Цими днями минає 465 років з того часу, як Калушу було надано Магдебурзьке право. В рамках відзначення цієї річниці в Центральній міській бібліотеці ім. Т. Шевченка відбувся круглий стіл «Розвиток місцевого самоврядування: історичний контекст і перспективи», організований музейно-виставковим центром.

 У круглому столі взяли участь музейні та бібліотечні працівники, краєзнавці, історики, представники громадських організацій і місцевого самоврядування.

Організатори й учасники заходу старалися вникнути в суть, історію виникнення, вияви та територіальні відмінності Магдебурзького права. Тут наголошувалося, що Магдебурзьке право – одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування у Центральній Європі в середні віки. Сформувалося воно в Магдебурзі (земля Саксонія) близько 1235 року. На різних землях Німеччини діяли власні системи міського самоврядування, які сформувалися на підставі норм традиційного судочинства й німецького звичаєвого права і поширилося на групу східносаксонських міст, міста Бранденбургу, Сілезії, Пруссії, Польщі, частково Чехії та Угорщини. Наприкінці XIII-сер. XIV ст. галицько-волинські князі і королі надавали магдебурзьке право німецьким колоніям, які виникали у столичних містах Галицько-Волинської держави, а угорські королі – містам Закарпаття, яке входило до складу Угорщини. З переходом Галичини під Польщу в середині XIV ст., Магдебурзьке право почало широко застосовуватися в галицьких містах, а згодом поширилося на українських і білоруських землях.

Хоч Магдебурзьке право не відіграло в Україні тієї ролі, що на Заході, все ж воно, – наголошували на круглому столі, – вносячи певні риси західноєвропейського міського устрою до українських міст, стало одним із важливих чинників культурного правового наближення України до Західної Європи.

Поява Магдебурзького права тісно пов’язана з перебігом тогочасного державотворчого процесу. Для міщан боротьба за надання їм Магдебурзького права була способом здобуття певної автономії від держави та правової основи для захисту від зазіхань великих феодалів, які вимагали від міст натуральних повинностей, податків тощо.

Запровадження Магдебурзького права на українських землях мало надзвичайно важливі наслідки. Насамперед – це захист міського населення від сваволі королівських намісників і великих землевласників, створення сприятливих умов для розвитку ремесел і торгівлі. Це дало можливість певною мірою «європеїзувати» міське життя, ввести його у чіткі правові норми. Магдебурзьке право встановлювало виборну систему органів міського самоврядування та суду, визначало їх функції, регламентувало діяльність купецьких об’єднань і цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за злочин тощо.

Поширення Магдебурзького права на території України сприяло формуванню нових рис ментальності місцевого населення. Йому стали притаманні демократизм, менша орієнтація на центральну владу, бажання будувати суспільне життя на основі правових норм тощо. Отже, Магдебурзьке право сприяло формуванню в Україні засад громадянського суспільства, – дійшли висновку присутні на круглому столі.

Директор музейно-виставкового центру Уляна Паньо зауважила, що Калуш отримав Магдебурзьке право порівняно пізно – в 1549 році, адже німецькі міста мали його вже в ХІ ст. А такі українські міста, як Львів, Жидачів і Кам’янець-Подільський – ще в XIV ст. До речі, Войнилів отримав це право всього на п’ять років пізніше. Цікава деталь: коли Калушу надали Магдебурзьке право, в ньому налічувалося 55 дворів. Надання цього права надало можливість залишати в місті податки за видобуток солі, що сприяло його розвитку.

Старший науковий співробітник музею «Калуська в’язниця» Богдан Яневич вважає, що нам не варто акцентувати тільки на ньому. Невідомо, чи воно принесло на наші землі щось краще, ніж було до того. Адже до Магдебурзького права в нас існувало Руське право – звичаєве, канонічне, цивільне. Була й вічева форма вирішення того чи іншого важливого для громади питання.

Історик, викладач Калуського ВПУ №7 Іван Тимів, наголосив на тому, що історична символіка Калуша сягає періоду надання йому Магдебурзького права.  Він ще раніше зробив спробу систематизувати все те, що надруковано по геральдиці, у своїй статті «Історична символіка Калуша».

Зберігач фондів виставкової зали Галина Турчик розшифрувала герб Калуша, який йому надали разом із цим правом. Зображений на ньому щит заповнений синім кольором, який символізує вічність. Перевернутий місяць – то перемога християнства над мусульманством. Буква «К» означає Калуш. До речі, наголосила вона, не так часто зустрічаються герби з буквами. Три білі куски на прапорі – це сіль, видобуванням якої завжди займалися в нашому місті.

Йшла мова на круглому столі й про проблему джерел, з яких можна дізнатися про історію Калуша. Одні документи згоріли протягом століть, інші знаходяться в архівах за кордоном. Скажімо, грамоти про надання Калушу Магдебурзького права немає. Уже довгі роки датою надання тут вважають 21 вересня 1549 року. Іван Тимів в одному із досліджень віднайшов іншу – 19 лютого того ж року. А це вже тема для дослідження. Існує чимало питань з історії Калуша, які варто б вивчити й дослідити.

Дарія ОНИСЬКІВ

Дзвони підгір'я ⁰