сміттєсортувальній лінії на початковому етапі буде створено до 100 робочих місць. Загальна вартість цього проекту становить близько 15-16 млн. грн. У тому числі 5-6 млн. грн. необхідно на будівельні роботи, стільки ж коштує сортувальна лінія і до 5 млн. грн. — спецтехніка і євроконтейнери.

Залишається актуальною і минулорічна пропозиція київського ТзОВ „Символ-ИТ” щодо виготовлення та поставки обладнання для переробки відходів шин і гумово-технічних виробів для отримання бензинової та дизельної фракції. До цього проекту можна взятися після того, як у Калуші запрацює сортувальна лінія.

— «Екосервіс» на сьогодні займається роздільним збором сміття, зокрема пластикових пляшок. Ця справа прибуткова?

— Крім спеціальних контейнерів для пластику, ми встановили і євроконтейнери для збору скляних і паперових відходів. Однак, на жаль, рівень екологічної культури є невисоким, жителі міста здебільшого свої відходи не сортують і програма роздільного збору сміття не функціонує так, як могла б. Маємо близько 200 контейнерів для ПЕТ-пляшки. Це замало і все місто охопити поки що не можемо. Відходи пляшок реалізуємо на переробне підприємство. Обсяги відходів незначні, тому сенс не так у заробітках, як у тому, щоб зменшити кількість сміття, яке вивозиться на полігон.

— Яка сьогодні фінансова ситуація на «Екосервісі»? Чи вже укладено договори зі всіма мешканцями приватного сектору?

— В 2007 році, коли я очолив «Екосервіс», прямих договорів з підприємствами і організаціями ми практично не мали, вивезення відходів з приватного сектору було погано організоване, а ЖЕО перераховували нам менше половини коштів. Підприємство постійно відчувало фінансові труднощі. На даний час за ЖЕО ще залишився борг у розмірі понад 3 млн. грн. Але якщо у 2007 році підприємство заробляло 53% від своїх потреб, а решта 47% становила бюджетна дотація, то в останні два роки заробляємо 97%, а бюджетні кошти становлять 3% і ми самостійно вирішуємо основні господарські проблеми.

У Калуші фактично відбулася реформа, і тепер ми напряму отримуємо оплату за свої послуги. Так має бути. Усі підприємства і організації на території Калуша мають укладати з нами договори на вивезення і захоронення ТВП, ведеться робота з жителями приватного сектору. Крім того, цього року було прийнято рішення щодо розщеплення квартплати і кошти, які населення платить за вивезення сміття, надходять безпосередньо на рахунки «Екосервісу». Якщо в 2006 році ми мали всього 43 прямі договори, в 2007 — 996, то на даний час маємо близько 4000 прямих договорів, у тому числі понад 3200 з мешканцями приватного сектору і ще понад 700 — з підприємствами і організаціями. Ресурси є, оскільки понад 30% жителів приватного сектору ще не уклали з нами договори.

У Калуші відпрацьована чітка схема щоденного збору і вивезення сміття, встановлено 1400 контейнерів, у місті працюють 8 сміттєвозів, кожен здійснює по 3-4 рейси на день. Сміття у Калуші вивозиться щодня, а влітку ми встановлюємо і обслуговуємо контейнери у місцях відпочинку на березі Лімниці. Рішення про санітарну очистку міста, прийняте міськвиконкомом у червні 2007 року, дозволило організувати роботу за оптимальною схемою. Якщо раніше переповнені смітники і скарги калушан були явищем буденним, то тепер такого практично ніде немає. Місто чисте, і це факт.

Звичайно, є і проблеми. Несправедливо, що 70% жителів приватного сектору платять за вивезення сміття, а 30% — ні. Люди шукають різні відмовки, щоб не укладати договір. Наприклад, посилаються на відсутність смітників, а при цьому ніхто не хоче, щоб він був поставлений біля його будинку. Є у місті два десятки вулиць, в основному на Загір’ї, де немає можливості для облаштування майданчика і встановлення контейнерів для збору ТВП. При їх проектуванні цього не було передбачено, так як і тротуарів тощо. Ми пропонуємо жителям цих вулиць такий варіант: раз у тиждень в обумовлений день сюди буде їхати машина і збирати сміття, яке людей проситимуть винести за огорожу. Загалом підстав не платити за вивезення і захоронення ТПВ немає, це обов’язок усіх жителів міста.

Богдана Камінська

Дзвони підгір'я ¹