Днями завершився І відбірковий етап міського огляду-конкурсу музеїв історії населених пунктів. Переможцем цього етапу став музей «Історія рідного краю», що працює при Калуській ЗОШ №4.

 Проведення музейного конкурсу ініційоване обласною адміністрацією з метою пожвавлення краєзнавчої роботи, розвитку та популяризації музейної справи, залучення школярів і студентів до пізнання локальної історії та музейництва.

– Сьогодні такий період в житті суспільства, коли часто постає питання «Чи доречно це?», – говорить директор музейно-виставкового центру Уляна Паньо. – У випадку з музейними дослідженнями можна однозначно відповісти «Так!». Адже вивчення правдивої історії, без ретушувань, виправлень, замовчувань потрібно було активно підтримувати ще в серпні 1991 року. Так, історія не завжди розповідає про позитив, благородство. Часто це важкі та неоднозначні у всіх відношеннях події. А музейні експонати – мовчазні свідки тих подій – часом дуже неохоче розкривають правду. Тим цікавішою й ціннішою є кожна зернина достовірної, перевіреної інформації.

Але музей – це не тільки предмети та інформація. Це, в першу чергу, люди, – стверджує п. Уляна. – Ті, які створюють, підтримують, залучають інших до музейної роботи. Невипадково музей ЗОШ №4 став переможцем І етапу конкурсу, адже він має прекрасну опікунку. Пані Світлана Загребельна – ініціатор створення та керівник музею – це жінка, яка зуміла реалізувати непросту річ. У школі, яка розташована доволі далеко від історичного центру міста, де пару десятків років тому була дуже скромна матеріальна база, вона почала робити музей, проводити дослідження місцевої історії у найрізноманітніших виявах. Активно долучила до цього процесу учнів, працівників освіти, представників місцевого самоврядування. І результат не забарився. Цікава експозиція, різноманітні перемоги учнів у краєзнавчих конкурсах, передача досвіду. Все це складно робити в місті, яке втратило практично все населення у 40-х – 50-х роках ХХ століття. Наслідки гуманітарної катастрофи долаються десятиліттями. Але дорогу пройде тільки той, хто йде по ній. Виявом такого подолання для Світлани Загребельної став антропологічний підхід до вивчення місцевої історії, одним із найяскравіших результатів є розділ «Дзвоноливарство». Щоб максимально дослідити тільки одну з тем експозиції, пані Світлана віднайшла нащадків калуських майстрів Фельчинських у Польщі, переконала їх поділитися фамільними архівами, спогадами, матеріалами про родину.

Ще одна «козирна» тема музею, – продовжує Уляна Паньо,  – дослідження національно-визвольної боротьби у нашому краї. Дбайливий збір свідчень учасників цієї боротьби, архівація, інтерпретація та презентація їх юними дослідниками викликають повагу навіть маститих музейників Львова, Івано-Франківська.

Директор музейно-виставкового центру вважає, що про музей «Історія рідного краю» можна писати великі дослідження, адже там працює чимала команда краєзнавців і працює дуже результативно. Але, наголошує вона, особливістю музеїв є необхідність їх відвідання «вживу». Комунікація безпосередньо через експонати залишається неперевершеною можливістю вивчити історію у всій повноті проявів. А цікава екскурсія та спілкування тільки сприяють досягненню мети.

– Попереду ІІ обласний етап конкурсу. І хай як повернеться конкурсна фортуна до музею «Історія рідного краю», хочеться просто порадіти, що є такі люди, є такий музей і є можливість розвивати добру справу, – говорить на завершення п. Уляна.

Дарія ОНИСЬКІВ

Дзвони підгір'я ⁰