Майже 60% бійців АТО, які звернулися у сільські ради Калущини за земельними ділянками для будівництва, отримали землю. У багатьох сільських радах землі для будівництва — не вистачає. Тож, у селах кинулися коригувати генплани. Задоволення — не з дешевих.

Земельні ділянки для будівництва для учасників АТО — топ-тема сьогодення. У Калуші земельну ділянку на вулиці Добрівлянській площею 8,8 га поділили на 116 частин — приблизно по шість “соток” кожна. Землю між учасниками АТО розподілятимуть шляхом жеребкування. Список учасників жеребкування формуватиме спеціально створена громадська комісія. На сьогодні понад 200 учасників АТО подали заяви для отримання земельних ділянок. З них одна — від мешканця Калущини.

Між тим, на Калущині — також проблема із землею. Учасники АТО, які хочуть отримати земельну ділянку для будівництва, звертаються із заявами до сільських рад.

— До нас нещодавно звернулися члени громадської організації учасників АТО про виділення двох гектарів. На цій земельній ділянці вони планують влаштувати табір для вишколу молоді. Ми спрямували це звернення до області, бо виділення землі — не компетенція райради, — повідомив “Вікнам” голова Калуської районної ради Василь Дзундза.

Заразом очільник райради відзначає інші проблеми щодо надання земельних ділянок для будівництва. — Часто землі, на яких можна будуватися, перебувають за межами населеного пункту. Тож, їх потрібно ввести у межі населеного пункту. Зараз процедуру спростили — достатньо рішення райради. Але, крім того, потрібно зробити зміни Генплану. А це може коштувати від 100 до 500 тисяч гривень — залежно від населеного пункту, — каже голова райради. — У нас останнє коригування Генплану відбулося у 1982 році у Войнилівській селищній раді. На сьогодні тільки Боднарівська сільська рада зробила новий Генплан. Також у нас є документи на введення земель у межі населених пунктів у Пійлівській і Новицькій сільських радах. Однак ця документація не пройшла експертизи, тож, маємо протест від прокуратури.

За словами Василя Дзундзи, багато сільських рад зараз працюють над розширенням меж населених пунктів. Велика проблема — у Голині, де багато бажаючих будуватися, але немає резервних запасів землі.

— Село — велике, а вільних земель — немає, — каже Василь Дзундза.

Згідно із інформацією, яку “Вікнам” надали у райраді, на сьогодні у Завійській, Кропивницькій, Підмихайлівській, Середньоугринівській та Сівко-Калуській сільських радах немає вільних земельних ділянок для будівництва.

ВІКНА ⁰