Автор чи автори невідомі, історія будівлі губиться десь на початку 70-х років ХХ століття. Але є кілька "але" — центральна композиція і колористика. У центрі мозаїки — зовсім не серпочки-молоточки чи батальйон хімзахисту. Там молода пара, переповнена романтикою і фольклором, ідеться на Facebook-сторінці Old Kalush.

Можливо, саме так автор розумів роль навчального закладу: створити молоде середовище для романтичних досвідів?

Цікавою рисою мозаїки є незвичайне для тих років поєднання кольорів. Так, блакитний і жовтий тут присутні дуже добре. Щоб це побачити, треба підійти ближче.

Сум викликає фрагмент з металургами, який почав руйнуватись, як і калуська металургія. Добре було б його хоч законсервувати.

Дуже шкода, що в розділі "Історія" на сторінці КАлуського політехнічного коледжу немає нічого про історію технікуму і приміщень, у яких він діяв.

І хоч центр мозаїки прикриває тепер деревце, можете при нагоді підійти і порозглядати цю монументальну прикрасу міста, йдеться в публікації.

ВІКНА ²