Іван Кримський залишиться в пам’яті життєрадісним, усміхненим чоловіком — Леся Кирилович

Категорія: СоціумПереглядів: 301

Народився Іван Кримський в селі Коростовичі Галицького району від матері Оксани та батька Андрія, де і пройшли його дитячі роки, які були пов’язані з музикою. Навчався в Снятинському культосвітньому училищі. Відслужив в армії. І продовжив навчання в Рівненському державному інституті культури, де і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Іриною, інформують "Вікна".

Після закінчення інституту обох направили на роботу у Калуське культосвітнє училище, де Іван Кримський пропрацював 30 років викладачем диригування. 40 років керував хором «Прометей», із яким об’їздив цілу Україну, без якого не обходився жоден захід. Також керував багатьма хорами. Значним був внесок Івана Кримського у відродження незалежності України. Був хорошим викладачем.

У Івана з Іриною народилося двоє дітей Андрій і Леся. Прожили з дружиною 25 років. Але, на жаль, вона померла у віці 47 років. Після її смерті Іван так і не одружився.

Cвітлий спогад про багаторічного керівника народної самодіяльної чоловічої хорової капели "Прометей" в соцмережі поширила викладачка Калуської дитячої музичної школи, депутат міської ради Леся Кирилович:

"Звістку про смерть Кримського мені повідомила Люба Курник, керівник оркестру. Сталося це в четвер, 26 листопада 20020 року. Влітку він переніс важкий інсульт, стан його поступово погіршувався, сили залишали його...

Зі світлини в чорній рамці дивився на мене ще не старий чоловік з голубими очима в синій сорочці, підібрана, мабуть до кольору очей. Одразу пригадалося, як він завжди усміхався при зустрічі, радо розповідав про свої плани і голосно сміявся. Розпитував про здоров’я родичів і щиро співчував, коли померли батьки мого чоловіка Богдана, бо у 80-их роках. Іван з сім’єю проживав кілька років на квартирі у приватному будинку родини Кириловичів у Калуші по вулиці Фегонівка".

Чоловік Лесі Кирилович розповідає:

"Вони переїхали до Калуша зі Снятина тоді, коли культосвітнє училище перенесли сюди. Поки їм не дали квартиру, жили у нас на третьому поверсі, пам’ятаю ще малими їх дітей Андрія і Лесю".

Лесі Кирилович довелося зустрітися з Іваном Кримським у її рідних Підгірках. У 1990 році місцеві музиканти зібралися в клубі, щоб створити інструментальний супровід для виступу зведеного хору на Шевченківському святі. Проводили репетиції разом з чоловічою хоровою капелою «Прометей», якою керував Іван Кримський, та з церковним хором під орудою Степана Думінкевича. Виконували невмирущий «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Спи Тарасе» та інш. То був незабутній концерт, який назавжди залишився в пам’яті артистів і глядачів, згадує Леся Кирилович.

Улітку капелани почала активно готуватися до поїздки на Нікопольщину для участі у відзначення 500-річчя Запорізької Січі. Впорядковували чемодани з костюмами, вивчали новий репертуар, але постала проблема супроводу, адже співала капела під акомпанемент фортепіано. Тоді й вирішили створити оркестр народних інструментів для виступів у "польових умовах", згадує Леся Кирилович і додає:

"Так, ще зовсім молоді викладачі музичних шкіл, у тому числі я — бандуристка і мій чоловік Богдан — віолончеліст, стали частиною великої історії відродження української Незалежності, виконавцями козацьких та заборонених повстанських пісень, учасниками численних поїздок по всій Україні, від Закарпаття, Івано-Франківська, Львова, Києва до Запоріжжя, від Карпатських гір на Заході до безмежних степів Східної і Південної України".

Колектив був учасники всеукраїнських конкурсів і фестивалів, агітував східняків перед Всеукраїнським референдумом проголосувати за Незалежність України, виступали під час відкриття Стрілецьких могил, пам’ятника Степану Бандері в Старому Угринові, брали участь у фестивалі повстанської пісні «Чорний ліс». Капела «Прометей» з Калуша — учасник Помаранчевої революції, а під час Революції Гідності співала на сцені Київського майдану.

Всюди на чолі колективу був Іван Кримський — художній керівник і диригент народної самодіяльної чоловічої хорової капели «Прометей».

Три дні і дві ночі в Домі панахиди на Височанці відспівували Івана. У п’ятницю, 27 листопада, перед вечором, з’їхалися хористи і разом із підгорецьким священником о. Михайлом Бойчуком відправили парастас.

"Скоро стемніло, крапав дощ, дорога була мокра, а погода, як пізньої осені.

Суботнього дня небо прояснилося і навіть показалося сонечко, промені його пробивалися крізь кольорові вітражі в середину церкви. Здійснювали чин похорону два священники о. Петро Тимцюрак і о. Ігор Пришляк зі своїм дяком та підгорецькими хористами, плакали рідні та близькі, колеги по роботі, знайомі і всі разом молилися за упокій душі новопреставленого раба Божого Івана…

У нас у всіх Іван залишиться в пам’яті життєрадісним, усміхненим чоловіком", — запевняє Леся Кирилович.

 

ВІКНА 1


Коментарів: 1

  • Анонім (16:00 05/12/2020)
    Оцінка: +0 / -0 | [IP: 185.222.202.133]

    тошнотний шароварний пафос - як і все у вас вуйки фальшивий, повна байдужість у вас і оговорочки по фрейду - 20020 рік буде ще не скоро.

    Залиште свій коментар!

    Використовуйте нормальні імена. Ваш коментар буде додано після перевірки.

    Усмішка Підморгую Добре blush2 shok crazy cenzore Ganba nono sad unknw

    (обов’язково)


    Щоб не вводити щоразу цифровий код, зареєстутесь або залогіньтесь на нашому Форумі.
    Адміністрація сайту "Калуш інфо"не завжди поділяє думки авторських матеріалів та коментарів. Усі коментарі проходять попередню модерацію. Якщо у Вас є зауваження стосовно інформації в матеріалах чи коментарях, просимо звернутись до нас через Форму зворотнього зв'язку.